пр. № 2-зз/759/57/20
ун. № 759/13150/18
14 серпня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гродського П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019 по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування з чужого незаконного володінн,
у грудні 2019 р. представник заявника звернулася до суду із зазначеною заявою, просить суд скасувати заходи забезпечення позову вжитті на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019, а саме скасувати арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Заяву обгрунтовує тим, що на сьогоднішній день жодних дій стосовно скасування арешту не зазначено у рішенні Святошинського районного суду м. Києва та постанови Київського апеляційного суду арешт не скасований, незважаючи на ті обставини, що відсутні правові підстави щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту, які були вжитті постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2019.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
За таких підстав суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази та наведені заявником підстави для скасування заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 17, 18 витяг).
Постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2019 ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2019 скасовано, накладено арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 64-67 витяг).
У подальшому рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.09.2019 у позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування майна з чужого незаконного володіння відмолено (а.с. 186-188 том 1).
Постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.09.2019 залишено без змін (а.с. 1-9, том 2).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.12.2019 у заяві представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019 відмовлено (а.с. 41 том 2).
Постановою Київського апеляційного суду від 20.07.2020 скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16.12.2019 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 169-171).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Як зазначено у п. 10 Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 за №9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
У відповідності до ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку що заява про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 158, 260, ЦПК України, -
заяву представника відповідача Хомік Олени Володимирівни про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019 по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування з чужого незаконного володіння задовльнити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжитті на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019, а саме скасувати арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 14.08.2020.