Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
04 серпня 2020 р. № 520/604/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Панченко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Василенко А.А.,
представника позивача - Орлова О.О. (довіреність б/н від 02.01.2019, свідоцтво серія ХВ№000465 №2168 від 22.11.2017),
представника відповідача - Виноградова В.О. (наказ №523-0 від 24.12.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Будівельник" (вул.Сумська, 96, м,Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23319496) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Акціонерне товариство "Будівельник", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0158705705 від 17.09.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що спірне рішення є протиправним, оскільки Акціонерним товариством "Будівельник" виконано податкове зобов'язання на підставі сформованого податкового повідомлення-рішення №0000401402 від 03.03.2017, та сплачено суми нарахованої пені за несвоєчасне виконання податкового зобов'язання. Визнавши порушення строку сплати узгодженого зобов'язання, вказав, що контролюючим органом безпідставно збільшено обсяг відповідальності за несвоєчасну сплату сум податкового зобов'язання, чим порушує принцип, закріплений статтею 61 Конституції України, відповідно до якого ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме порушення.
Представник відповідача надав суду відзив та додаткові пояснення, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено невиконання вимоги п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, зокрема, Акціонерним товариством "Будівельник" порушено строки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, що призвело до нарахування штрафних санкцій. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0158705705 від 17.09.2019 року прийнято виключно на підставі та в межах чинного Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою суду від 20.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 18.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
Частиною 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Постановою Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено на усій території України карантин з 12 березня 2020 року.
Пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Представник позивач - Орлов О.О. (довіреність б/н від 02.01.2019, свідоцтво серія ХВ№000465 №2168 від 22.11.2017), прибув у судове засідання, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача - Виноградова В.О. (наказ №523-0 від 24.12.2019), у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав та мотивів, викладених у письмовому відзиві та додаткових поясненнях.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Акціонерне товариство "Будівельник" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код 23319496.
20.08.2020 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Київського управління Головного управління ДФС у Харківській області на підставі п.п. 19-1.1.1 та п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-., п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст75, ст76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства "Будівельник" (далі за текстом - АТ "Будівельник") з питання дотримання граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток.
Результати перевірки оформлені актом від 20.08.2019 №2722/20-40-57-05-20/23319496, відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, за що передбачена відповідальність визначена п.126.1 статті 126 розділу ІІ Податкового кодексу України (а.с.27-28).
Скориставшись процедурою адміністративного оскарження висновків викладених в акті перевірки, позивач подав заперечення на акт, вяких просив врахувати контролюючий орган, що підприємство поршень не вчиняло та вже сплатило пеню (а.с.30-31).
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, владним органом Головним управлінням ДПС у Харківській області, який є юридичним і фактичним правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 №0158705705, яким зобов'язано позивача сплатити штраф за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 44692,21грн. (а.с.6).
08.10.2019 року представником позивача на адресу Державної податкової служби України надіслано скаргу на податкове повоідлмення-рішення №0158705705 від 17.09.2019.
Рішенням Державної податкової служби України №12155/6/99-00-08-05-05 від 06.12.2019 року податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.09.2019 №0158705705 залишено без змін, а скаргу АТ "Будівельник"- без задоволення (а.с.43-44).
Не погоджуючись з податковим зобов'язанням, визначеного податковим органом, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає, що порядок та строки проведення камеральної перевірки визначено ст.75 та 76 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Згідно статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Беручи до уваги, надані сторонами матеріали справи та викладені норми податкового законодавства, суд не вбачає в діях податкового органу порушення порядку проведення чи вихід за предмет камеральної перевірки, оскільки, доказів того, що інспектором-ревізором, який здійснював перевірку, використано інші первинні документи, аніж ті які самостійно надано підприємством до контролюючого органу в ході судового розгляду справи не виявлено.
Надаючи оцінку законності прийнятих відповідачем спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2017 контролюючим органом відносно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2017 №0000401402, яким визначено відносно позивача збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 223.637,50 грн. (основний платіж - 178.910 грн., штраф - 44.727,50 грн.)
Дане рішення АТ "Будівельник" оскаржено у судовому порядку. Однак рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017, яке набрало законної сили 17.01.2018, даний акт суб'єкта владних повноважень залишено без змін.
Таким чином, податкове повідомлення рішення від 03.03.2017 №0000401402 вважається узгодженим з 17.01.2018.
Відповідно до п.57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п.56.18 ст.58 Податкового кодексу України З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Підпунктом 14.1.39 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником позивача, АТ "Будівельник" сплачено грошові зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.03.2017 №0000401402 та нарахованою податковим органом пеню - 20.03.2019 та 25.03.2019, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.03.2019 №1116 на суму 223461,06 грн., від 20.03.2019 №1117 на суму 29398,10грн., від 25.03.2020 від 118 на суму 36101,51грн.
Таким чином, оплата проведена платником податку з порушенням строку, визначеного статтею 126 Податкового кодексу України.
Враховуючи, що АТ "Будівельник" сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання із затримкою більше як 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, то відповідно до вимог вищезазначеного положення закону до позивача має бути застосовано штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (з урахуванням 176,44 грн. - суми переплати на дату сплати), а саме: 223461,06 *20%=44692,21грн.
Щодо посилання представника позивача щодо притягнення АТ "Будівельник" до юридичної відповідальності за одне й те саме порушення (одночасно накладення пені та штрафу) суд зазначає, що п.п.14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Отже, дане твердження представника позивача є помилковим та юридично неспроможним, оскільки законодавець, як зазначено судом вище, розмежовує визначення поняття штрафу за прострочення сплати суми грошового зобов'язання та пені.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення контролюючого органу, що було прийнято за наслідками камеральної перевірки позивача, суд доходить висновку про його відповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи, яка підтверджена відповідачем як суб'єктом владних повноважень за привалами ч. 2 ст. 77 КАС України.
У зв'язку з наведеним позовні вимоги про скасування спірного рішення є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо заяви представника позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 2-5 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Аналізуючи вищенаведені положення КАС України суд зазначає, що законом не передбачено право позивача на відшкодування судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Будівельник" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлений 14 серпня 2020 року.
Суддя О.В. Панченко