Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 серпня 2020 р. № 520/8927/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові листом відповідача від 17.06.2020 року №2000/0410-8/34726, із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649, виплатити залишок нарахованої заборгованості пенсії за рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19 та від 24 червня 2019 року у справі №520/4865/19, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19 та від 24 червня 2019 року у справі №520/4865/19 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було протиправно відмовлено виплати залишок нарахованої пенсії за рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі №520/1211/19 та від 24.06.2019 року у справі №520/4865/19, чим обмежено права позивача на отримання пенсії у належному розмірі.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ними.
Відповідач надав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, він діяв правомірно.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року по справі №520/1211/19 визнано протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати та виплатити позивачу державну пенсію, виходячи із 6 (шістьох) мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі №520/4865/19 зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати” і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 р. №159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19.
Вказані рішення суду набрали законної сили, видано відповідні виконавчі листи.
Згідно матеріалів справи, листом від 08.05.2019 року №4322/14-11 позивача було повідомлено про нарахування заборгованості в розмірі 29361,18 грн. відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19.
03.06.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату залишку нарахованої заборгованості по пенсії за судовими рішеннями, на яку листом від 17.06.2020 року №2000/0410-8/34726 відповідачем повідомлено, що відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19 позивачу проведений перерахунок державної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, за період з 01.01.2014 року по 02.08. 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10, проте нарахована пенсія буде виплачена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649.
З вказаними обставинами позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Згідно положень ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна боржником, за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі, якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду від 11.03.2019 року по справі №520/1211/19 виконано відповідачем частково, лише в частині проведення перерахунку пенсії позивача, а саме здійснено передбачений рішенням перерахунок, проте виплату нарахованої пенсії в сумі 29361,18 грн. не проведено.
Тобто, заборгованість по пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року не виплачена та становить 29361,18 грн.
Відповідач, обґрунтовуючи відмову у виплаті пенсії за рішенням від 11.03.2019 року по справі №520/1211/19, яке набрало законної сили, на користь позивача за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2018 №649 визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на дану мету.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні по справі "Міллер проти Австрії" від 16.12.1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.
Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996 року, згідно з яким, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам; з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи те, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України і не заперечується відповідачем, а також враховуючи дотримання всіх вимог, передбачених для проведення перерахунку пенсії, посилання ГУ ПФУ в Харківській області на відсутність коштів для проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі, порушує гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції право мирно володіти своїм майном.
Варто зазначити, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, а згідно статей 21,22 Основного Закону України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України в рішенні № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Суд України дав у рішенні № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року, згідно з яким "...конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Враховуючи визначене у рішеннях Суду України розуміння сутності соціальних гарантій громадян, зокрема, пенсіонерів, які отримують пенсію згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.
Наявність постанови КМ України від 28.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" не звільняє відповідача від обов'язку, як здійснити перерахунок пенсії позивача, так і виплатити йому суму заборгованості за весь період, починаючи з 01.01.2014 без будь-яких обмежень, з урахуванням виплачених сум.
Наведена постанова не врегульовує порядок виконання судового рішення про зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії, а тому посилання на неї відповідача при виконанні рішення суду є безпідставними.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, викладену в листі від 17.06.2020 року №2000/0410-8/34726, із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649, виплатити залишок нарахованої заборгованості по пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19, відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи положення ст. 245 КАС України, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача виплатити за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19 залишок нарахованої заборгованості по пенсії без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649.
В іншій частині позовних вимог щодо відмови відповідача у виплаті заборгованості по пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі №520/4865/19, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки позивачем не доведено належними доказами наявності відмови відповідача у здійсненні виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі №520/4865/19 із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649.
В заяві позивача від 03.06.2020 року та в наданої відповідачем відповіді листом від 17.06.2020 року №2000/0410-8/34726 вирішувалось лише питання про нарахування та не виплату заборгованості по пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19.
Інших доказів наявності відмови відповідача із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649, виплатити залишок нарахованої заборгованості по пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі №520/4865/19, до суду не надано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, викладену в листі від 17.06.2020 року №2000/0410-8/34726, із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649, виплатити ОСОБА_1 залишок нарахованої заборгованості по пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) залишок нарахованої заборгованості по пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №520/1211/19 без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 14 серпня 2020 року.
Суддя Заічко О.В.