Справа № 310/951/20
2/310/1106/20
Іменем України
11 серпня 2020 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого: судді - Черткової Н.І.,
за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бердянську цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Позов мотивує тим, що 26 серпня 2019 року між ним та відповідачем був укладений договір № DА -707 на надання інформаційно -консультаційних послуг, за умовами якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язався надати ОСОБА_2 послуги з консультування та надання інформації з потенційного місця роботи за кордоном, згідно з законодавством відповідних країн, а останній зобов'язався сплатити позивачу за надані послуги грошову суму у розмірі 9 905, 00 грн. Позивач зазначив, що він свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а ОСОБА_2 мав сплатити йому вартість наданих послуг не пізніше 04 листопада 2019 року.
Однак, на теперішній час, відповідач вказану суму грошей позивачу не повернув, тому вважає, що існують законні підстави стягнення з відповідача вищезазначеної суми боргу, а також зазначив, що, якщо замовник не сплатив вартість наданих інформаційно - консультативних послуг виконавцю у зазначений термін часу, він повинен за даним договором виплатити пеню у розмірі одного відсотка за кожен день прострочення та надав судові розрахунок, відповідно до якого пеня за несплату отриманих послуг за вказаним договором становить 9112,60 грн.
Позивач вказав, що 23 січня 2020 року він звертався до відповідача із претензією, в якій вказав на необхідність в досудовому порядку сплатити вищезазначену заборгованість, однак, відповідач зазначені вимоги не виконав.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності та не визнання позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлено, що 26 серпня 2019 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № DА - 707 на надання інформаційно - консультаційних послуг, відповідно до п.1.1, п.4.1 якого, ФОП ОСОБА_1 зобов'язався надати ОСОБА_2 послуги з консультування та надання інформації з потенційного місця роботи за кордоном, згідно з законодавством відповідних країн, а останній зобов'язався сплатити позивачу за надані послуги грошову суму у розмірі 9 905,00 грн.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за вказаним договором позивач- ФОП ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, що також підтверджується актом прийняття консультаційно - інформаційних послуг від виконавця від 26 серпня 2019 року, який підписаний ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким, виконавець ФОП ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 обумовлений договором комплекс послуг в повному обсязі, при цьому ОСОБА_2 претензій до ФОП ОСОБА_1 не мав.
Відповідно до п.4.4 розділу 4 договору, ОСОБА_2 мав сплатити ФОП ОСОБА_1 вартість наданих послуг не пізніше 04 листопада 2019 року. З'ясовано та не заперечувалось відповідачем, що на теперішній час відповідач вказану суму грошей позивачу не повернув.
Відтак, у відповідача виник обов'язок з оплати послуг, наданих позивачем ФОП ОСОБА_1 , але в порушення п. 4.4. договору відповідачем не здійснено оплату вартості отриманих послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 520 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість для виконання сторонами договору.
Відповідно до ст.901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Встановлено, що у відповідача перед позивачем нявна заборгованість за договором в розмірі 9905,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає настання наступних правових наслідків (встановлених договором або законом), за порушення сторонами зобов'язання: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Таким чином, суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги про стягнення про грошових коштів у розмірі 9905,00 грн. за отриманні послуги за договором №DA -707 на надання інформаційно - консультаційних послуг від 26 серпня 2019 року, такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги про стягнення пені у розмірі 9112,60 грн. задоволенню не підлягають, оскільки не основані на законі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9905 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ять гривень), 00 копійок за отриманні послуги за договором №DA -707 на надання інформаційно - консультаційних послуг від 26 серпня 2019 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 437, 91 грн.
В задоволені решти позовних вимог, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було
розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 17 серпня 2020 року.
Суддя Н. І. Черткова