Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
13 серпня 2020 р. № 520/8477/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування і невиплати компенсації на несвоєчасно отриману пенсію ОСОБА_1 неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 нарахування і виплату компенсації на несвоєчасно отриману пенсію у відповідності статей 51, 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” Законом України (№2050-111) "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року; Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159, виплату провести одним платежем.
Ухвалою суду від 08.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з січня 2016 року по березень 2018 року, відповідач зробив розрахунок на доплату своєчасно недоотриманої пенсії, який склав - 55266,57 гривень. Вказані гроші, відповідач в повному обсязі станом на дату звернення позивача до суду не сплатив. Позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату компенсації за несвоєчасну сплату нарахованої суми 55266,57 грн., проте відповідач надав позивачу відповідь від 11.06.2020, в якій зазначив, що для нарахування та виплати компенсації немає підстав. Позивач не погодившись з діями відповідача та звернувся до суду з позовом.
Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. З січня 2016 по березень 2018 позивачу зроблено розрахунок на доплату пенсії у розмірі 55266,57 грн. У квітні 2018 позивачу виплачено 6140,73 грн. (витягу з ПВП ДКГ за пенсійною справою додається). З 01.01.2019 по 01.07.2020 ОСОБА_1 виплачено 26609,89 грн.(інформація щодо відкладеної виплати згідно постанови КМУ № 103 додається). Залишок по відкладеній виплаті складає 22515,95 грн., який позивачу сплачується щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Оскільки залишок по відкладеній виплаті сплачується щомісяця з дотриманням вимог постанов Кабінету Міністрів України № 988 та № 1088, відсутні підстави для виплати позивачу компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
Згідно з положеннями ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 2 жовтня 1996 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Пенсія позивачу призначена відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (пенсійне посвідчення № 14163 від 01 липня 2004 року).
З січня 2016 року по березень 2018 року, Відповідач зробив розрахунок на доплату своєчасно недоотриманої пенсії, який склав - 55266,57 гривень. Підстава здійснення перерахунку - (ГЗ згідно ПКМУ № 988) ПКМУ № 103 від 21.02.2018.
У квітні 2018 позивачу виплачено 6140,73 грн., що підтверджується копією витягу з ПВП ДКГ за пенсійною справою, який додано до матеріалів справи. (а.с. 22).
З 01.01.2019 по 01.07.2020 ОСОБА_1 виплачено 26609,89 грн. Виплату іншої частини заборгованості відкладено, інформацію щодо відкладеної виплати згідно постанови КМУ № 103 додано до матеріалів справи.
Залишок по відкладеній виплаті складає 22515,95 грн., який позивачу сплачується щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Тобто, нараховані суми недоплаченої пенсії за період з січня 2016 року по березень 2018 року відповідач в повному обсязі станом на дату звернення позивачу не сплатив.
При наданні оцінки правомірності вказаних дій відповідача, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що прерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 у справі № 820/697/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, № 947 від 18.11.2015 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268” та довідки № 100/19247 від 08.02.2018 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, зобов'язано зробити перерахунок пенсії позивачу за вказаний вище період.
Зазначене рішення набрало законної сили 05.05.2018.
Відтак, вказаним рішенням суду встановлено вину пенсійного органу у непроведенні своєчасного перерахунку пенсії позивачу, наслідком чого є несвоєчасність відповідної виплати.
Судом встановлено, що відповідачем було проведено перерахунок розміру пенсії позивача у квітні 2018 року за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 року.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
З системного аналізу вищезазначених норм права суд приходить до висновку, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Відповідач у відзиві посилався на дотримання ним норм законодавства стосовно строків виплати пенсії позивачу, посилаючись на Постанову КМ України №103 від 21.02.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відповідачем було сплачено частину заборгованості, нарахованої за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.
З Інформації від 28.07.2020 щодо відкладеної виплати згідно постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 та з пояснень відповідача, наданих у відзиві, щодо відкладення виплати доплати за спірний період та сплати зазначених сум окремим платежем, судом встановлено, що відповідач фактично виплатив позивачу суму заборгованості в розмірі 26609,89 грн., починаючи з 01.01.2019 по 01.07.2020, а також сплатив суму доплати за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 у квітні 2018, які є фактично виплатами за період з 01.01.2016.
Вказані суми пенсії відповідачем нараховано самостійно, з порушенням строку на перерахунок та виплату пенсії (вину позивача у несвоєчасному перерахунку та виплаті доплати до пенсії встановлено Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018, яке набрало законної сили 05.05.2018).
До матеріалів справи відповідачем доказів нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів не подано. Позивач отримання зазначеної компенсації заперечує.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням норм законодавства, щодо строку, з якого позивач набуває права на отримання компенсації, позивач набув права на отримання компенсації втрати частини доходів за місяці, в які фактично були здійснені виплати доплати до пенсії, обраховані за результатом проведеного перерахунку.
В той же час, позивач просить нарахувати компенсацію в тому числі на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Оскільки право на отримання компенсації втрати частини доходів громадян у зв'язку з порушенням термінів їх виплати виникає в момент фактичної виплати таких сум, вимога позивача щодо виплати компенсації за втрату частини доходів громадян у зв'язку з порушенням термінів їх виплати щодо частини суми нарахованої пенсійним органом але фактично не сплаченої відповідачем (відповідно до Інформації від 28.07.2020 - 22515,95 грн.) є вимогою на майбутнє та задоволенню не підлягає, з огляду на те, що право на нарахування та виплату такої компенсації за несвоєчасну виплату зазначених сум ще не виникло, а відтак не може вважатися порушеним.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постановах від 11 липня 2018 року по справі за № 487/6923/16-а, від 08 серпня 2019 року по справі №646/7115/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до норм КАС України захисту підлягають виключно права, що є порушеними. КАС України не передбачає право будь-якої особи звертатися до суду за захистом права, яке станом на дату подання позову не є порушеним, проте на думку особи може бути порушеним в майбутньому.
З огляду на це, вимоги позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за період, за який позивачу суми доплати до пенсії не були виплачені, задоволенню не підлягають, як передчасні.
Одночасно при вирішенні даних вимог позивача, суд відмовляє в їх задоволенні в частині виплати компенсації однією сумою, з огляду на таке.
Спосіб вчинення дій, які має виконати за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити компенсацію перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї невиплаченої компенсації. Отже, в задоволенні цієї вимоги належить відмовити.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на той факт, що відповідачем фактично було відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів громадян у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, суд вважає належним способом захисту прав визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Харківській області у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів громадян у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період, у який позивачу фактично було проведено виплати сум доплати до пенсії в сумі 26609,89 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України шляхом стягнення з відповідача половини сплаченої позивачем суми судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів громадян у зв'язку з порушенням термінів виплати сум доплати до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 26609,89 грн., сплачених протягом січня 2019 - липня 2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів громадян у зв'язку з порушенням термінів виплати сум доплати до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 26609,89 грн., сплачених протягом січня 2019 - липня 2020.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.08.2020.
Суддя Білова О.В.