29 липня 2020 року Справа № 160/5718/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи, -
26 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд: стягнути суму податкового боргу в розмірі 7 754,04 грн. з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1 на даний час має податковий борг у сумі 7 754,04 грн. Позивач вказує, що відповідно до податкового законодавства України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку та в строки визначеними Податковим кодексом України. За невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку платник податків несе відповідальність. В інтегрованих картках платника податків станом на теперішній час обліковується податковий борг. Тому позивач вказує, що з урахуванням вимог ст. ст. 56,57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
З гідно з ч. ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
ОСОБА_1 у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву наданий не був.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/5718/20 у спрощеному провадженні.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та має податковий борг у сумі 7 754,04 грн.
Як убачається із матеріалів справи, в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 24 254,90 грн.
Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, який підлягає стягненню в даній позовній заяві, виник згідно п.п. 129.1.1 ст.129 ПКУ в сумі 7 754,04грн.
Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в автоматичному режимі сформовано та направлено 21.06.2016 засобами поштового зв'язку на податкову адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №1525-25 від 22.03.2016 на суму 39569,54 грн.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Визначення податкового боргу, надане у пп. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України. Так, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Як вже зазначалось вище, в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 24 254,90 грн.
Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, який підлягає стягненню в даній позовній заяві, виник згідно п.п. 129.1.1 ст.129 ПКУ в сумі 7 754,04грн.
З урахуванням вимог ст.56 та ст.57 ПКУ, у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в автоматичному режимі сформовано та направлено 21.06.2016 засобами поштового зв'язку на податкову адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №1525-25 від 22.03.2016 на суму 39569,54 грн.
Згідно п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Пунктом 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового "зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення -рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення з
погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пп. 191.1.45 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Згідно п. 87.1 та 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі
відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі
відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Також, за можливе зазначити, що згідно пп. 97.4.3 п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України, особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Відповідно п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, оскільки позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, суд дійшов висновку, що позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 7 754,04 грн., який на час розгляду справи не сплачений.
Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів.
Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрат, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, тому судові витрати позивача (суб'єкта владних повноважень) у вигляду судового збору у розмірі 2102 грн. (платіжне доручення від 05.05.2020 року № 798) йому не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи - задовольнити повністю.
Стягнути суму податкового боргу в розмірі 7 754,04 грн. з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник