вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.05.2020м. ДніпроСправа № 904/747/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 2 797,14 грн.
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 2 797,14 грн., з яких: 2 493,51 грн. - пеня, 170,62 грн. - 3% річних, 133,01 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу природного газу № 14275/1316-ТЕ-4 від 27.11.2014 в частині своєчасної оплати поставленого природного газу.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання позивача та визначено строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження: 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В ухвалі від 12.02.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
24.02.2020 відповідач подав до суду заяву, в якій зазначив, що позивачем пропущена загальна та скорочена позовна давність для пред'явлення позовних вимог, а також вказав, що подала заява не є відзивом по суті справи.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України: розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Відзив відповідач до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
27.11.2014 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14275/1316-ТЕ-4 (далі - договір).
Продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2. договору).
Продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 47,0 тис:, куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб м): січень - 10,0, лютий - 10,0, березень - 5,0, І кв. - 25,0, квітень - 2,0, ІІ кв. - 2,0, жовтень - 3,0, листопад - 7,0, грудень - 10,0, IV кв. - 20,0 (п. 2.1. договору).
Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1. договору).
Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5 % (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1 цього договору планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу (п. 2.1.2. договору).
Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.1. договору).
Кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця (п. 4.1. договору).
Ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом (п. 5.1. договору).
Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн. (п. 5.2. договору).
У разі зміни уповноваженим органом ціни на газ та/або тарифів на його, транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п. 5.3. договору).
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5. договору).
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п. 7.1. договору).
У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. договору).
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років (п. 9.3. договору).
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведе розрахунків - до їх повного здійснення (розділ - 11 договору).
31.03.2015 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 19), в якій вирішили викласти з 01.04.2015 п. 5.2. договору у наступній редакції:
« 5.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 2 495,25 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2 495,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 499,05 грн., всього з ПДВ - 2 994,30 грн.».
10.08.2015 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 20), в якій дійшли згоди доповнити п.6.3. договору абзацами в наступній редакції: «За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором».
26.10.2015 сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору (а.с. 21), в якій узгодили викласти з 01 жовтня 2015 року п 5.2. договору у наступній редакції:
« 5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 1 770,74 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689,10 грн., крім того ПДВ - 20% - 137,82 грн., всього з ПДВ - 826,92 грн. В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2 495,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 499,05 грн., всього з ПДВ - 2 994,30 грн.».
30.11.2015 сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору (а.с. 22), в якій вирішили викласти з 01.12.2015 банківські реквізити продавця в статті 12. «Адреса та реквізити сторін» договору в новій редакції.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти приймання-передачі природного газу:
- від 31.01.2015 на суму 9 316,27 грн. (а.с. 23);
- від 28.02.2015 на суму 9 063,59 грн. (а.с. 24);
- від 31.03.2015 на суму 5 770,94 грн. (а.с. 25);
- від 30.04.2015 на суму 943,20 грн. (а.с. 26);
- від 30.11.2015 на суму 2 027,13 грн. (а.с. 27).
- від 31.12.2015 на суму 17 211,24 грн. (а.с. 28).
Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.
Позивач зазначає, що відповідач здійснював оплату несвоєчасно, чим порушив умови п.6.1 договору. На підтвердження оплати відповідачем поставленого природного газу позивач надав копії виписок по рахунку (а.с. 29-37). У зв'язку з наведеним позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2 493,51 грн. пені за загальний період з 15.05.2015 по 27.04.2016, 3% річних у розмірі 170,62 грн. за той же період та інфляційні втрати у розмірі 133,01 грн. за період 01.01.2016 по 30.04.2016.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно. Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 2 491,71 грн.
Розмір 3% річних та інфляційних втрат позивачем розраховано правильно.
Відповідач доводи позивача, наведені у позовній заяві, не спростував. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 795,34 грн., з яких: 2 491,71 грн. - пеня, 170,62 грн. - 3% річних, 133,01 грн. - інфляційні втрати.
Відповідач подав до суду заяву, в якій зазначив, що позивачем пропущена загальна та скорочена позовна давність для пред'явлення позовних вимог.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до абз.1,2 п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 1, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню, 3% річних та інфляційні втрати на заборгованість за поставлений природний газ за актами приймання-передачі природного газу від 30.04.2015, від 30.11.2015 та від 31.12.2015.
Господарський суд зазначає, що відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Таким чином, відповідно до п. 6.1. договору, відповідач повинен був сплатити за поставлений природний газ:
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2015 суму 943,20 грн. у строк до 14.05.2015 включно;
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2015 суму 2 027,13 грн. у строк до 14.12.2015 включно;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 суму 17 211,24 грн. у строк до 14.01.2016 включно.
Таким чином, позивач довідався про порушення свого права:
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2015 - 15.05.2015 (перший день прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу за вказаним актом);
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2015 - 15.12.2015 (перший день прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу за вказаним актом);
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 - 15.01.2016 (перший день прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу за вказаним актом).
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України).
В п. 9.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Враховуючи викладене, відповідно до п. 9.3. договору позовна давність щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних, була збільшена за домовленістю сторін та встановлена тривалістю у 5 (п'ять) років.
Таким чином, позовна давність щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних:
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2015 спливає 15.05.2020;
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2015 спливає 15.12.2020;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 спливає 15.01.2021.
Як вбачається із матеріалів справи позовна заява надіслана позивачем до суду 07.02.2020, про що свідчить відмітка відділення поштового зв'язку на поштовому конверті (а.с. 41), тобто в межах вказаного строку позовної давності.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1,26 грн. (0,06 %), на відповідача - 2 100,74 грн. (99,94 %).
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 2 795,34 грн., з яких: 2 491,71 грн. - пеня, 170,62 грн. - 3% річних, 133,01 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2100,74 грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.В. Мілєва