вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.08.2020р. Справа № 904/1409/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Імпоріум», с. Щасливе
До: Приватного підприємства «Флоксан», м. Новомосковськ
Про: стягнення 518 436, 84 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
ТОВ «Фуд Імпоріум» (позивач) звернувся до суду з позовом до ПП «Флоксан» (відповідач) про стягнення 518 436, 84 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором №34/2015 від 30.07.15р. (укладеним між сторонами). Окрім того - просить стягнути з відповідача 10 000, 00 грн. - витрат на правничу допомогу адвоката.
Ухвалою суду від 31.03.20р. відкрито провадження у справі № 904/1409/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
ПП «Флоксан» ( відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи (поміж-іншим), що акт звірки розрахунків від 30.11.19р. на який позивач посилається у позові, не є належним доказом (не є зведеним обліковим документом), а є лише технічним фіксуючим документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік документів. Також зазначає, що на жодній транспортній накладній (на яку позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог) не зазначено, що товар був прийнятий «Без зауважень»; не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис від імені відповідача.
ТОВ «Фуд Імпоріум» (позивач) у відповіді на відзив заперечував проти тверджень відповідача , викладених у ньому, зазначаючи (поміж-іншим), що акт звірки взаєморозрахунків був підписаний зі сторони позивача уповноваженою особою - головним бухгалтером Бойко Г.В. Також зазначає, що позивачем були надані суду належні докази у вигляді первинних документів , в яких зафіксовані факти здійснення господарських операцій та які підтверджують поставку товару відповідачу, які також підтверджують здійснення відповідачем часткової оплати товару та часткове повернення отриманих товарів. Відповідачем жодного доказу наявності зауважень під час приймання товару до відзиву на позов не надано. Окрім того, зазначає, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою, чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки відповідача на видатковій накладній є свідченням участі відповідача, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною; відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на первинних документах; доказів, наявності обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в іншій спосіб вибула з його володіння , через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, відповідачем не надано. Враховуючи вищезазначене, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
ПП «Флоксан» ( відповідач) своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
30.07.15р. між ТОВ «Фуд Імпоріум» (постачальник) та ПП «Флоксан» (дистриб'ютор) укладено договір №34/2015, відповідно до умов якого постачальник на підставі замовлення дистриб'ютора передає останньому у власність в узгоджені сторонами терміни продукти харчування, а дистриб'ютор зобов'язаний прийняти такий товар і оплатити за нього грошову суму згідно з ціною прас-листа і підтверджену видатковими накладними (п.1.1. договору).
Згідно до п.2.1. договору дистриб'ютор оплачує поставлені товари шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 60 календарних днів з дня поставки товару.
Пунктом 13.1. договору передбачено, що договір вступає в силу в день його підписання сторонами і укладається на 6 місяців. Відповідно до п.13.3. договору встановлено, що по закінченню шестимісячного терміну договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік; пролонгація здійснюється якщо жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про припинення/розірвання договору за 30 календарних днів до дати припинення його дії.(а.с.7-9).
За твердження позивача, на виконання своїх зобов'язань за договором постачальник поставляв дистриб'ютору товар протягом всього строку дії договору на загальну суму 5 738 813, 96 грн. Дистриб'ютор здійснював часткові оплати товару з порушенням порядку та строків оплати на загальну суму 5 220 377, 12 грн. Станом на день звернення до суду з позовом дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем становить 518 436, 84 грн.
Як вбачається з наданих позивачем доказів , відповідач не заперечував проти наявності у нього заборгованості в розмірі 518 436, 84 грн. , без заперечень підписав відповідний акт звірки взаєморозрахунків станом на листопад 2019р. (а.с.16).
На час винесення рішення у справі, відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем не надав. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 518 436, 84 грн.
Відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Згідно до ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст.610 ЦК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст.712 ЦК України). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ).
Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідач на їх спростування не подав суду жодного доказу.
Заперечення відповідача, суд оцінює критично, які спростовуються наданими позивачем доказами (первинними документами, що підтверджують факт поставки товару відповідачу).
Також, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 10 000,00 грн. на послуги адвоката , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір про надання правової допомоги № 2312/19 від 23.12.19р., укладений з Адвокатським об'єднанням «Ареопаг», додаток №1 до договору, свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Демченко О.М. (а.с.29-31) А тому, суд вважає , що ці витрати підлягають стягненню з відповідача
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з відповідача - Приватного підприємства «Флоксан» (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул.. Зіни Бєлої, буд. 156, кв.8, кімната 5; код ЄДРПОУ 34365658) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Імпоріум» (08325, с. Щасливе Бориспільський район Київська область, вул. Фестивальна, буд 19; код ЄДРПОУ 36993646): 518 436, 84 грн. - заборгованості; 7 776, 56 грн. - витрат на сплату судового збору; 10 000.00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 17.08.2020р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.Ю.Васильєв