Рішення від 05.08.2020 по справі 520/705/2020

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

05 серпня 2020 р. № 520/705/2020

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,

за участю представника: позивача - Гур'єва В.М., відповідача - Лютянського М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА НАІРІ" (вул. Машинобудівників, буд. 34 Б, м. Дружківка, Донецька область, 84206, код ЄДРПОУ 31947092) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА НАІРІ", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0000000040520 від 03.01.2020 прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до якого, ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» було нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем акцизний податок на пальне в сумі 14208950,95 грн.,

- № 0000000030520 від 03.01.2020 прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до якого, до ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» було застосовано штраф в сумі 3650239,50 грн за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 7300479,00 грн.,

- № 0000000020520 від 03.01.2020 прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до якого, ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 19366127,50 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 15492902 грн. та за штрафними санкціями 387322,50 грн.,

- № 0000000010520 від 03.01.2020 прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до якого, встановлено завищення TОB «Агрофірма «НАІРІ» суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019, з податку на додану вартість в сумі 988788,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача, на підставі яких винесено спірні податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та на дійсних обставинах, які встановлені в ході перевірки на підприємстві Позивача. Відповідач безпідставно відхилив як підтверджувальні облікові документи, складені позивачем, а саме: облікові листи праці тракториста-машиніста (форма № 16), Акти виконаних сільськогосподарських робіт, акти на списання паливо-мастильних матеріалів. Відповідно, позивач зазначив, що не здійснював реалізацію пального, тому не мав обов'язку реєструватися в якості платника акцизного податку. Крім того, Відповідач безпідставно відхилив як підтверджувальний обліковий документ складені позивачем документи, на підставі яких позивачем здійснювався облік та списання добрив та ядохімікатів. Зазначив також, що вартість ремонтних робіт у загальній сумі 666724,38 грн. правомірно включена позивачем до складу витрат, оскільки ремонтні роботи, проведені позивачем, були направлені не на реконструкцію основних засобів, а на підтримання основних засобів у належному стані. Необхідність проведення ремонту була спричинена тим, що строк корисного використання основних засобів без проведення такого ремонту міг зменшитися. Щодо будівельних матеріалів зазначив, що всі придбані будівельні матеріали були використані в господарській діяльності Позивача, а сам факт придбання даних ТМЦ Відповідачем під сумнів не ставиться. Крім того, щодо податкового кредиту, податковим органом не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій. ТОВ «Агрофірма НАІРІ» правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Авангард Строй Сіті», ТОВ «Інверсбуд Регіон-Сервіс», ТОВ «Монтажтехпром», ТОВ «Будкомплект 2006», ТОВ «Азимут Груп», ТОВ «Успіх Україна». Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, витребувано у відповідача розрахунки по спірних податкових повідомленнях-рішеннях в розрізі періодів, контрагентів та виявлених порушень.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав до суду відзив, в якому зазначив, що перевіркою встановлені порушення чинного законодавства, зокрема, списання з балансу товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) без підтвердження первинними документами, недоведеність поточного ремонту позивачем основних засобів, а також встановлено факти проведення господарських операцій без документального підтвердження. У зв'язку з встановленням зазначених порушень відповідачем на підставі закону та в межах наданих повноважень винесено податкові повідомлення рішення.

Представник позивача не погодився з позовними вимогами та надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що всі доводи стосовно взаємовідносин з ТОВ «Авангард Строй Сіті», ТОВ «Інвесбуд Регіон-Сервіс», ТОВ «Монтажтехпром» ТОВ «Будкомплект 2006» викладені в позовній заяві, вказаними підприємствами для позивача було збудовано склад сировини, який Позивачем було введено експлуатацію та прийнято на баланс, що відображено в бухгалтерському обліку. Позивачем разом з позовом надано всі докази по вказаних взаємовідносинах, які спростовують висновки відповідача, викладені в акті перевірки.

Протокольною ухвалою суду від 15.07.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 05.08.2020.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки податкові повідомлення-рішення винесені на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

В період з 09.12.2019 р. по 20.12.2019 р. на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 28.11.2019 № 2537 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НАІРІ» (ТОВ «Агрофірма «НАІРІ») податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою контролю за своєчасністю, достовірністю повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, перевірку правильності нарахування за період з 01.07.2018 по 30.06.2019, за результатами розгляду заперечення на акт перевірки від 04.11.2019 № 623/20-40-05-20-06/31947092, у зв'язку з поданням ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» (код ЄДРПОУ 31947092) до ГУ ДПС у Харківській області 21.11.2019 року №24 (вх. № 15261/10/55 від 21.11.2019) додаткових документів, які не були надані при проведенні перевірки.

За результатами даної перевірки був складений акт від 27.12.2019 р. № 1425/20-40-05-20- 06/31947092.

На підставі вказаного акту перевірки 03.01.2020 р. ГУ ДПС у Харківській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення рішення № 0000000040520, відповідно до якого ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» було нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем акцизний податок на пальне в сумі 14208950,95 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0000000030520, відповідно до якого до ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» було застосовано штраф в сумі 3650239,50 грн за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 7300479,00 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0000000020520, відповідно до якого ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 19366127.50 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 15492902 грн., та за штрафними санкціями - 3873225,50 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0000000010520, відповідно до встановлено завищення TОB «Агрофірма «НАІРІ» суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019, з податку на додану вартість в сумі 988788,00 грн.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000000020520 містить описку в числовому вираженні суми нарахованих відповідачем штрафних санкцій (пропущено цифру « 5» перед комою). При цьому загальна сума зобов'язання за основним платежем та штрафними санкціями прописом зазначена вірно. Відтак, суд вважає вірною суму штрафних санкцій, визначену в податковому повідомленні рішенні № 0000000020520 від 03.01.2020, в розмірі 3873225,50 грн., оскільки це відповідає загальній сумі грошового зобов'язання, зазначеної прописом, та підтверджується розрахунком відповідача, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Згідно висновків акту перевірки від 27.12.2019 р. № 1425/20-40-05-20- 06/31947092 встановлено наступні порушення: ТОВ «Агрофірма «НАІРІ»:

1. п.п. 44.1 ст. 44. п. 184.7 ст. 184. п. 189.1 ст. 189. абз. «г», п. 198.5 п. 198.1.П. 198.2. п. 198.3 п. 198.6 ст 198. п. 201.1, абз. 17 п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (в редакції чинній в перевіреному періоді), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 15492902 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ у сумі 988788.00 грн.

2. п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 120-1.2 ст. 120-1. п. 192.1 ст. 192. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних по встановленим заниженням податкових зобов'язань які були нараховані на суму 7300479 грн. у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2018 року та січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2019 р.

3. п. 44.1. ст. 44. пп. 212.1.5, пп. 212.1.11. пп. 212.3.4 ст. 212 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено реалізація підакцизних товарів на загальну суму 14828950,95 грн. без реєстрації як платник акцизного податку.

Вказані порушення призвели до нарахування наступних сум грошових зобов'язань, які відповідно до наданого відповідачем розрахунку розподіляються в розрізі виявлених порушень та контрагентів таким чином:

- зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 988788,00 грн., збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 3129951,37 грн. та за штрафною санкцією на суму 535290,84 грн., нарахування суми штрафу за платежем акцизний податок на пальне в сумі 14208950,95 грн. у зв'язку з непідтвердженням використання у господарської діяльності отриманого зі складу та списаного пального;

- збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 133344,86 грн. та за штрафною санкцією на суму 33336,22 грн. у зв'язку з непідтвердженням використання у господарської діяльності отриманих зі складу та списаних запчастин;

- збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1136211,4 грн. та за штрафною санкцією на суму 284052,85 грн. у зв'язку з непідтвердженням використання у господарської діяльності отриманих зі складу та списаних будівельних матеріалів;

- збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 2900971,5 грн. та за штрафною санкцією на суму 725242,88 грн. у зв'язку з непідтвердженням використання у господарської діяльності отриманих зі складу та списаних добрив;

- збільшення податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами, щодо яких зроблено висновок про нереальність здійснення господарських зобов'язань:

з ТОВ «Авангард Строй Сіті» на суму 2923683,86 грн. та за штрафними санкціями на суму 730920,97 грн;

з ТОВ «Інверсбуд Регіон-Сервіс» на суму 2472691,26 грн. та за штрафними санкціями на суму 618172,82 грн.

з ТОВ Монтажтехпром» на суму 1566280 грн. та за штрафними санкціями на суму 391570,00 грн.;

з ТОВ Будкомплект 2006» на суму 1017391,58 грн. та за штрафними санкціями на суму 254347,90 грн.;

з ТОВ «Азимут Груп» на суму 751014,96 грн. та за штрафними санкціями на суму 187753,74 грн.;

з ТОВ «Успіх Україна» на суму 450149,21 грн. та за штрафними санкціями на суму 112537,30 грн.

- нарахування штрафних санкцій за платежем акцизний податок на пальне в сумі 14208950,95 грн.

- нарахування штрафу в сумі 3650239,50 грн за відсутність реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 7300479,00 грн. по операціям з використання ПММ, добрив, будівельних матеріалів, запчастин.

Щодо зменшення від'ємного значення на суму 988788,00 грн. та збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 3129951,37 грн. та за штрафною санкцією на суму 535290,84 грн. у зв'язку з непідтвердженням використання у господарської діяльності позивача отриманого зі складу та списаного пального (ПММ), суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки, проведено аналіз рахунку « 203» - Паливо та встановлено, що підприємством станом на початок перевіряємого періоду на балансі по рахунку 203 обліковувались товарно-матеріальні цінності (палимо-мастильні матеріали) на суму 9132895.15 грн. (перелік матеріалів вказаний в таблиці на стор. 8 акту перевірки)(т. 1 а.с. 45). У період з 01.07.2018 р. по 30.06.2019 р. платником податку було придбано та оприбутковано на рах. 203 товарно- матеріальні цінності на суму 10872454.69 грн., що підтверджується згідно бази даних ЄРПН придбання паливно-мастильних матеріалів, суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту платника податку, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, та оплатою згідно банківських виписок (перелік матеріалів вказаний в таблиці на стор. 9 акту перевірки) (т. 1 а.с. 46).

У періоді з 01.07.2018 по 30.06.2019 платником податку було придбано та оприбутковано на рах. 203 товарно-матеріальні цінності на суму 10872454,69 грн., що підтверджується згідно бази даних з ЄРПН придбання паливо-мастильних матеріалів, суми податку були включені до складу податкового кредиту платника податку, придбання підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, та оплатою згідно банківських виписок.

У ході проведення перевірки встановлено, що підприємством списано з балансу з рах. 203 товарно-матеріальних цінностей на суму 15649756,98 грн. без підтвердження первинними документами, а саме: листів тракториста-машиніста (сільгоспоблік. форма № 67), товарно- транспортних накладних згідно форми № 1 -ТН, дорожніх листів вантажного автомобіля - типова форма № 2 (діюча в межах України) (перелік списаних матеріалів вказаний в таблиці на стор. 10) (т. 1 а.с.47).

21.11.2019 ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» до ГУ ДПС у Харківській області було подано заперечення від 21.11.2019 року №24 (вх. № 15261/10/55 від 21.11.2019) до акту перевірки від 04.11.2019 №623/20-40-05-20-06/31947092, надані додаткові документи, які не були надані при проведенні перевірки.

Розглянувши надані до заперечення копії первинних документів, отриманих від ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» щодо обліку палива, відповідачем було встановлено наступне.

Позивачем ведеться облік палива на рах. 203 «Паливо» по якому ведеться журнал-ордер та оборотно-сальдова відомість.

Вищезгадані операції оформлюються у бухгалтерському обліку наступними проводками: Дт203 «Паливо» Кт 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»- оприбуткування палива. Дт23 «Виробництво» К1 203 «Паливо» - списання палива.

Також позивачем ведеться книга складського обліку матеріалів ПМП, яка заповнюється щомісячно в одиницях виміру «л», де «Прибуток» (від кого надійшло) заповнюється у розрізі - «Постачальник», а «Видаток» (кому видано) заповнюється у розрізі - «трактора», «Вантажні автомобілі». «Доставка робочих», «Загальногосподарські», «Завод» та «Теплиця».

Списання ПММ оформлюється Актами списання по найменуванню товару у літрах по кількості, ціні та сумі комісією у складі директор - ОСОБА_1 , головний бухгалтер ОСОБА_2 зав. складом - ОСОБА_3 .

До актів на списання додаються: Акт виконаних сільськогосподарських робіт по ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» по назвам робіт у розрізі годин і тон, в актах виконаних сільськогосподарських робіт відсутній облік використаних паливо-мастильних матеріалів та не зазначено, яким транспортним засобом виконувались дані роботи, без конкретизації полів, акти підписані членами комісії в складі обліковця тракторної бригади ОСОБА_3 , бригадира тракторної бригади ОСОБА_4 , бухгалтера ОСОБА_2 .

Акти на списання паливно-мастильних матеріалів складаються у літрах по марках сільськогосподарської техніки та видах виконаних робіт без конкретизації полів, акти підписані членами комісії в складі обліковця тракторної бригади ОСОБА_3 , бригадира тракторної бригади ОСОБА_4 , завідуючою складом паливо-мастильних матеріалів ОСОБА_5 .

Акти на списання паливо-мастильних матеріалів складаються на основі даних Лімітно-заборних карток на одержання ПММ. Лімітно-заборні картки (далі ЛЗК) на одержання ПММ ведуться по складу ПММ матеріально-відповідальною особою ОСОБА_5 . В картці зазначено прізвище, ім'я та по батькові одержувача, транспортний засіб та його номер. За кожну дату отримання ПММ стоїть особистий підпис отримувача, особистий підпис завскладом відсутній. Картки заповнювались на кожний т/з, але є випадки заведення дві та навіть три картки на один транспортний засіб з різними водіями, тобто один транспортний засіб заправлявся двічі у день у різних водіїв.

Відповідачем зроблено висновок, що використання у господарської діяльності отриманого зі складу та списаного пального встановити не має можливості з причини неведення ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» Товарно-транспортних накладних, Облікових листів тракториста-машиніста (форма № 67-Б), та подорожніх листів трактористів та подорожні листи за формою 2-ТН.

Відсутність ведення зазначених первинних документів унеможливлює дослідити фактичні цілі використання/списання ППМ. Також неможливо визначити, який транспортний засіб виконував ту або іншу роботу, по якій культурі та на якому полі, агротехнічні умови виконаної роботи, який час проводилася робота, та відповідно витрати палива.

Щодо збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 2900971,5 грн. та за штрафною санкцією на суму 725242,88 грн. у зв'язку з непідтвердженням використання у господарської діяльності отриманих зі складу та списаних добрив, суд встановив наступне.

В ході проведення перевірки проведено аналіз рахунку « 208» - Матеріали сільськогосподарського призначення та встановлено, що підприємством списує з балансу з рах.208 (субрах. 2083 «Ядохімікати та гербіциди» та 2084 «Добрива») товаро- матеріальні цінності (добриво та ядохімікати), при придбанні яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту платника податку, на суму 18542795,70 грн., без документального підтвердження (Лімітно-забірних карток на відпуск добрив та гербіцидів та актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин).

Розглянувши надані до заперечення копії первинних документів щодо обліку добрив, отриманих від ТОВ Агрофірма «НАІРІ», було встановлено наступне.

ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» облік ядохімікатів і гербіцидів та добрив ведеться на рах. 2083 «Ядохімікати і гербіциди» та 2084 «Добрива», по яким ведеться журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості.

Вищевказані операції оформлюються в бухгалтерському обліку наступними проводками: Дт 2083 «Ядохімікати і гербіциди» або 2084 «Добрива» по Кт 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» - оприбуткування пестицидів да добрив. Дт 23 «Виробництво» - Кт 2083 «Ядохімікати і гербіциди» або 2084 «Добрива» - списання пестицидів да добрив.

Також підприємством ведеться книга складського обліку матеріалів «Мін добрива та пестициди», яка заповнюється помісячно у розрізі видів матеріалів в одиницях виміру «тн», «л», «кг», де «Прибуток» (від кого надійшло) заповнюється у розрізі - «Постачальник», а «Видаток» (кому видано) заповнюється у розрізі - «На теплицю», та на інші види робіт.

Списання пестицидів та добрива оформлюється разом Актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин помісячно по способу застосування та призначенню кожної речовини у розрізі культур, «га.» та у фізичній вазі. Акти затверджені печаткою та підписом керівника, також підписані керівником структурних підрозділів та бухгалтером.

До актів додаються накладні на видачу зі складу міндобрива та пестицидів по назвам речовини в одиницях виміру «тн», «л», «кг», накладні підписані матеріально відповідальними особами у рядках «Здав» та «Прийняв».

Так, перевіркою встановлено списання ТОВ «Агрофірма «НАІРІ»:

по рах. 2083 «Ядохімікати і гербіциди» на загальну суму 4276001,81 грн., з них на теплицю 95624,62 грн, на поля 4180377,19 грн.

по рах. 2084 «Добрива» на загальну суму 14264014,86 грн., з них на теплицю 3939534,03 грн., на поля 10324480,83 грн.

Позивачем складені акти на списання, які завірені комісією у складі: директора, головним бухгалтером та завскладом, в яких не конкретизовано, куди та на які цілі та які поля (якої площі) використані гербіциди та добрива.

Відповідач прийшов до висновку, що зв'язку з ненаданням ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» товарно-транспортних накладних, облікових листів тракториста-машиніста (форма № 67-Б), та подорожніх листів трактористів, неможливо встановити яким чином, ким та яким транспортним засобом були внесені мінеральні добрива та пестициди на поля. Також надані накладні не відповідають актам про використання мінеральних добрив, оскільки отримує добрива зав.теплицею та декілька осіб, та за актом використання звітує за внесення добрив у поля, за які повинен був звітувати зав.тракторною бригадою. Також накладні та акти на списання не відповідають даним бухгалтерському обліку: журналам-ордерам рахунків 2083 та 2084.

Згідно з визначенням, що міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Чинним законодавством не встановлено перелік первинних документів, які оформлюються при здійсненні тих чи інших операцій. А відтак господарська операція може опосередковуватися складенням будь-якого первинного документа, який містить зазначені обов'язкові реквізити таабо відповідає законодавчо установленим вимогам щодо його складення (у разі наявності таких вимог).

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції та містять необхідні дані щодо змісту та обсягу господарської операції.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до 189.1. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно абз.«г» гі. 198.5 ст.198 ПКУ - платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарівїїюслуї, необоротних акгивів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем списані товарно-матеріальні цінності без належного оформлення первинними документами, лімітно-забірних карток видачі насіння, добрив зі складу (внутрігосподарського призначення) (сільгоспоблік, форма № ВЗСГ-1), списання використаних на посівну добрив на підставі актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (сільгоспоблік, форма №ВЗСГ-3).

Відсутність вищезазначених документів зафіксовано в актах ненадання документів від 24.10.2019 М912/20-40-05-20- 06/31947092 та 28.10.2019 №955/20-40-05-20-06/31947092.

Позивач вважає, що списання паливно-мастильних матеріалів, добрив та ядохімікатів ним робилось відповідно до норм діючого законодавства, ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» є сільськогосподарським товаровиробником та займається виробництвом (вирощуванням), збутом сільськогосподарської продукції і питома вага виручки від реалізації продукції власного виробництва та продукції переробки за 2018 р. склала 75% від загального обсягу виробництва. В указаний період підприємство обробляло землю, збирало урожай, транспортувало зібраний урожай до складу і т.д. Не можливо вирощувати сільськогосподарську продукцію без витрат пального. У період, охоплений перевіркою, - з 01.07.2018 р. по 30.06.2019 р., ведення документів, на які посилається в акті відповідач, було необов'язковим, а тому відповідач не може вимагати від позивача подання документів, які він не зобов'язаний складати.

З вказаного приводу суд зазначає, що порушення, яке потягло донарахування позивачу податкових зобов'язань у зв'язку з непідтвердженням використання ПММ та добрив у власній господарській діяльності встановлено відповідачем саме у зв'язку з відсутністю у позивача необхідних первинних документів, які б дозволяли встановити обсяги та напрямки використання палива, добрив, ядохімікатів, а не у зв'язку з обов'язковістю ведення первинних документів виключно у певній формі (ТТН, облікові листи тракториста-машиніста - форма № 67-Б, подорожніх листів, тощо). Так, перелічені в акті перевірки види первинних документів могли б у разі їх складання підтвердити данні щодо господарських операцій, необхідні для ведення бухгалтерського обліку при списанні пального, добрив, ядохімікатів.

При цьому позивач у позовній заяві посилається на відсутність обов'язковості ведення саме товарно-транспортних накладних, подорожніх листів. Проте, вказаний довод не спростовує висновку контролюючого органу щодо неможливості підтвердження використання паливо-мастильних матеріалів, добрив, ядохімікатів у власній господарській діяльності у відповідних обсягах без надання позивачем первинних документів, які фіксують обставини використання пального, добрив, ядохімікатів (якими транспортними засобами, який обсяг, протягом якої кількості годин).

Суд не заперечує права позивача використовувати первинні документи, складені за власною формою. Однак, акти списання ПММ містять обсяги пального, обрахунок обсягу якого жодним чином не підтверджений. Так, щодо пального, яке видане та обліковане в розрізі автомобілів та техніки, в подальшому облік по напрямкам використання, видам та тривалості робіт позивачем не ведеться. Вказане унеможливлює обгрунтування обсягів списаного пального, занесеного до актів списання. Теж саме стосується і актів списання добрив та ядохімікатів, обсяги внесення яких на поля, без підтвердження площ полів та культур, які на них засіяні, не є достатнім для належного підтвердження використання таких добрив у власній господарській діяльності позивача.

Суд також зазначає, що посилання представника позивача на той факт, що відповідачем не визнано в якості порушення списання добрив для використання в теплиці, не є належним обґрунтуванням заявленого позову, оскільки не спростовує обставин щодо виявлених порушень в частині використання добрив для обробки полів.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість (т. 8 а.с. 204), відповідачем у зв'язку з непідтвердженням позивачем використання у власній господарській діяльності отриманого зі складу та списаного пального, добрив та ядохімікатів було зменшено від'ємне значення з ПДВ (за списання палива) на суму 988788,00 грн. та збільшено податкових зобов'язань з ПДВ загалом на суму 6030922,87 грн. та за штрафними санкціями на суму 1507730,72 грн.

Відтак, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0000000010520 від 03.01.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, відповідно до якого ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» було зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту, в сумі 988788,00 грн., обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення № 0000000020520 від 03.01.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 6030922,87 грн та за штрафними санкціями в сумі 1507730,72 грн.

Щодо нарахування штрафних санкцій за платежем Акцизний податок на пальне в сумі 14208950,95 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» без підтвердження належними первинними документами списує з балансу паливо на суму 148289950,95 грн. у невідомому напрямку - відбувається фактично його реалізація.

Абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, шо реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Відповідно до пункту 49.21 статті 49 ПК України платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач зробив висновок про непідтвердження використання пального у власній господарській діяльності позивача, що визнано судом обґрунтованим. При цьому фактів реалізації (передачі) пального третім особам актом перевірки не встановлено, в ході судового розгляду відповідачем не доведено. Крім того, сам відповідач вважає таку реалізацію умовною.

З аналізу положень 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України платником податку є особа яка реалізує пальне, тобто здійснює фактичну, а не умовну його реалізацію.

На підставі викладеного, припущення податкового органу щодо можливої реалізації пального позивачем не є обґрунтованою підставою нарахування штрафних санкцій за платежем Акцизний податок на пальне, а відтак податкове повідомлення-рішення № 0000000040520 від 03.01.2020, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, відповідно до якого ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» було нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем акцизний податок на пальне в сумі 14208950,95 грн., є необґрунтованим та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Щодо нарахування штрафу в сумі 3650239,50 грн за відсутність реєстрації податкових накладних

/розрахунків коригування на суму ПДВ 7300479,00 грн, судом встановлено наступне.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» було порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 1201.2 ст. 1201, п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних по встановленим заниженням податкових зобов'язань, які були нараховані на суму 7300479,29 грн. у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2018 р. та січні-червні 2019 р., порушення викладені у п. 3.3.1. Акту перевірки.

Оскільки судом встановлено обґрунтованість висновку відповідача щодо заниження податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість в сумі 6030922,87 грн. (пальне, добрива, ядохімікати) у позивача був наявний обов'язок зареєструвати податкові накладні на вказану суму ПДВ.

Відповідно до положень п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, застосування відповідачем штрафу в розмірі 50% від суми заниження податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість, на які позивачем не виписано та не зареєстровано податкові накладні, а саме в сумі 6030922,87 грн., є обґрунтованим.

З огляду на це, в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000000030520 від 03.01.2020 в частині застосування штрафу в сумі 3015461,44 грн за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 6030922,87 грн. належить відмовити.

Щодо збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 133344,86 грн. та за штрафною санкцією на суму 33336,22 грн. у зв'язку з непідтвердженням використання у господарської діяльності отриманих зі складу та списаних запчастин, судом встановлено наступне.

В ході проведення перевірки проведено аналіз рахунку « 207» запчастини та встановлено, що підприємство списує з балансу з рах. 207 згідно акту списання № 1 /ЗП від 31.07.2018 р. ТМЦ (запчастини) на суму 666724.38 при придбанні ТМЦ, суми податку були включені до складу податкового кредиту платника податку без підтвердження використання їх у господарській діяльності, а саме без Лімітно-заборної картки на отримання запчастин за формою № ВЗВСГ-2 та без підтвердження Відомості дефектів на ремонт машин за формою № ВЗСГ-6. (перелік запчастин наведений в таблиці на стор. 18 акту перевірки) (т. 1 а.с.55).

При дослідженні наданих документів встановлено, що згідно наданих відомостей дефектів на ремонт транспортних засобів від 30.07.2018 року, вказано вид ремонту: поточний ремонт, в якому фігурує велика кількість матеріалів, а конкретно опис дефектів деталей і вузлів та заміна запчастин, яка привелась, не доведено. Витрати на проведення ТО і таких ремонтів включаються до витрат поточного періоду (п. 15 П(С)БО 7, п. 32 Методрекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.03 р. № 561. далі - Методрекомендації № 561).

Судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» у перевіряємому періоді було здійснено ремонт транспортних засобів, які використовуються в господарській діяльності, а саме: КАМАЗ 55120, КАМАЗ 5520, ГАЗ-53 2444, ГАЗ-53 9358, ГАЗ-53 0238. Даний ремонт був виконаний запасними частинами, які придбавались Позивачем. Факт придбання даних запчастин Відповідачем не оспорюється. Відповідач вважає, що Позивачем не доведений факт списання запчастин для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що факти проведення ремонту та списання запасних частин підтверджуються Відомостями дефектів на ремонт транспортного засобу на кожен транспортний засіб, актом списання № 1/зп від 31.07.2018 р., актами приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих (модернізованих) об'єктів на кожен автомобіль, актом № 1/104 тс від 30.09.2018 р. вводу в експлуатацію основних засобів, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, накладною на внутрішнє переміщення № 6 від 01.07.2018 р.

Відповідач вважає, що дані документи не підтверджують факт ремонту транспортних засобів, ставить під сумнів доцільність проведення ремонту даних засобів та вважає дані операції такими, що не є господарською діяльністю платника податків з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем при дослідженні наданих 21.11.2019 документів встановлено, що згідно наданих відомостей дефектів на ремонт транспортних засобів від 30.07.2018 року, вказано вид ремонту: поточний ремонт, у якому фігурує велика кількість матеріалів, а конкретно опис дефектів деталей і вузлів та заміна запчастин яка привелась не доведено.

Відповідач зазначає у акті, що витрати на проведення ТО і таких ремонтів включаються до витрат поточного періоду (п. 15 П(С)БО 7, п. 32 Методрекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.03 р. №561. далі - Методрекомендації № 561).

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, в ході перевірки було встановлено, що дефектні акти не містять детального опису причини заміни деталей та вузлів, отже неможливо встановити чому саме позивачем було проведено відповідні ремонтні роботи.

Судом з акту перевірки встановлено, що посадові особи ДПС у Харківській області, які склали вказаний акт, встановили порушення в частині витрат на ремонт з посиланням на положення Методрекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.03 р. №561, які не встановлюють обов'язкових до виконання приписів та мають рекомендаційний характер.

Як вбачається з відомостей дефектів на ремонт транспортних засобів (а.с. 238-242), деталі та вузли, що зазначені у відомостях, підлягають заміні у зв'язку із повним зносом зазначених деталей. Вказані відомості містять інформацію, щодо конкретного транспортного засобу (марка, модель, державний номер, інвентарний номер), що підлягає ремонту, тип ремонту - поточний, а також перелік запчастин, які підлягають заміні з причини їх повного зносу, кількість ціна деталей, що підлягають заміні та фактично поставлених на машину, дату постановки, загальну вартість.

Суд зазначає, що відомості дефектів не мають містити причини необхідності заміни (зносу) дефектних деталей, такою причиною є саме знос деталей.

Зазначені в відомостях дефектів на ремонт ТЗ запчастини були списані позивачем відповідно до актів списання №1/ЗП від 31.07.2018.

Перелік запчастин та загальна сума їх вартості співпадають із сумами та переліком, визначеним відомостями, з огляду на що, посилання відповідача на недоведеність доцільності проведення ремонту відповідних транспортних засобів з тих підстав, що конкретний опис дефектів деталей і вузлів та причин заміни запчастин не наведено, не є обґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

Посилання відповідача на той факт, що витрати на поточний ремонт не призводять до збільшення майбутніх економічних вигод від використання основного засобу, а потрібні лише для можливості подальшого використання за призначенням такого основного засобу, не беруться судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що поточний ремонт транспортних засобі позивача (заміна відповідних деталей) відбувався у зв'язку із повним зносом відповідних деталей, що унеможливлює їх використання.

Відтак, посилання відповідача на те, що зміни до: характеристики об'єкта, пов'язані з капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією, мають бути внесені до технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів, не є обґрунтованими та не враховуються судом, з огляду на те, що доказів здійснення позивачем капітального ремонту автомобілів, пов'язаного з заміною тих деталей та вузлів, які мають ідентифікаційні номери та данні про які відображаються в технічних паспортах, в матеріалах не міститься, відповідачем на підтвердження висновків акту перевірки до суду не надано.

З огляду на вищенаведене, висновки акту щодо відсутності документального підтвердження факту ремонту транспортних засобів, а також недоцільності проведення ремонту даних засобів, у зв'язку з чим вказані операції не є господарською діяльністю платника податків, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а відтак, позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000000020520 від 03.01.2020, прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 133344,86 грн та за штрафними санкціями 33336,22 грн. підлягає задоволенню.

Щодо збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1136211,4 грн. та за штрафною санкцією на суму 284052,85 грн. у зв'язку з непідтвердженням використання у господарської діяльності отриманих зі складу та списаних будівельних матеріалів, суд зазначає наступне.

В ході перевірки відповідачем проведено аналіз рахунків « 205» - Будівельні матеріали, « 202» - Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби та встановлено наступне. Підприємство списує з балансу з рах. 205, 202 згідно актів списання товарно-матеріальні (будівельні матеріали та комплектуючі, при придбанні яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту платника податку), списання здійснювалось без підтвердження на то первинними документами щодо використання в господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей на суму 5681057,12 грн.

В акті перевірки зазначено, що Акт списання №205 від 31.07.2018 року (акти приймання-передачі матеріалів №4/205 від 02.04.2018 р., 4/205 від 02.03.2018, 7/205 від 02.04.2018, 8/205 від 02.04.2018 м. Харків), складений у м. Харкові, і, не зрозуміло, як матеріали могли видаватись у м. Харків, якщо склад замовника знаходиться у с. Нажедівка Харківської області. Акти списання будівельних матеріалів не надають можливості визначити на який об'єкт основних засобів було списано відповідні будівельні матеріали.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договір № 02/04-18 від 03.04.2018 з ТОВ «Авангард строй сіті», відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з матеріалів замовника виконати будівельно-монтажні роботи, згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору. Замовник зобов'язується надати підряднику обсяг робіт та матеріали. (т. 5 а.с. 132).

До вказаного договору було підписано специфікації № 1 від 04.04.2018 та № 2 від 24.04.2018, відповідно до яких було затверджено перелік робіт з будівництва складу сировини, земляні та бетонні роботи, що підлягають виконанню, їх ціна, вартість, та строк виконання.

На підтвердження виконання вказаних робіт складено акти здачі-приймання робіт. Оплата за виконання робіт підтверджується копіями платіжних доручень.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) № Ск. сир/103 від 01.07.2019 року (т. 6, а.с. 38) за результатами огляду складу сировини за адресою Харківська область, Лозівський район, с. Надеждівка, вул. Механізаторська, 5, відповідно до якого передано нові власні будівельні матеріали: дог. № 02/04-18 від 03.04.2018, Склад сировини - сума 1270557,49 (спец. № 1 сч. 205 сума - 791710,00 і спец. № 2 сч. 205, сума 478825,55 і випр. пров. на суму 21,94.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) № АФ/103 від 31.10.2018 року (т. 6, а.с. 42) за результатами огляду складу сировини за адресою Харківська область, Лозівський район, с. Надеждівка, вул. Механізаторська, 5, відповідно до якого передано нові будівельно-монтажні роботи по дог. № 02/04-18 від 03.04.2018, Склад сировини - сума 14618419,29 (спец. № 1 сума - 9629303,10 і спец. № 2 сума 4989116,19).

Відтак, з вказаних актів вбачається, що будівельні матеріали згідно актів списання по рах. 205 використані на роботи, визначені відповідно договору № 02/04-18 від 03.04.2018 та специфікацій до них № 1 та № 2 в сумах, що відповідають актам списання (т. 6 а.с. 32-33).

Зазначений об'єкт будівництва введено в експлуатацію актами № Ск.сир/103 від 01.07.2019 (т. 6, а.с. 37), АФ/103 від 31.10.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем також було укладено договір № 05-18 від 24.05.2018 з ТОВ «Інвестбуд регіон-сервіс», відповідно до умов якого 1. Замовник уповноважує, а Підрядник зобов'язується з матеріалів Замовника або третіх осіб, виконати будівництво твердопаливних котлів, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною цієї угоди. Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, технічне завдання у вигляді проекту, який є невід'ємною частиною цього договору, прийняти від Підрядника завершену роботу та здійснити оплату. (т. 6 а.с. 44).

До вказаного договору було затверджено специфікації № 1 від 24.05.2018, № 2 від 24.05.2018, № 3 від 24.05.2018, відповідно до яких було затверджено перелік робіт:

- будівництво котлів потужністю 1,5 МВт в кількості 2 штук: виготовлення стін котла та монтаж корпусу топки;

- будівництво котлів потужністю 1,5 МВт в кількості 2 штук: виготовлення дверей, вентиляторів, шнеку, бункерів, димохідної труби, систем сигналізації, пожежогасіння, управління;

- будівництво твердопаливного котла потужністю З МВт в кількості 1(Один), що підлягає виконанню, їх ціна, вартість, та строк виконання, строк оплати.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) № Завод/104 від 31.10.2018 року (т. 6, а.с. 214) за результатами огляду Котлів 1,5 МВт 2 шт., котел ЗМВт 1 шт. за адресою Харківська область, Лозівський район, с. Надеждівка, вул. Механізаторська, 5, відповідно до якого передано нові власні будівельні матеріали: дог. № 05-18 від 24.05.2018, котли 1,5 МВт - 2шт. - сума135142,39, спец. . № 1, 2 сч. 205 сума - 135142,39 та котел 3МВт 1 шт. - сума 780199,27 (спец. № 3 сч. 202 сума 47737,51 і сч. 205 сума 732461,76).

Крім того, в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) № Завод/104 від 31.08.2018 року (т. 6, а.с. 208) за результатами огляду Котлів 1,5 МВт 2 шт., котел ЗМВт 1 шт. за адресою Харківська область, Лозівський район, с. Надеждівка, вул. Механізаторська, 5, відповідно до якого передано нові будівельно-монтажні роботи по дог. № 05-18 від 24.05.2018, котли 1,5 МВт - 2шт. - сума 8737526,28 спец. . № 1 сума - 1616666,68 і спец. № 2 сума - 7120859,60) та котел 3МВт 1 шт. - сума 3625930,00.

Відтак, з вказаних актів підтверджується використання будівельних матеріалів згідно актів списання на роботи, визначені відповідно договору № 05-18 від 24.05.2018 та специфікацій до них № 1, № 2 та № 3 в сумах, що відповідають актам списання (т. 6 а.с. 198-199, 203).

Зазначені об'єкти будівництва введені в експлуатацію актами № Завод/104 від 31.08.2018 (т. 6, а.с.207), Завод/104 від 31.10.2018 року (т. 6, а.с. 213)

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договір № 1/120 від 02.01.2019 з ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ», відповідно до умов якого 1. Замовник уповноважує, а Підрядник зобов'язується з матеріалів Замовника, виконати будівельно-монтажні роботи, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною цієї угоди. Замовник зобов'язується надати підряднику у будівельний майданчик, матеріали, робочий інвентар та обладнання.

До вказаного договору було затверджено специфікації № 1 від 02.01.2019, № 2 від 02.01.2019, відповідно до яких було затверджено перелік робіт з:будівництва складу сировини, що підлягає виконанню, їх ціна, вартість, та строк виконання.

В матеріалах справи міститься акт приймання передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) № Ск. сир/103 від 01.07.2019 року (т. 7, а.с. 80) за результатами огляду складу сировини за адресою Харківська область, Лозівський район, с. Надеждівка, вул.. Механізаторська, 5, відповідно до якого передано Нові власні будівельно-монтажні роботи та власні будівельні матеріали: дог. № 1/120 від 02.01.2019, Склад сировини - сума 8159592,87 (спец. № 1 бмр сума - 375000,00, сч. 205 сума 141912,27 і спец. № 2 бср сума 4081400,00, сч. 205 сума- 186280,60).

Відтак, з вказаних актів вбачається, що будівельні матеріали згідно актів списання використані на роботи, визначені відповідно договору № 1/120 від 02.01.2019 та специфікацій до них № 1, № 2 в сумах, що відповідають актам списання.

Зазначений об'єкт будівництва введений в експлуатацію актом № Ск. Сир/103 від 01.07.2019 (т. 7, а.с.79).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договір № 1/19 від 02.01.2019 з ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 2006», відповідно до умов якого Замовник уповноважує, а Підрядник зобов'язується з матеріалів Замовника, виконати будівельно-монтажні роботи, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною цієї угоди. Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, матеріали, робочий інвентар та обладнання.

До вказаного договору було затверджено специфікацію № 1 від 02.01.2019, якою визначено перелік робіт з будівництва складу сировини, що підлягає виконанню, їх ціна, вартість, та строк виконання.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) № Ск. сир/103 від 01.07.2019 року (т. 7, а.с. 152) за результатами огляду складу сировини за адресою Харківська область, Лозівський район, с. Надеждівка, вул. Механізаторська, 5, відповідно до якого передано нові будівельно-монтажні роботи та власні будівельні матеріали: дог. № 1/19 від 02.01.2019, Склад сировини - сума 5302441,62 (спец. № 1 бмр сума - 5086957,88 сч. 205 сума 215483,74).

Відтак, з вказаних актів вбачається, що будівельні матеріали згідно актів списання використані на роботи, визначені відповідно договору № 1/19 від 02.01.2019 та специфікації до нього № 1 в сумах, що відповідають актам списання.

Зазначений об'єкт будівництва введений в експлуатацію актом № Ск. Сир/103 від 01.07.2019 (т. 7, а.с.151).

Отже, суд зазначає, що з наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що первинними документами в повному обсязі підтверджується списання будівельних матеріалів для використання в господарській діяльності позивача при здійсненні будівельних робіт на об'єкті основних засобів - складі сировини за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Надеждівка, вул. Механізаторська, 5.

Посилання відповідача на зазначення в актах приймання-передачі матеріалів сторонами місця їх складання - м. Харків, в той час як склад позивача знаходиться в с. Надеждівка Лозівського району Харківської області, не може бути єдиною та належною підставою для висновку про нереальність та непідтвердження списання відповідних будівельних матеріалів саме для використання в господарській діяльності позивача, з огляду на таке.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Верховний Суд в Постановах у справах 820/6850/15 від 12.06.2018, № 813/3143/16 від 28 липня 2020 року зробив висновок, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки в іншій частині акти приймання-передачі матеріалів містять належну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, яка належним чином відображена в бухгалтерському обліку позивача, висновок відповідача щодо того, що таке списання здійснювалось без підтвердження на то первинними документами щодо використання в господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, суд вважає недоведеним відповідачем в ході розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000000020520 від 03.01.2020 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1136211,4 грн та за штрафними санкціями 284052,85 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/иослугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Відповідно до 189.1. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, шо склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Оскільки судом встановлено необґрунтованість висновку відповідача щодо заниження податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість в сумі 1269556,13 грн. (запчастини, будматеріали), у позивача був відсутній обов'язок зареєструвати податкові накладні на вказану суму ПДВ.

Отже, застосування відповідачем штрафу в розмірі 50% від суми заниження податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість, щодо якого в ході розгляду справи не підтверджено висновок відповідача про недоведеність використання у власній господарській діяльності запчастин та будматеріалів, а саме від суми 1269556,13 грн., є обґрунтованим.

З огляду на це, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000000030520 від 03.01.2020 в частині застосування штрафу в сумі 634778,13 грн за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1269556,13 грн. підлягають задоволенню.

Також в акті перевірки відповідач зробив висновок, що позивачем допущено завищення податкового кредиту за період з 01.07.2018 р. по 30.06.2019 р. на загальну суму 9181211 грн., у т.ч. у липні 2018 р. на суму 323333 грн., у серпні 2018 на суму 2149358 грн., у вересні 2018 на суму 2146881 грн., у жовтні 2018 на суму 776803 грн., у грудні 2018 на суму 450149 грн., у січні 2019 на суму 1017392 грн., у березні 2019 на суму 1501015 грн., у квітні 2019 на суму 816280 грн.

Підставою для вказаних висновків ГУ ДПС у Харківській області стали обставини господарських операцій позивача, ТОВ «Агрофірма «НАІРІ», з ТОВ «Авангард Строй Сіті», ТОВ «Інверсбуд Регіон-Сервіс», ТОВ «Монгажтехпром», ТОВ «Будкомплект 2006», ТОВ «Азимут Груп», ТОВ «Успіх Україна». ГУ ДПС у Харківський області прийшло до висновку про неможливість реального здійснення платником податку позивачем господарських операцій з «ризиковими» постачальниками з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг.

Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача, суд встановив наступні обставини.

03.04.2018 між ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» та ТОВ «Авангард Строй Сіті» та було укладено договір № 02/04-18.

Відповідно до п. 1.1. даного договору ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» доручило, а ТОВ «Авангард Строй Сіті» взяло на себе зобов'язання із матеріалів Замовника виконати будівельно-монтажні роботи згідно специфікації, які є невід'ємною частиною даного договору, будівництво двох котлів потужністю 1,5 МВт відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Між сторонами даного Договору були підписані наступні Специфікації:

- № 1 від 04.04.2018 р. на виконання наступних робіт: вирівнювання ґрунту в кількості 9989 м2; зняття верхнього шару чорнозему в кількості 11800 м2; завезення глини в кількості 4994 т.; трамбування глини (робота катка) 9989 м2.завезення піску 2497 тн. трамбування піску в кількості 9989 м2. завезення щебеню 5140 м2; утрамбовування слою щебеню (робота катка) в кількості 9989 м2 буріння ямок під опори в кількості 150 шт.

Загальна вартість робіт згідно даної специфікації склала 11555163,73 грн.

- № 2 від 24.04.2018 р. на виконання наступних робіт: виготовлення опалубків під опори в кількості 150 шт. установка і бетонування опор в кількості 150 шт. установка бетонних плит в кількості 211 шт. закріплення плит в кількості 70 час. заділування швів плит бетонним розчином 40 м3 цеглова кладка під плитами в кількості 42000 шт. заливка отмостки навколо складу в кількості 1400 м2. виготовлення ферм із профтруби в кількості 143 шт.

Загальна вартість робіт згідно даної специфікації склала 5986939,43 грн.

Дані роботи були виконі в повному обсязі та прийняті ТОВ «Агрофірма «НАІРІ», що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які долучені до матеріалів справи та були надані до перевірки.

Роботи були оплачені замовником, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунках.

Для виконання даних робіт ТОВ «Авангард строй сіті» було передано матеріали (списання ТМЦ розділ «Податкові зобов'язання» «В» акту перевірки) відповідно до акту приймання передачі матеріалів № 2/205 від 24.04.2018 р., акту приймання передачі матеріалів № 1/205 від 04.04.2018 р.

Побудований склад сировини був введений в експлуатацію на підставі актів № Ск.сир/103 від 01.07.2019 (т. 6, а.с. 37), АФ/103 від 31.10.2018 року.

Право TOB «Авангард строй сіті» на виконання такого роду робіт підтверджується Ліцензією від 28.12.2017 р. № 63-Л, чинною на час виконання робіт.

Під час проведення перевірки контролюючим органом не виявлено жодного дефекту форми та змісту первинної документації, однак із посиланням на податкову інформацію було зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між Позивачем та TOB «Авангард строй сіті». Такою податковою інформацією став лист Головного управління ДФС у Харківській області №439/20-40-14-21-07/41014744 від 15.05.2019р., відповідно до якої у ТОВ «Авангард строй сіті» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності у зв'язку з відсутністю за податковою адресою, укладені між TOB «Авангард строй сіті» та контрагентами договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ТОВ «Інвестбуд Регіон-Сервіс» судом встановлено наступне.

24.05.2018 між ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» та ТОВ «Інвестбуд Регіон-Сервіс» було укладено договір № 05-18.

Відповідно до п. 1.1. даного договору ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» доручило, а ТОВ «Інвестбуд Регіон-Сервіс» взяло на себе зобов'язання із матеріалів Замовника або третіх осіб, виконати будівництво твердопаливних котлів відповідно до специфікації, які є невід'ємною частиною даного договору, будівництво двох котлів потужністю 1,5 МВт відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Між сторонами даного Договору були підписані наступні Специфікації:

- № 1 від 24.05.2018 р. на виконання наступних робіт:

виготовлення блоків стін сферичної форми в кількості 3,2 шт. монтаж корпусу топки котла в кількості 1,7 шт. Загальна вартість робіт згідно даної специфікації склала 1940000,02 грн.

- № 2 від 24.05.2018 р. на виконання наступних робіт: обшивка металом 4 мм корпусу котла в кількості 81 м2; виготовлення дверей з використання вогнетривкового кирпичу в кількості 6 шт.; монтаж електропроводки до вентиляторів - в кількості 40 пог. м.; монтування вентиляторів піддуву в кількості 1 шт.; наварювання вітків на вал в кількості 30 пог метрів; виготовлення короба шнеку в кількості 30 пог. м.; виготовлення мотор-редукторів в кількості 2 шт.; виготовлення мотор-редукторів в кількості 2 шт.; виготовлення валу в кількості 15 пог. м.; монтаж шнеку до топки в кількості 2 шт.; порізка металу для бункерів в кількості 400 м2; зварювальні роботи в кількості 1380 год.; виготовлення опор для бункерів в кількості 8 шт.; бетонні роботи та виготовлення фундаменту під бункера в кількості 90m3; виготовлення та монтаж димохідної труби в кількості 40 м3; виготовлення вимикачів в кількості 13 шт.; виготовлення шафи управління в кількості 2 шт.; виготовлення реле току в кількості 4 шт.; підведення силових кабелів в кількості 450 пог. м.; монтаж аварійного живлення в кількості 2 шт.; підведення резервного кабелю в кількості 450 пог. м.; монтаж системи сигналізації в кількості 2 шт.; монтаж системи пожежогасіння в кількості 2 шт.; монтаж автоматизованого управління котлами в кількості 2 шт. Загальна вартість робіт згідно даної специфікації склала 8545031.52 грн.

- № 3 від 24.05.2018 р. на виконання наступних робіт: висвердлювання отворів в трубах в кількості 1000 шт. зварювання секцій котла в кількості 7 шт. зварювання топки котла в кількості 1 шт. земляні роботи риття котловану в кількості 15 м3 армування моноліту арматурою ф 12 мм в кількості 15 м3 заливка бетону в кількості 15 м3; кирпічна кладка котла із вогневитривкого кирпичу в кількості 120000 шт. виготовлення та монтаж колосникової групи в кількості 21 шт. виготовлення предтоку потужністю 3МВТ в кількості 1 шт. утеплення корпусу котла вогнетривким матеріалом в кількості 10 м2. Загальна вартість робіт згідно даної специфікації склала 4351116.00 грн.

Дані роботи були виконані та прийняті ТОВ «Агрофірма «НАІРІ», відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які долучені до матеріалів справи та були надані до перевірки.

Роботи були оплачені позивачем, що підтверджено платіжними дорученнями та виписками по рахунках.

Для виконання даних робіт ТОВ «Інвестбуд Регіон- Сервіс» було передано матеріали (списання ТМЦ розділ «Податкові зобов'язання» «В» акту перевірки) відповідно до актів списання № 1/202 від 01.06.2018 р., № 2/202 від 01.06.2018 р., № 3/205 від 01.06.2018 р.

Побудовані котли були введені в експлуатацію на підставі Актів № Завод/104 від 31.08.2018, № Завод/104 від 31.10.2018

Право ТОВ «Інвестбуд Регіон-Сервіс» на виконання такого роду робіт підтверджується Ліцензією від 18.01.2017 р. № 3-Л, чинною на час їх виконання.

Під час проведення перевірки контролюючим органом не виявлено жодного дефекту форми та змісту первинної документації, однак із посиланням на податкову інформацію було зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інвестбуд Регіон-Сервіс». Такою податковою інформацією став лист Генеральної прокуратури України №15/4/3-31661-19 від 15.05.2019р., відповідно до якого у ТОВ «Авангард строй сіті» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності у зв'язку з відсутністю за податковою адресою, в рамках кримінального провадження М 42019000000000463 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, 4,2 ст.205, ч.2 ст.367, ч.3 ст.212 КК України, отримано відомості щодо можливих фактів порушення чинного податкового законодавства службовими особами суб'єктів господарювання під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ІНВЕСТБУД РЕГІОН СЕРВІС».

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Монтажтехпром», судом встановлено наступне.

02.01.2019 р. між ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» та ТОВ «Монтажтехпром» та було укладено договір № 1/20.

Відповідно до п. 1.1. даного договору ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» доручило, а ТОВ «Монтажтехпром» взяло на себе зобов'язання із матеріалів Замовника виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Між сторонами даного Договору були підписані наступні Специфікації:

- № 1 від 02.02.2019 р. на виконання наступних робіт: монтаж ферм для даху в кількості 154,5 шт. монтаж прогонів перекриття з грн. мац (сварні роботи) в кількості 3000 пог. м.

Загальна вартість робіт згідно даної специфікації склала 4500000.00 грн.

- № 2 від 02.02.2019 р. на виконання наступних робіт: покрівля даху профнастилом в кількості 12000 м2, влаштування верхнього коника в кількості 150 м, виготовлення воріт з металу в кількості 4 шт., установка воріт в кількості 4 шт., фарбування воріт в кількості 4 шт. Загальна вартість робіт згідно даної специфікації склала 4897680.00 грн.

Дані роботи були виконані в повному обсязі та прийняті ТОВ «Агрофірма «НАІРІ», що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які долучені до матеріалів справи та були надані до перевірки.

Роботи були оплачені в повному обсязі.

Для виконання даних робіт ТОВ «Монтажтехпром» було передано матеріали (списання ТМЦ розділ «Податкові зобов'язання» акту перевірки) відповідно до актів списання № 2/205 від 03.01.2018 р., № 1/202 від 04.03.2019 р.

Право ТОВ «Монтажтехпром» на виконання такого роду робіт підтверджується Ліцензією від 23.01.2019 р. № 3-Л, чинною на час їх виконання.

Склад сировини, на якому виконувались роботи, було введено в експлуатацію актом № Ск. сир./103 від 01.07.2019.

Під час проведення перевірки контролюючим органом не виявлено жодного дефекту форми та змісту первинної документації, однак із посиланням на податкову інформацію було зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Монтажтехпром». Такою податковою інформацією стали дані щодо внесення ТОВ «Монтажтехпром» до ризикових контрагентів, за результатами аналізу якої вбачається нереальність оформлених господарських операцій ТОВ «МОНТАЖТЕХПРОМ» та подальшому ланцюгу постачання виходячи з нереальністю надання послуг/робіт за номенклатурою, частково відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів, за відсутності придбання реалізованих товарів, протягом березня - квітня 2019 року одночасно проводяться будівельні роботи на великій кількості об'єктів у різних регіонах України, що унеможливлює фактичне виконання даних об'ємних робіт.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Будкомплект 2006», судом встановлено наступне.

02.01.2019 р. між ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» та ТОВ «Будкомплект 2006» та було укладено договір № 1/19.

Відповідно до п. 1.1. даного договору ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» доручило, а ТОВ «Будкомплект 2006» взяло на себе зобов'язання із матеріалів Замовника виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Між сторонами даного Договору були підписані наступні Специфікації:

- № 1 від 02.01.2019 р. на виконання наступних робіт: виготовлення ферм із профтруби для даху складу (сварні роботи) в кількості 140.5 шт.; монтаж ферм для даху складу (сварні роботи) в кількості 145.5 шт.

Загальна вартість робіт згідно даної специфікації склала 6104349,46 грн.

Дані роботи були виконані та прийняті ТОВ «Агрофірма «НАІРІ», відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які були надані до перевірки.

Роботи були оплачені, що підтверджено платіжними дорученнями та виписками по рахункам.

Для виконання даних робіт ТОВ «Будкомплект 2006» було передано матеріали (списання ТМЦ розділ «Податкові зобов'язання» акту перевірки) відповідно до акту списання № 1/205 від 02.01.2018 р.

Склад сировини, на якому виконувалися роботи, введений в експлуатацію актом № Ск.сир/103 від 01.07.2019.

Право ТОВ «Будкомплект 2006» на виконання такого роду робіт підтверджується Ліцензією від 12.12.2018 р. № 75-Л, чинною на момент їх проведення.

Під час перевірки контролюючим органом не виявлено жодного дефекту форми та змісту первинної документації, однак із посиланням на узагальнену податкову інформацію щодо контрагента зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Монтажтехпром».

Реквізитів зазначеної податкової інформації в акті перевірки не зазначено, копію відповідної інформації до матеріалів справи не додано.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Азимут Груп», судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» та ТОВ «Азимут Груп» та було укладено договір № 0103 від 01.03.2019 р.

Відповідно до п. 1.1 даного договору ТОВ «Азимут Груп» зобов'язався передати у власність Позивача товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити даний товар.

Згідно п. 1.2. Договору товар по даному договору постачається згідно видаткових накладних.

На виконання умов даного договору за період з 05.03.2019 р. по 29.03.2019 р. ТОВ «Азимут Груп» поставив на адресу позивача мінеральних добрив (аміачна селітра та карбамід) на загальну суму 4506090,00 грн.

Факт постачання даного товару підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними. Факт оплати за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних спростовується матеріалами справи

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Успіх Україна» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Агрофірма «НАІРІ» та ТОВ «Успіх Україна» та було укладено договір № 03/12 від 03.12.2018 р.

Відповідно до п. 1.1 даного договору ТОВ «Успіх Україна» зобов'язався передати у власність Позивача товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити даний товар.

Згідно п. 1.2. Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає продажу за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, кількість, номенклатура), визначаються у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.

На виконання умов даного договору за період з 03.12.2018 р. по 11.12.2018 р. ТОВ «Успіх Україна» поставив на адресу Позивача будівельних матеріалів на загальну суму 2700895,31 грн.

Факт постачання даного товару підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними. Факт використання будівельних матеріалів в господарській діяльності відповідача підтверджується актами списання та виконаних робіт, які описані в підрозділі «В» розділі «Податкові зобов'язання» акту перевірки. Факт оплати за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями. Всі документи додаються до позовної заяви.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані суду первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, спричиняли втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Як вбачається з зібраних по справі доказів, позивач на момент здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Авангард Строй Сіті», ТОВ «Інверсбуд Регіон-Сервіс», ТОВ «Монтажтехпром», ТОВ «Будкомплект 2006», ТОВ «Азимут Груп», ТОВ «Успіх Україна» мав інформацію з ЄДР щодо підтвердження повноважень осіб, які підписували первинні документи від імені вказаних суб'єктів господарювання, виписані ними податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН, позивач пересвідчився у наявності ліцензій на здійснення будівельних робіт у ТОВ «Авангард Строй Сіті», ТОВ «Інверсбуд Регіон-Сервіс», ТОВ «Монтажтехпром», ТОВ «Будкомплект 2006», .

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач, здійснивши господарські операції з ТОВ «Авангард Строй Сіті», ТОВ «Інверсбуд Регіон-Сервіс», ТОВ «Монтажтехпром», ТОВ «Будкомплект 2006», ТОВ «Азимут Груп», ТОВ «Успіх Україна» мав всі підстави для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з зазначеними контрагентами на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Норми п. 201.1., п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний в установлені терміни скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та надати покупцю (за його вимогою), яка є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми ПДВ, віднесені позивачем до податкового кредиту у відповідних звітних періодах, підтверджені податковими накладними, які складені на підставі договорів, видаткових накладних, платіжних документів, відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На час складання і видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку, знаходилися на обліку в контролюючому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтва платників ПДВ не були анульовані на момент укладання і вчинення правочинів, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано. Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсними у встановленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку або допущення порушень податкового законодавства. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Щодо обґрунтування висновків Акту перевірки посиланням на допити свідків у кримінальних провадженнях стосовно осіб, які пов'язані з контрагентами позивача, суд не погоджується з їх належністю як доказів у справі, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 84 Кримінального процесуального кодексу України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Таким чином, пояснення посадових осіб, засновників контрагентів, зафіксовані в протоколах допиту, є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належним документом, який встановлює відповідні юридичні факти, тому посилання ГУ ДФС у Харківській області на протоколи допиту свідків не може мати юридичної сили до набрання рішення суду законної сили.

Про наявність вироків суду по відповідних кримінальних провадженнях в Акті перевірки не зазначено, відповідачем суду не повідомлено та судом з Єдиного реєстру судових рішень не встановлено.

Суд також при винесенні рішення керується практикою Верховного Суду. Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 по справі № 805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов'язання.

Таким чином, вбачається, що контролюючим органом не надано доказів нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами Позивача, а ті доводи, що наведені в акті перевірки, не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ по операціях з ТОВ «Авангард Строй Сіті», ТОВ «Інверсбуд Регіон-Сервіс», ТОВ «Монтажтехпром», ТОВ «Будкомплект 2006», ТОВ «Азимут Груп», ТОВ «Успіх Україна», що призвело до донарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму 9181210,87 грн, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0000000020520 від 03.01.2020 в частині основного платежу на суму 9181210,87 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2295302,72 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволених позовних вимог. Отже, на користь позивача належить стягнути суму сплаченого ним судового збору в розмірі 14670,73 грн. (загальна сума заявлених позовних вимог - 38214105,95 грн., сума сплаченого судового збору - 21020,00 грн., сума задоволених позовних вимог - 26671202,90 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000000040520 від 03.01.2020.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000000030520 від 03.01.2020 в частині штрафу в сумі 634778,13 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000000020520 від 03.01.2020 в частині основного платежу на суму 9461979,13 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2365494,78 грн.

В задоволенні позовних вимог про скасування податкового-повідомлення рішення № 0000000020520 від 03.01.2020 в частині основного платежу на суму 6030922,87 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1507730,72 грн. - відмовити.

В задоволенні позовних вимог про скасування податкового-повідомлення рішення № 0000000030520 від 03.01.2020 в частині штрафу в сумі 3015461,44 грн. - відмовити.

В задоволенні позовних вимог про скасування податкового-повідомлення рішення № 0000000010520 від 03.01.2020 - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА НАІРІ" (вул. Машинобудівників, буд. 34 Б, м. Дружківка, Донецька область, 84206, код ЄДРПОУ 31947092) у розмірі 14670,73 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят гривень 73 копійки).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 серпня 2020 року.

Суддя Білова О.В.

Попередній документ

90978584

Наступний документ

90978586

Інформація про рішення:

№ рішення:	90978585
№ справи:	520/705/2020
Дата рішення:	05.08.2020
Дата публікації:	17.08.2020
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (15.11.2021)
Дата надходження:	15.11.2021
Предмет позову:	про скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

24.02.2020 10:00	Харківський окружний адміністративний суд
23.03.2020 12:00	Харківський окружний адміністративний суд
13.04.2020 12:00	Харківський окружний адміністративний суд
25.05.2020 11:30	Харківський окружний адміністративний суд
22.06.2020 14:30	Харківський окружний адміністративний суд
15.07.2020 12:30	Харківський окружний адміністративний суд
05.08.2020 10:30	Харківський окружний адміністративний суд