вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1378/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"
до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НОВОМОСКОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО"
про стягнення 460446,93грн., з яких 183552,89грн. основного боргу; 208592,21грн. пені; 24718,12грн. трьох процентів річних; 43583,71грн. інфляційних втрат (договір постачання природного газу від 28.09.2017 за вих.№3127/1718-КП-3)
Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НОВОМОСКОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 460446,93грн., з яких 183552,89грн. основного боргу; 208592,21грн. пені; 24718,12грн. трьох процентів річних; 43583,71грн. інфляційних втрат (договір постачання природного газу від 28.09.2017 за вих.№3127/1718-КП-3).
Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6906,70грн. позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1378/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020.
Ухвалою від 16.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 15.04.2020.
Щодо строку для подачі відзиву.
Ухвалу від 16.03.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 23.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 01.07.2020.
Відповідачу в ухвалі від 16.03.2020 роз'яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подачі відзиву по 06.08.2020, з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX.
Станом на 17.08.2020 відзив на позов не надано.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Щодо строку розгляду справи.
У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Отже, строк для розгляду справи по суті розпочато.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 , а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."
Проте, з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX, яким внесено зміни, зокрема, до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
При цьому, у пункті 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Господарський суд констатує, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX набрав чинності 17.07.2020, а двадцятиденний строк сплив 06.08.2020.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Беручи до уваги фактичні обставини, господарський суд визнав за справедливе вирішити спір в порядку спрощеного позовного провадження без переходу у загальне.
Отже, строк розгляду справи не є пропущеним.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
17.08.2020 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.
28.09.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір №3127/1718-КП-3 постачання природного газу (далі - договір).
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу у період з жовтня 2017 року по березень 2018 року природний газ на суму 2279750,12грн., що підтверджується актами приймання-передачі.
Позивач стверджує, що оплату за переданий газ відповідач вчасно не здійснив чим порушив взяті на себе зобов'язання закріплені пунктом 6.1 договору.
Отже, сума боргу за основним зобов'язанням складає 183552,89грн.
В результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- пеню за загальний період прострочення з 26.12.2017 по 17.12.2019 на суму 183552,89грн.;
- три проценти річних за загальний період прострочення з 26.12.2017 по 17.12.2018 на суму 24718,12грн.;
- інфляційні втрати за загальний період прострочення з січня 2018 року по листопад 2019 року на суму 43583,71грн.
Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.
Відзив не надійшов.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з'ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі такі:
1. Обставини укладання договору.
2. Природа договору.
3. Факт поставки товару.
4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.
5. Правомірність нарахування пені.
6. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
1. Обставини укладання договору.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач, постачальник) та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "НОВОМОСКОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - відповідач, споживач) укладено договір №3127/1718-КП-3 від 28.09.2017 постачання природного газу (далі - договір).
Предметом договору визначено, що постачальник зобов'язується постачати споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами, які не є бюджетними установами/організаціями.
Ціну договору визначено пунктом 5.4 договору, відповідно до умов якого загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Строк визначено розділом 12 договору. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
2. Природа договору.
Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
В даному випадку предметом договору є природний газ.
3. Факт поставки товару.
Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Як зазначено у пункті 3.7 договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач у період з жовтня 2017 року по березень 2018 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 2279750,12грн., що підтверджується:
1. Актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 на суму 493,40грн. (жовтень 2017 року).
2. Актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 на суму 319340,18грн. (листопад 2017 року).
3. Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 на суму 329151,43грн. (грудень 2017 року).
4. Актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 на суму 520319,06грн. (січень 2018 року).
5. Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 на суму 528517,25грн. (лютий 2018 року).
6. Актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 на суму 581928,80грн. (березень 2018 року).
Отже, факт поставки природного газу визнається підтвердженим.
4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Господарський суд констатує, що зазначений вид договорів є оплатним, і обов'язку постачальника за договором поставити природний газ відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.
Строк оплати за спірними Актами приймання-передачі природного газу є таким, що настав.
Відповідач за отриманий від позивача природний газ розрахувався частково, а саме у розмірі 2096197,23грн.
Доказів оплати заборгованості у розмірі 183552,89грн. відповідач не надав.
Таким чином, позовна вимога про стягнення 183552,89грн. визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
5. Правомірність нарахування пені.
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі невиконання споживачем пунктів 6.1 та 6.6 договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пені від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Щодо розрахунку пені.
Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 26.12.2017 по 17.12.2019 на загальну суму 208592,21грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимоги не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
6. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо розрахунку трьох процентів річних.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 26.12.2017 по 17.12.2019 на загальну суму 24718,12грн.
Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розрахунку інфляційних втрат.
Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з січня 2018 року по листопад 2019 року на загальну суму 43583,71грн.
Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 220, 232-233, 236-242, 247-248, 252, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ.
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20077720) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НОВОМОСКОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" (51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ МИКИТИ ГОЛОВКА, будинок 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03342190) про стягнення 460446,93грн., з яких 183552,89грн. основного боргу; 208592,21грн. пені; 24718,12грн. трьох процентів річних; 43583,71грн. інфляційних втрат (договір постачання природного газу від 28.09.2017 за вих.№3127/1718-КП-3) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НОВОМОСКОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" (51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ МИКИТИ ГОЛОВКА, будинок 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03342190) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20077720) 183552,89грн. (сто вісімдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят дві грн. 89 коп.) основного боргу; 208592,21грн. (двісті вісім тисяч п'ятсот дев'яносто дві грн. 21 коп.) пені; 24718,12грн. (двадцять чотири тисячі сімсот вісімнадцять грн. 12 коп.) трьох процентів річних; 43583,71грн. (сорок три тисячі п'ятсот вісімдесят три грн. 71 коп.) інфляційних втрат; 6906,70грн. (шість тисяч дев'ятсот шість грн. 70 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата підписання та складення повного судового рішення - 17.08.2020.
Суддя І.В. Петренко