"27" серпня 2007 р.
справа № 20-5/229
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Євдокимова І.В., при секретері Чорної М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу
За адміністративним позовом: Приватного малого підприємства «Янтарний берег» (99011 м. Севастополь, вул. Карантинна, 23-а; 99045 м. Севастополь, вул. Репіна, 1)
до Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6)
про визнання рішення недійсним
за участю представників:
від позивача - Шевчук Ольга Володимирівна, адвокат, довіреність б/н від 29.05.07, ПМП "Янтарний берег";
від позивача - Сімонов Михайло Михайлович, представник, довіреність б/н від 22.07.07, ПМП "Янтарний берег";
від відповідача -не з'явився, Севастопольська міська Рада;
від третьої особи -не з'явився, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі.
встановив:
Приватне мале підприємство «Янтарний берег» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської міської Ради, про визнання недійсним рішення № 99 від 07.06.2006 “Про відмову ПМП «Янтарний берег» у наданні згоди на розробку проекту землевідведення по відведенню земельної ділянки по вул. Вакуленчука (в районі заводу «Мусон») для будівництва комплексу по туризму та обслуговуванню населення».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене рішення порушує цивільні права позивача, а також прийнято з порушенням вимог діючого законодавства України.
Ухвалою суду від 25.07.2007 підготовче провадження по справі закінчено, та справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою суду від 20.08.2007 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку, про те що, провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення № 99 від 07.06.2006 «Про відмову ПМП «Янтарний берег» у наданні згоди на розробку проекту землевідведення по відведенню земельної ділянки по вул. Вакуленчука (в районі заводу «Мусон») для будівництва комплексу по туризму та обслуговуванню населення».
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавче уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкту, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Відповідачем у даній справі дійсно зазначений суб'єкт владних повноважень, але даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом спору у даній справі є спір про право на розроблення проекту землеустрою для подальшого користування земельною ділянкою.
Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу, виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.03.2007 по справі № 21-1074-06 про скасування рішення Київської міської ради та в Рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчі і підсудності справ господарським судам».
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що предмет спору у даній справі пов'язаний з реалізацією права на користування земельною ділянкою на праві оренди, тобто спірні відносини мають цивільно-правовий характер, даний спір не є публічно-правовим на який поширюється компетенція адміністративних судів, а тому підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Така ж сама позиція викладена у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.08.2007 по справі № 2-5/108-207А.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі № 20-5/229.
Суддя І.В. Євдокимов
Розсилка:
1. ПМП «Янтарний берег» (99011 м. Севастополь, вул. Карантинна, 23-а)
2. ПМП «Янтарний берег» ( 99045 м. Севастополь, вул. Репіна, 1)
3. Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
4. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної республіці Крим та м. Севастополі (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6)
5. Справа
6. наряд