73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"09" серпня 2007 р. Справа № 8/239-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес"
до Державної податкової інспекції у м.Херсоні
про визнання недійсним податкового рішення
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - нач. відділу Шевченко О.А., дов. №1269/9/10-026 від 09.02.07.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 09.06.06р. № 0004672301/0, прийнятого Державною податковою інспекцією у м. Херсоні (відповідач) за наслідками акту перевірки ТзОВ "Херсонес" від 07.06.06р. № 1865/23-7/14113558. Перевіркою було виявлено, що постачальником ТзОВ "Херсонес" є ПП "Українська національна компанія", сума ПДВ за операцією купівлі-продажу товарів склала 20090 грн., що підтверджується податковою накладною № 062903 від 29.06.05р. Згідно листа Кам'янець - Подільської ОДПІ у Хмельницькій області ПП "Українська національна компанія" не знаходиться за юридичною адресою., що позбавляє податкову інспекцію можливості перевірити сплату продавцем суми ПДВ до бюджету за спірною операцією. Позивач вказує, що неможливість підтвердження факту надходження суми ПДВ до бюджету не означає, що така сума до бюджету не перерахована. Позивач вважає, що порушити норми, які вказані в податковому повідомленні-рішенні ( п.1.3, 1.8 ст. 1, п. 7.4.1 п. 7.4, пп.. 7.7.5, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»), може тільки контролюючий орган, оскільки ці норми регулюють порядок проведення перевірок. ТОВ «Херсонес»зареєстрований платником ПДВ в відповідності до закону (свідоцтво платника ПДВ № 30461242), порушень порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку з боку ТОВ «Херсонес»не має. Чинне законодавство України, зокрема й Закон про ПДВ, не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону №168 сума податку ПДВ , що включена до ціни товару є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що ТОВ "Херсонес" заявляє до відшкодування ПДВ, доводячи лише сплату коштів постачальнику по господарським операціям за відсутності надходження коштів у вигляді ПДВ до бюджету, а для належних підстав відшкодування ПДВ потрібна така умова, як опосередковане надходження коштів до бюджету через контрагентів - у вартості ціни придбаного товару, та шляхом сплати контрагентами ПДВ до бюджету. Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України ". Підставою для віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна. Податкова накладна, виписана ПП "Українська національна компанія", оформлена неналежним чином, так як містить недостовірну інформацію стосовно юридичної адреси підприємства, що є порушенням п.п. "д" п.п.7.2.1 п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено зазначення місця розташування юридичної особи. За таких обставин, на думку відповідача, виписана податкова накладна є недійсною у розумінні Закону про ПДВ, і, за таких умов, не може бути підставою для податкового кредиту, а отже, рішення ДПІ є правомірним..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонес" зареєстроване 23.04.93р. виконкомом Херсонської міськради. З 06 квітня 1994 року ТОВ "Херсонес" перебуває на обліку ДПІ у м. Херсоні, як платник податків. Є платником податку на додану вартість.
У липні 2005 року позивачем було заявлено до відшкодування з бюджету суму ПДВ 383751 грн.
07.06.06р. посадовими особами податкової інспекції проведено позапланову документальну невиїзну перевірку правомірності відшкодування ПДВ ТзОВ "Херсонес" за період липень 2005 року, за наслідками якої складено акт від 07.06.06р. № 1865/23-7/14113558. Актом перевірки від 07.06.06р. № 1865/23-7/14113558 встановлено порушення п.1.3, п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР, а саме: завищення у періоді що перевіряється суми ПДВ яка підлягає відшкодуванню з державного бюджету у розмірі 20090 грн.
Виявлено, що в червні 2005 року ТзОВ "Херсонес" придбало товар у ПП "Українська національна компанія", сума ПДВ за даною операцією склала 20090,00 грн., що підтверджується податковою накладною № 062903 від 29.06.05р. Згідно листа Кам'янець - Подільської ОДПІ у Хмельницькій області ПП "Українська національна компанія" не знаходиться за юридичною адресою станом на квітень 2006 року, оголошено розшук керівника ПП Бочкова С.А..
За наслідками акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення від 09.06.06р. № 0004672301/0, яким ТзОВ "Херсонес" зменшено суму бюджетного відшкодування за декларацією липня 2005 року на 20090 грн.
Суд вважає дії податкової інспекції правомірними за таких підстав.
Згідно пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» особа-продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації ( підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168). Крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, необхідна така обов'язкова підстава як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Докази нарахування та сплати ПДВ контрагентом позивача (постачальником), докази віднесення нарахованої суми ПДВ до податкового зобов'язання відповідної декларації з ПДВ. відсутні у зв'язку з незнаходженням контрагента за юридичною адресою. Тому доказів перерахування до бюджету суми ПДВ, яку позивач сплатив ПП "Українська національна компанія" в ціні придбання товарів, немає. Тим самим у відповідача відсутні законні підстави для підтвердження правомірності заявленого позивачем податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету слідує з поняття "податку", його основної функції -формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття "платника податку" як особи, що згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Саме з цих норм визначається зміст надмірності сплати податку як надмірного його надходження до бюджету, ще й тому, що саме така надмірність має бути серед підстав повернення коштів з бюджету. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету. ДПІ не має можливості через недобросовісність контрагента позивача (відсутність за місцем знаходження) перевірити факт відображення ПП "Українська національна компанія" у відповідному податковому періоді суми ПДВ 20090 грн. в податковій декларації, та відповідну сплату. Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету слідує з поняття "податку", його основної функції -формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття "платника податку" як особи, що згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Саме з цих норм визначається зміст надмірності сплати податку як надмірного його надходження до бюджету, ще й тому, що саме така надмірність має бути серед підстав повернення коштів з бюджету. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету. ДПІ не має можливості через недобросовісність контрагента позивача (відсутність за місцем знаходження) перевірити факт відображення ПП "Українська національна компанія" у відповідному податковому періоді суми ПДВ 20090 грн. в податковій декларації, та відповідну сплату. Тільки після проведення перевірки з питання обґрунтованості відшкодування ПДВ ДПІ у м. Херсоні може підтвердити факт надмірної сплати податку. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не із самого факту існування від'ємного значення ПДВ.
Тільки після проведення перевірки з питання обґрунтованості відшкодування ПДВ ДПІ у м. Херсоні може підтвердити факт надмірної сплати податку. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не із самого факту існування від'ємного значення ПДВ.
За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по зменшенню бюджетного відшкодування. В задоволенні позовних вимог відмовляється.
Суд відносить на позивача судові витрати (з судового збору) у справі.
Керуючись ст. 94, 159-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні від 09.06.06р. № 0004672301/0 відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом"якова
повний текст постанови підписаний
_____23____ серпня 2007 року.