вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2412/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"
про стягнення 375 510,14 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 375 510,14 грн., з яких: 348 504,60 грн. - основний борг, 17 425,23 грн. - пеня, 4 033,53 грн. - індекс інфляції, 5 546,78 грн. - 3 % річних, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними у справі документами.
Від Відповідача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків для подачі відзиву.
Відповідно до п.4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (у редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Тобто, усі строки продовжувалися автоматично.
Однак, Законом України № 731-IX від 18.06.2020 п.4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в новій редакції, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву, з урахуванням строків встановлених п.4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (у редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 та редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020).
Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
26.03.2019 сторонами укладено Договір поставки №7880-ПУ-УМТС-Т з протоколом розбіжностей до Договору від 27.03.2019р. (далі Договір), за п.1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, Постачальник (Позивач) зобов'язується поставити у власність Покупця (Відповідача) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - Продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими Сторонами у даному Договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору.
Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену у його власність Продукцію у відповідності до умов даного Договору (п.1.2. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору поставка Продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, погоджені Сторонами у Специфікаціях до даного Договору.
Під партією Продукції Сторони розуміють будь-яку кількість Продукції, однорідної за своїми якісними показниками, які супроводжуються одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.
Згідно з п.4.2. Договору умови постачання Продукції - DDP, згідно з "Інкотермс-2010", з урахуванням умов та умовностей, які є у даному Договорі та/або відповідних Специфікаціям до Договору.
Погоджене місце призначення поставки зазначається Сторона у відповідних Специфікаціях до Договору. Постачальник несе усі витрати, пов'язані з поставкою Продукції, до моменту її поставки у погоджене місце призначення поставки.
У випадках, коли Сторонами у Специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини Сторін будуть регулюватися положеннями, погодженими Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що загальна ціна Договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною даного Договору. У разі відхилення фактично поставленої Продукції від погодженої кількості до поставки, загальна сума Договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої Продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних Специфікаціях до Договору. Толеранс (відхилення за кількістю) поставки Продукції становить 0%, якщо інше не передбачено Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) грн. без ПДВ на дату укладення Договору. Сума Договору може бути збільшена шляхом підписання Сторонами Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління Покупця.
Відповідно до п.5.2. Договору ціни на Продукцію, що поставляються Постачальником встановлюється Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
Розрахунки за Продукцію, що поставляється Постачальником за даним Договором, здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника впродовж 5 (п'яти) робочих днів з 30 (тридцятого) календарного дня з дати поставки відповідної Продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п.5.4. Договору).
Згідно з п.5.5. Договору остаточні взаєморозрахунки між Покупцем та Постачальником проводяться на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності Продукції, визначених відповідно до розділу 2 даного Договору.
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання будь-якою Стороною взятих на себе за даним Договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою Стороною у відповідності до вимог чинного законодавства України, у тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), понесені у зв'язку з виконанням Договору, стягуються з винної Сторони у повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом 6 даного Договору.
Відповідно до п.6.8. Договору у випадку несвоєчасної оплати Продукції, Покупець, за письмовою вимогою Постачальника сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно неоплаченої Продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої Продукції.
Згідно з п.8.1. Договору даний Договір може бути скріплений печатками Сторін, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома Сторонами своїх зобов'язань, строк дії Договору встановлюється до 31.12.2020 року включно.
У випадку невиконання (неналежного виконання) Сторонами (Стороною) своїх зобов'язань за Договором, строк дії Договору продовжується до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
У випадку укладення Сторонами з метою виконання Договору Специфікації (-ій) до Договору до закінчення строку дії Договору, встановленого абзацом 1 п.8.1. Договору, строки виконання зобов'язань за якими виходять за межі строку дії Договору, зазначеного у абзаці 1 п. 8.1. Договору, дія Договору продовжується на строк виконання Сторонами зобов'язань за цими Специфікаціями. Строк дії Договору продовжується тільки у відношенні Специфікацій, які укладені у порядку, вказаному у даному пункті Договору та тільки на період виконання Сторонами зобов'язань за цими Специфікаціями.
Згідно з укладеними Сторонами Специфікаціями до Договору, Позивач зобов'язався поставити Відповідачеві товар на загальну суму 460 898,40 грн., а саме: за Специфікацією від 29.05.2019р. на суму 149 858,40 грн. з ПДВ та від 02.09.2019 на суму 311 040,00 грн.
На виконання умов Договору, Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 460 898,40 грн., що підтверджується видатковими накладними: №35 від 17.07.2019р., №137 від 19.09.2019р., №175 від 23.10.2019р.
Позивач, на виконання п. 5.4. Договору, виставив рахунки на оплату продукції №1120 від 17.07.2019 на суму 149 858,40 грн., №1218 від 19.09.2019р. на суму 155 520,00 грн., №1275 від 23.10.2019р. на суму 155 520,00 грн., а також складені та зареєстровані відповідні податкові накладні.
Як зазначає Позивач, у зв'язку з тим, що поставки Продукції здійснювалися партіями, строк оплати поставленої Продукції визначається відповідно до кожної накладної. Так, строк оплати за видатковою накладною № 35 від 17.07.2019р. - до 23.08.2019р. включно; за видатковою накладною №137 від 19.09.2019р. - до 25.10.2019р. включно; за видатковою накладною №175 від 23.10.2019р. - до 29.11.2019р. включно.
За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній частково розрахувався за поставлений товар: платіжним дорученням № 197074 від 18.10.2019р. на суму 74 929,20 грн. та №202783 від 25.10.2019р. на суму 37 464,60 грн.
У графі платіжних доручень: "призначення платежу" Відповідач зазначав лише про оплату за запчастини за Договором, однак, за якою з видаткових накладних чи рахунку проводилася оплата, у платіжних дорученнях не зазначено.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань Відповідачем, за ним обліковується борг у розмірі 348 504, 60 грн., а саме:
- за видатковою накладною №35 від 17.07.2019р. - 37 464,60 грн.;
- за видатковою накладною №137 від 19.09.2019р. - 155 520,00 грн.;
- за видатковою накладною №175 від 23.10.2019р. - 155 520,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, 03.12.2019р. Позивач направив Відповідачеві претензію про погашення заборгованості (вих. №207 від 02.12.2019р.), яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.
На підставі п.6.8. Договору Позивач нарахував Відповідачеві пеню у розмірі 17 425, 23 грн. за період прострочення з 24.08.2019 по 26.04.2020р. за кожною накладною окремо.
З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України на прострочений борг Відповідача, Позивачем нараховані 3 % річних - 5 546,78 грн. за період з 24.08.2019 по 26.04.2020р. та індекс інфляції - 4 033,53 грн. за період 24.08.2019 по 26.04.2020р.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є умови виконання договору поставки, період виникнення (існування) зобов'язань, строки оплати та обґрунтованість нарахування штрафних санкцій.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
З урахуванням наведених вище доказів (Договору, видаткових накладних, рахунків, платіжних доручень Відповідача), наданих Позивачем, доводи Позивача про наявність у Відповідача боргу за поставлений товар, суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ч. 2 ст. 343 ГК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При укладанні договору сторони у п.6.8. Договору визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за одержаний товар, що за своїм визначенням є пенею у розумінні ч. 3 ст. 549 ЦК України.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з п. 6.8. Договору, сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати Продукції, Покупець, за письмовою вимогою Постачальника сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно неоплаченої Продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої Продукції.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що розрахунки пені проведено не правильно.
Так, на борг за видатковою накладною № 35 від 17.07.2019 Позивач сумарно розрахував пеню за 185 днів, хоча відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому розрахована Позивачем пеня завищена на 80,67 грн.
Однак, з урахуванням положень п. 6.8 Договору, суд погоджується з Позивачем щодо загального розміру стягуваної пені.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", 51400, м. Павлоград, вул. Соборна, 76 (код ЄДРПОУ 00178353) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод", 36007, м. Полтава, вул. Заводська, 12, к. 307 (код ЄДРПОУ 00909779) 348 504,60 грн. - основного боргу, 17 425,23 грн. - пені, 4 033,53 грн. - індексу інфляції, 5 546, 78 грн. - 3% річних та 5 632,65 грн. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 17.08.2020
Суддя С.Г. Юзіков