13 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1800/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області Автономній республіці Крим та місті Севастополі, третя особа Арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ГУ ДПС у Херсонській області Автономній республіці Крим та місті Севастополі, третя особа Арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович , відповідно до якого просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новокаховського відділу державної виконавчої служби Новокаховського Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження № 62061316 від 13.05.2020 року стосовно стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 342550,62 грн. та стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 34255,06 грн.
09.07.2020 року справа надійшла до суду та розподіленна судді Пекному А.С.
14.07.2020 р. ухвалою судді Пекного А.С. позовну заяву залишено без руху та надано строк для сплати судового збору.
21.07.2020 недоліки позовної заяви усунуто.
24.07.2020 року суддя Пекний А.С. відкрив провадження по справі, визначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням ст.ст. 268-272,287 КАС України. Призначив судове засідання на 03.08.2020 року о 13-30 та передав справу для проведення повторного автоматизованого розподілу у зв'язку з перебуванням у відпустці та неможливістю судді провести розгляд справи у встановлені законодавством процесуальні строки.
30.07.2020 справа прийнята до провадження суддею Поповим В.Ф.
За заявами представника позивачки, ГУ ДПС справа розглядається в порядку письмового провадження.
Відповідач Новокаховське Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції, третя особа Арбітражний керуючий подавали клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції, які судом розглянуті та відхилені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що постанова про відкриття виконавчого № 62061316 незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постановою господарського суду від 18.12.2014р. у справі 923/712/14 боржника ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мегерю А.В . Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо боржника визнано банкрутом. Державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження, мав впевнитись в тому, що боржника не визнано банкрутом, та повернути виконавчий документ стягувачу. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до відзиву Новокаховського ВДВС позовні вимоги не визнали та зазначили, що ч. 4 ст.4 «Про виконавче провадження» не може бути застосована, оскільки у виконавчому документі, а саме у вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-530-25 зазначено фізичну особу ОСОБА_1 , а не фізичну особу-підприємця. Таким чином, постанова є законною, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
ГУ ДПС у Херсонській області надало відзив на позовну заяву відповідно до якого вважають, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки державний виконавець діяв у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» і підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у нього не було.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Постановою господарського суду від 18.12.2014р. у справі 923/712/14 боржника Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мегерю А.В., про що на сайті Вищого господарського суду наявне оголошення http://www.arbitr.gov.Ua/pages/l 57 .
Відповідно до інтегрованої картки платника за ФОП ОСОБА_1 рахувався борг по ЄСВ, що стало підставою для прийняття вимоги про сплату боргу/недоїмки від 04.11.2019 р. № Ф-530-25 на суму 342550,62 грн., яка винесена відносно ОСОБА_1 як фізичної особи.
Постановою державного виконавця Новокаховського ВДВС відкрито виконавче провадження № 62061316 від 13.05.2020 року за виконавчим документом - Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-530-25 від 04.11.2019 року про стягнення суми заборгованості з Єдиного соціального внеску, відповідно до якого державний виконавець постановив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 342550,62 грн. та стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 34255,06 грн.
Дослідивши позиції сторін викладені ними у заявах по суті, приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як встановлено судом і не оспорюється відповідачами по справі, за наявності постанови суду про банкрутство ФОП ОСОБА_1 вимога № Ф-530-25 винесена відносно фізичної особи, а не ФОП ОСОБА_1 .
Саме цим і обґрунтовує правомірність прийнятого рішення відповідач Новокаховський відділ ВДВС.
Суд не погоджується з таким обґрунтуванням і вважає правомірним посилання позивача на ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо боржника визнано банкрутом.
Суд погоджується з обґрунтування позивачки, що державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження, мав впевнитись в тому, що боржника не визнано банкрутом, та повернути виконавчий документ стягувачу.
Відповідно до Постанови Великої Палата Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі N 753/16525/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, вважає за необхідне визначення понять фізичної особи та фізичної особи підприємця та їх правового статусу визначити співвідношення.
Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
У статті 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момнт її народження та припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
З аналізу вказаних вимог цивільного законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повного цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа яка бажає реалізувати своє Конституційне право на підприємницьку діяльність після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження. А лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "Фізична особа-підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю та не обмежує їх.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15 та від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17.
Отже, посилання відповідача на різносуб'єктність фізичної особи та фізичної особи - підприємця є помилковим.
Таким чином, посилання державного відповідача, на те, що виконавчий документ не містив вимогу до фізичної особи - підприємця, а рішення господарського суду стосується лише фізичної особи - підприємця як на обґрунтування свої заперечень є таким, що протирічить чинному законодавству та сталій судовій практиці.
Що ж стосується посилання відповідача на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 923/712/14, то висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що у разі припинення (а не банкрутство) підприємницької діяльності фізичною особою як її права так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею, як за фізичною особою, - лише підтверджує на односуб'єктність фізичної особи та фізичної особи-підприємця.
Суд вважає, що оскільки процедура банкрутства не закінчена то вимога має бути розглянута в рамках цієї процедури, а не шляхом стягнення через виконавчу службу.
Відповідно до статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:
1) пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;
2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;
3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника;
4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;
5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;
6) строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав;
7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд при постановлені ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Тобто, наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника є пред'явлення вимог до боржника фізичної особи чи фізичної особи - підприємця виключно в межах справи про банкрутство, а наслідком її закриття є звільнення боржника - фізичної особи чи фізичної особи-підприємця від боргів.
Виходячи з викладеного позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а судові витрати у вигляді судового збору стягненню на користь позивачки.
Керуючись статтями 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новокаховського відділу державної виконавчої служби Новокаховського Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження № 62061316 від 13.05.2020 року стосовно стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 342550,62 грн. та стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 34255,06 грн.
Стягнути з Новокаховського відділу державної виконавчої служби Новокаховського Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34933370) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір на користь ОСОБА_1 (індентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в сумі 3768,10 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 105000000