05 серпня 2020 р. Справа №480/3365/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Волкова Ю.В.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Маківський О.В.
представник відповідача: Давиденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3365/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на роботі, стягнення різниці в грошовому забезпеченні та моральної шкоди, -
29 травня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління національної поліції в Сумській області № 444 від 02.04.2020 року про застосування до заступника начальника центру забезпечення ГУНП-начальника автотранспортного відділення майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
2. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника центру забезпечення ГУНП- начальника автотранспортного відділення.
3. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 на посаді заступника начальника центру забезпечення ГУНП-начальника автотранспортного відділення.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 різниці в грошовому забезпеченні за час вимушеного виконання ним обов'язків інспектора взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення “Суми” ГУНП в Сумській області.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 8 000 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 13.12.2018 займав посаду заступника начальника центру - начальника автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі ЦЗ ГУНП в Сумській області).
06.02.2020 начальник ГУНП в Сумській області видав наказ № 95 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії з метою підтвердження чи спростування інформації Управління внутрішнього аудиту НПУ про можливі порушення службової дисципліни, допущені окремими посадовими особами ГУНП під час прийняття рішення, оформленого протоколом засідання тендерного комітету від 24.01.2020 № 5 щодо наміру укласти договір з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” на технічне обслуговування та ремонт автомобілів Mitsubishi PEНV. В наказі також було зазначено, що підготовкою матеріалів щодо обґрунтування укладення договору з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” займався заступник начальника центру забезпечення ГУНП начальник автотранспортного відділення майор поліції ОСОБА_1 , який на той час тимчасово виконував обов'язки начальника зазначеного центру.
Для проведення службового розслідування була створена дисциплінарна комісія в складі 3 посадових осіб ГУНП в Сумській області та 1 посадової особи Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ (далі ДВН НПУ).
05.03.2020 начальник ГУНП в Сумській області полковник поліції Пиняга Р.О. видав наказ № 196, яким продовжив строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУ НП від 06.02.2020 року № 95 до 04.04.2020.
01.04.2020 вищезазначена дисциплінарна комісія надала на затвердження начальнику ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 висновок службового розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни, допущених окремими поліцейськими ГУНП в Сумській області, під час прийняття рішення про намір укласти договір з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” щодо закупівлі послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів Mitsubishi PEНV, який затверджено останнім 02.04.2020.
02.04.2020 відповідач видав наказ № 444 про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП в Сумській області, згідно з яким (п. 1) за порушення службової дисципліни, що виразилась у неналежній підготовці доповідної записки від 17.01.2020 щодо обґрунтувань обрання переговорної процедури закупівлі послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів Mitsubishi PEHV за відсутності експертних, технічних чи інших документів, що підтверджують наявність умов застосування саме цієї процедури закупівлі, що призвело до порушення вимог частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 20, частини 1 пункту 2, частини 2 статті 35 Закону України “Про публічні закупівлі”, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 2.5, 2.6 розділу 2, пункту 4.5 розділу 4 посадової інструкції, застосовано до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника центру забезпечення ГУНП в Сумській області начальника автотранспортного відділення, дисциплінарне стягнення - звільнення з посади.
Позивач вважає притягнення його до дисциплінарної відповідальності необґрунтованим та таким, що здійснене з грубим порушенням законодавства України виходячи з наступного.
Так, позивач зауважує, що у проведенні щодо нього службового розслідування брали участь зацікавлені особи, а тому результати такого розслідування не є належним та допустимим доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Також, позивач заперечує факт наявності в його діях ознак порушення службової дисципліни, зазначає, що не зміг виконати передбачені п. 2.3 Порядку обов'язкові дії для забезпечення можливості укладення договору з закупівлі послуг з технічного обслуговування транспортних засобів у зв'язку з тим, що він з 22.01.2020 по 03.02.2020 року включно перебував на стаціонарному лікуванні в Державній установі “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Сумській області”. Таким чином, позивач не брав участі в підготовці матеріалів щодо обґрунтування укладення договору з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА”, не розробляв проект договору, не надавав його на погодження до відповідальних структурних підрозділів ГУНП в Сумській області та не брав участі в засіданні тендерного комітету, який приймав рішення про намір укласти договір з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” на технічне обслуговування та ремонт автомобілів Mitsubishi PEНV, оформленого протоколом тендерного комітету № 5 від 24.01.2020.
Позивач вважає, що не порушував вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України “Про публічні закупівлі”, Закону України “Про Національну поліцію України”, посадової інструкції, адже доповідна записка підготовлена у повній відповідності до ДСТУ 4163-2003 та Збірника уніфікованих організаційно-розпорядчих документів, вона містить як виклад поточної інформації стосовно питань, які стосуються діяльності центру забезпечення ГУНП в Сумській області, так і плани на майбутнє з пропозиціями по організації договірної роботи для забезпечення покладених на структурний підрозділ завдань та функцій.
Саме по собі припущення позивача, зроблене ним в доповідній записці, стосовно можливості проведення переговорної процедури з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” з приводу закупівлі послуг з технічного обслуговування транспортних засобів в порядку ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” в жодному разі не може розцінюватись як обґрунтування необхідності здійснення закупівлі послуг в зазначеному порядку, а слід розцінювати як пропозиція керівництву ГУНП в Сумській області здійснити закупівлю на найбільш вигідних та економічних умовах.
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач просить поновити його на раніше займаній посаді. Також, керуючись пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою КМ УРСР від 29.07.1991, ОСОБА_1 просить стягнути з ГУНП в Сумській області різницю в грошовому забезпеченні за час вимушеного виконання ним обов'язків інспектора взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення “Суми” ГУНП в Сумській області, яку він обіймає з 03.04.2020 року у зв'язку зі звільненням з посади заступника начальника центру забезпечення ГУНП в Сумській області начальника автотранспортного відділення.
Крім того, позивач зазначає, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення в посади призвело до душевних переживань, які виразились у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього. В результаті цього позивач вимушений був звернутись за медичною допомогою в лікувальний заклад, де він перебував па лікуванні в невропатолога з 06.04.2020 року по 13.04.2020. Позивач вважає, що справедливою сатисфакцією за завдання йому моральної шкоди буде стягнення з відповідача 8 000 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 17.01.2020 заступник начальника ЦЗ - начальник автотранспортного відділення майор поліції Авраменко А.М., який на той час тимчасово виконував обов'язки начальника ЦЗ ГУНП, є членом тендерного комітету ГУНП в Сумській області та на якого протоколом № 2 від 18.01.2018 засідання цього комітету покладено обов'язок надання допомоги у визначенні технічних вимог до предмета закупівлі для включення до документації конкурсних торгів та складанні технічних вимог щодо закупівель товарів, робіт і послуг стосовно підпорядкованого підрозділу, підготував доповідну записку “Щодо проведення технічного обслуговування службового автотранспорту ГУНП в 2020 році” на ім'я заступника начальника ГУНП полковника поліції Кузмінкова О.М. У зазначеній доповідній записці ОСОБА_1 обґрунтував необхідність проведення переговорної процедури щодо закупівлі послуг зокрема з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА”, відповідно до п. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі”, у зв'язку з відсутністю конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладеним лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Як встановлено службовим розслідуванням, позивач у доповідній записці від 17.01.2020 виклав викривлену інформацію про необхідність застосування переговорної процедури з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА”, не в повній мірі врахувавши наявність конкуренції на відповідному ринку та альтернативу постачальників на ринку, а також те, що саме ця процедура закупівлі може застосовуватися лише як виняток у визначених Законом випадках, чим порушив пункт 2 частини 2 статті 35 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Під час проведення службового розслідування було встановлені вищевикладені факти, що свідчать про порушення позивачем вимог нормативно-правих актів , що, відповідно до ч.І ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, утворює склад дисциплінарного проступку. Отже, за результатом проведеного службового розслідування обставини допущення порушення службової дисципліни знайшли своє підтвердження, тому були наявні підстави для видання наказу ГУНП в Сумській області від 02.04.2020 № 444 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, який в подальшому було виконано наказом ГУНП в Сумській області від 03.04.2020 №243о/с. При цьому зазначені накази було видано уповноваженою особою у передбаченому законом порядку, з урахуванням результатів службового розслідування, проведеного у строки, порядок і спосіб, передбачений Дисциплінарним статутом Національної поліції України і обраний вид дисциплінарного стягнення відповідає вимогам ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та тяжкості вчиненого позивачем дисциплінарного проступку.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди відповідач заперечував, з огляду на те, що, на його думку, сам факт перебування на лікуванні амбулаторно не є належним та допустимим підтвердженням факту завдання моральної шкоди (а.с. 101-106).
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій з наведеними у відзиві аргументами не погодився, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 22.07.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в ГУНП в Сумській області, з 13.12.2018 займав посаду заступника начальника центру - начальника автотранспортного відділення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Наказом ГУНП в Сумській області "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" від 06.02.2020 № 95 призначено службове розслідування з метою підтвердження чи спростування інформації Управління внутрішнього аудиту НПУ про можливі порушення службової дисципліни, допущені окремими посадовими особами ГУНП під час прийняття рішення, оформленого протоколом засідання тендерного комітету від 24.01.2020 № 5 щодо наміру укласти договір з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” на технічне обслуговування та ремонт автомобілів Mitsubishi PEНV. В наказі також зазначено, що підготовкою матеріалів щодо обґрунтування укладення договору з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” займався заступник начальника центру забезпечення ГУНП начальник автотранспортного відділення майор поліції ОСОБА_1 , який на той час тимчасово виконував обов'язки начальника зазначеного центру (а.с. 23-24).
Наказом ГУНП в Сумській області "Про продовження строку проведення службового розслідування" від 05.03.2020 № 196 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУ НП від 06.02.2020 № 95 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" до 04.04.2020 (а.с. 26).
01.04.2020 дисциплінарною комісією ГУНП в Сумській області складено висновок за результатами службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни, допущених окремими поліцейськими ГУНП в Сумській області, під час прийняття рішення про намір укласти договір з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” щодо закупівлі послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів Mitsubishi PЕHV, який було затверджено начальником ГУНП в Сумській області 02.04.2020 (а.с. 27-38).
Висновком службового розслідування встановлено наступне.
17.01.2020 заступник начальника ЦЗ - начальник автотранспортного відділення майор поліції ОСОБА_1 , який на той час тимчасово виконував обов'язки начальника ЦЗ ГУНП, є членом тендерного комітету ГУНП в Сумській області та на якого протоколом № 2 від 18.01.2018 засідання цього комітету покладено обов'язок надання допомоги у визначенні технічних вимог до предмета закупівлі для включення до документації конкурсних торгів та складанні технічних вимог щодо закупівель товарів, робіт і послуг стосовно підпорядкованого підрозділу, підготував доповідну записку “Щодо проведення технічного обслуговування службового автотранспорту ГУНП в 2020 році” на ім'я заступника начальника ГУНП полковника поліції Кузмінкова О.М.
У зазначеній доповідній записці ОСОБА_1 обґрунтував необхідність проведення переговорної процедури щодо закупівлі послуг зокрема з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА”, відповідно до п. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі”, у зв'язку з відсутністю конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладеним лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Дисциплінарною комісією за результатом вивчення змісту зазначеної доповідної записки встановлено, що обґрунтування викладені в ній ОСОБА_1 не відповідають положенням Закону України “Про публічні закупівлі”.
Посиланняпозивача у доповідній записці на різницю у відстані до міст Полтава та Харків та те, що економічно вигідніше укладати договір з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА”, було недостатнім для здійснення переговорної процедури закупівлі саме у зв'язку з відсутністю конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, за відсутності експертних, технічних чи інших документів, що підтверджують наявність умов застосування саме цієї процедури закупівлі.
Натомість, подана ОСОБА_1 доповідна записка з обґрунтуваннями та пропозиціями стала підґрунтям для прийняття тендерним комітетом рішення (Протокол № 4 від 22.01.2020) про погодження пропозиції щодо необхідності провести закупівлі послуг з ремонту та технічного обслуговування автомобілів (лот № 1) з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” на суму 711 857,00 грн. у кількості 231 послуга.
Рішення про застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п.2 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” оформлено Протоколом № 5 засідання тендерного комітету від 24.01.2020.
При цьому, повідомлені (викладені у доповідній записці) ОСОБА_1 причини та економічні обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі саме з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА”, спростовуються інформацією викладеною в листі Управління внутрішнього аудиту НП України (вих. № 94/30/01-2020 від 31.01.2020), та тим, що за результатами його розгляду, протоколом засідання тендерного комітету від
03.02.2020 № 6 переговорну процедуру закупівлі відмінено, у зв'язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель. До того ж, за результатами проведених відкритих торгів 20.02.2020 переможцем стало ТОВ “СОЛЛІ ПЛЮС ХАРКІВ”, з пропозицією 605 497,32 грн. (договір № 208 від 13.03.2020). Загалом, в торгах прийняло участь три учасники, пропозиції яких склали: ТОВ “Альфа-Діамант” - 612 600,00 грн.; ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА” - 698864,00 грн. Тобто економія, у зв'язку з застосуванням відкритих торгів склала 106 359,68 грн. (розрахунок 711 857,00 - 605 497,32 = 106 359,68).
Також дисциплінарною комісією встановлено, що навіть з урахуванням обґрунтувань ОСОБА_1 про можливе збільшення витрат на пальне (згідно його підрахунків різниця у відстані складає більше 7000 км.), економічно вигідніше укладати договір після проведення процедури відкритих торгів з урахуванням витрат на пальне.
Як встановлено службовим розслідуванням, позивач у доповідній записці від 17.01.2020 виклав викривлену інформацію про необхідність застосування переговорної процедури з ТОВ “ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА”, не в повній мірі врахувавши наявність конкуренції на відповідному ринку та альтернативу постачальників на ринку, а також те, що саме ця процедура закупівлі може застосовуватися лише як виняток у визначених Законом випадках, чим порушив пункт 2 частини 2 статті 35 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Ураховуючи вищевикладене, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , своїми діями, а саме невиконанні покладених на нього як на поліцейського обов'язків та порушень Закону України “Про публічні закупівлі”, вчинив дисциплінарний проступок, тобто порушив службову дисципліну, за що згідно ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, незалежно від займаної посади та спеціального звання поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність.
Пунктом 1 наказу ГУНП в Сумській області "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП в Сумській області" від 02.04.2020 № 444 за порушення службової дисципліни, що виразилась у неналежній підготовці доповідної записки від 17.01.2020 щодо обґрунтувань обрання переговорної процедури закупівлі послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів Mitsubishi PEHV за відсутності експертних, технічних чи інших документів, що підтверджують наявність умов застосування саме цієї процедури закупівлі, що призвело до порушення вимог частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 20, частини 1 пункту 2, частини 2 статті 35 Закону України “Про публічні закупівлі”, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 2.5, 2.6 розділу 2, пункту 4.5 розділу 4 посадової інструкції, застосовано до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника центру забезпечення ГУНП в Сумській області начальника автотранспортного відділення, дисциплінарне стягнення - звільнення з посади (а.с. 19-21).
Наказом ГУНП в Сумській області "По особовому складу" від 03.04.2020 № 243 о/с відповідно до пункту 3 (як виконання накладеної о дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІ призначено майора поліції ОСОБА_1 інспектором взводу 3 роти патрульної служби поліції особливого призначення "Суми" Головного управління Національної поліції в Сумській області, з посадовим окладом 2400 гривень, встановивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 відсотків, звільнивши його з посади заступника начальника центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Сумській області начальника автотранспортного відділення (а.с. 22).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон України "Про Національну поліцію"), Дисциплінарним статутом Національної поліції, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", Наказом МВС України від 7 листопада 2018 року №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту України", затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за №1355/32807 та іншими нормативними актами, які регулюють проходження служби в органах Національної поліції України.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя статті 59 Закону України "Про Національну поліцію").
Проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону України "Про Національну поліцію").
Частиною 1 статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Обов'язки поліцейського визначені у частині першій статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до вимог якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Суд зазначає, що до позивача застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Згідно з частиною 9 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією (частина 10 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відповідно до пункту першого розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт перший розділу V Порядку №893).
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Отже, об'єктивне службове розслідування обов'язково повинно передувати звільненню, якщо поліцейського звільняють у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службове розслідування має бути проведене із збиранням, перевіркою та оцінкою матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку.
Так, зі змісту висновку службового розслідування та пояснень представників відповідача судом встановлено, що підставою застосування дисциплінарного стягнення є викладення позивачем викривленої інформації про необхідність застосування переговірної процедури з ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПОЛТАВА» не в повній мірі врахувавши наявність конкуренції на відповідному ринку та альтернативу постачальників ринку (а.с. 24).
Проте, суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебував па посаді заступника начальника центру забезпечення ГУНП в Сумській області начальника автотранспортного відділення з 13.12.2018 року по день його звільнення з посади 02.04.2020 року.
Пункт 2 розділу 1 Положення про центр забезпечення Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.02.2019 року (далі Положення) передбачає, що центр забезпечення Головного управління Національної поліції в Сумській області є самостійним структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Пункт 5 розділу 1 Положення передбачає, що ЦЗ ГУНП здійснює свою діяльність на підставі планування, поєднання колегіальності в обговоренні та єдиноначальності у вирішенні службових питань з установленням чіткої персональної відповідальності кожного працівника за стан справ, доручену ділянку роботи та виконання окремих завдань.
Пункт 4 розділу II Положення передбачає, що основним видом діяльності ЦЗ ГУНП, з-поміж іншого, є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Пункти 1 та 6 розділу V Положення передбачають, що начальник ЦЗ ГУНП організовує роботу ЦЗ ГУНП, забезпечує якісне і ефективне виконання покладених на нього завдань згідно з цим Положенням; організовує планування роботи ЦЗ ГУНП та забезпечує виконання планів.
Пункт 4 розділу IV Положення передбачає, що у разі відсутності начальника ЦЗ ГУНП, його обов'язки виконує та несе відповідальність за виконання на ЦЗ ГУНП завдань і функцій заступник начальника ЦЗ ГУНП.
Пункт 7 посадової інструкції начальника центру забезпечення ЦЗ ГУНП в Сумській області від 07.03.2019 р. передбачає, що на час відпустки чи лікарняного обов'язки начальника центру забезпечення ЦЗ ГУНП в Сумській області викопує заступник начальника центру забезпечення ЦЗ ГУНП в Сумській області начальник автотранспортного відділення .
З 30.12.2019 року по 21.01.2020 року включно в період відсутності начальника центру забезпечення ГУНП в Сумській області Мандрики Ю.Г. позивач тимчасово виконував обов'язки начальника центру забезпечення ГУ НП в Сумській області.
17.01.2020 року позивачем подано заступнику начальника ГУНП в Сумській області полковнику поліції Олегу Кузьмінкову доповідну записку «Щодо проведення технічного обслуговування службового автотранспорту ГУНП в 2020 році», в якій позивач виклав службову інформацію про стан експлуатації транспортних засобів ГУНП в Сумській області на 16.01.2020 року та обсяги необхідної закупівлі послуг з технічного обслуговування транспортних засобів на майбутній 2020 рік (а.с. 57).
Згідно змісту наведеної доповідної записки позивач також вказав про те, що транспортні засоби в кількості 43 одиниць, що були отримані після 2017 року (тобто ще перебувають на гарантійному обслуговуванні) проходили сервісне обслуговування виключно на станціях технічного обслуговування, що мають сертифікат офіційних дилерів торгових марок та про те, що такі роботи були виконані якісно.
Також позивач доповів, що в м. Суми є тільки один представник офіційного дилера торгової марки «Skoda». - TOB «Автоцентр-С». В цей же час найближчі міста, у яких можливо провести сервісне технічне обслуговування решти автомобілів марок «Mitsubishi». «Renault» та «Ford» від м. Суми розташовані па відстані близько 200 км м. Полтава та м. Харків.
Далі, по тексту доповідної записки, позивач зазначає щодо необхідності проведення переговорної процедури з ТОВ «Автоцентр-С» та ТОВ «Інтеравто-Полтава» по закупівлі послуг ДК 021:2015 5011000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторотранспортних засобів і супутнього обладнання на суму 321 516 гри. та 711 857 грн. відповідно у зв'язку з найближчим розташуванням вказаних виконавців до місць дислокації транспортних засобів структурних підрозділів ГУНП в Сумській області.
Вищезазначена доповідна записка була розглянута заступником начальника ГУНП в Сумській області полковником поліції Олегом Кузьмінковим та було здійснено на ній резолюцію, якою доручено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 її опрацювати, подати пропозиції та підготувати умови закупівель.
22.01.2020 року на засіданні тендерного комітету ГУНП в Сумській області Кузмінков Олег поінформував членів тендерного комітету про необхідність здійснення закупівлі за переговірною процедурою ДК 021:2015 5011000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторотранспортних засобів і супутнього обладнання в ТОВ «Інтеравто-Полтава» (а.с. 114-115).
22.01.2020 року тендерним комітетом ГУ НП в Сумській області вирішено погодити пропозицію щодо необхідності провести закупівлю послуг за переговірною процедурою з ТОВ «Інтеравто-Полтава» на суму 711 857 грн. (а.с. 115).
За наведене рішення проголосувало 7 членів тендерного комітету із 7 присутніх.
24.01.2020 року на засіданні тендерного комітету заступник начальника ГУНП ОСОБА_5 запропонував у зв'язку з відсутністю альтернативи застосувати переговорну процедуру закупівлі ДК 021:2015 5011000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторотранспортних засобів і супутнього обладнання з ТОВ «Інтеравто-Полтава» (а.с. 123).
За наведене рішення проголосувало 7 членів тендерного комітету із 7 присутніх. Вирішено застосувати переговорну процедуру закупівлі ДК 021:2015-50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторотранспортних засобів і супутнього обладнання та оформити договірні відносини з ТОВ «Інтеравто-Полтава».
31.01.2020 року Управлінням внутрішнього аудити Національної поліції України на адресу Головного управління Національної поліції в Сумській області надіслано лист, яким запропоновано скасувати рішення оформлене протоколом тендерного комітету від 24.01.2020 року №5 та оголосити конкурентну процедуру відкритих торгів щодо закупівлі цих послуг (а.с. 56).
Так, зі змісту висновку службового розслідування судом встановлено, що відповідно до протокольного рішення №2 від 18.01.2018 року тендерного комітету на позивача покладено обов'язок надання допомоги у визначенні технічних вимог до предмета закупівлі для включення до документації конкурсних торгів та складанні технічних вимог щодо закупівель товарів, робіт і послуг стосовно керуємого підрозділу.
Отже, аналізуючи зміст наведеного твердження суд приходить висновку, що на позивача не покладено обов'язку визначення виду процедури закупки відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а покладено обов'язок виключно щодо визначення технічних вимог до предмета закупівлі.
Суд наголошує, що висновок службового розслідування не містить доказів щодо порушення позивачем саме визначення технічних вимог до предмета закупівлі ДК 021:2015 5011000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторотранспортних засобів і супутнього обладнання (лот-1).
Крім того, зі змісту доповідної записки від 17.01.2020 року судом встановлено, що позивач повідомляв про наявність сертифікованих станцій офіційного дилера Mitsubishi Motors в м.Полтава та в м.Харків, що спростовує твердження відповідача про необізнаність членів тендерного комітету про наявність конкуренції щодо надання наведених послуг (а.с. 57).
Проте, зі змісту протоколів тендерного комітету від 22.01.2020 року та від 24.01.2020 року судом встановлено, що заступник начальника ГУНП Кузмінков Олег запропонував у зв'язку з відсутністю альтернативи застосувати переговорну процедуру закупівлі ДК 021:2015 5011000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторотранспортних засобів і супутнього обладнання з ТОВ «Інтеравто-Полтава». В наведених протоколах відсутні відомості, щодо повідомлення заступником начальника ГУНП Кузмінков Олег про наявність сертифікованих станцій офіційного дилера Mitsubishi Motors в в м.Харків, як зазначено в доповідній записці.
Також, суд спростовує доводи представників відповідача, що у зв'язку з зазначенням у доповідній записці необхідності проведення переговорну процедуру закупівлі ДК 021:2015 5011000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторотранспортних засобів і супутнього обладнання з ТОВ «Інтеравто-Полтава», а тому члени тендерного комітету прийняли саме рішення про проведення переговорної процедури закупівлі, виходячи з наступного.
Ст.11 Закону України «Про Публічні закупівлі» визначено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.
Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об'єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Уповноважена особа (особи) під час організації та проведення процедур закупівель повинна забезпечити об'єктивність та неупередженість під час процесу організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про Публічні закупівлі» склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
До складу тендерного комітету входять не менше п'яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова. Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій. У разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення.
Голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.
Ч. 3 ст.11 Закону України «Про Публічні закупівлі» передбачено, що тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.
Згідно ч.4 ст.11 Закону України «Про Публічні закупівлі» рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Так, аналізуючи наведені норми суд приходить висновку, що саме на членів тендерного комітету покладено обов'язок визначення процедури закупівель та прийняття неупередженого рішення за наслідком розгляду питання щодо необхідності проведення відповідної процедури.
Отже, висновок відповідача про те, що у зв'язку з зазначенням позивачем у доповідній записці необхідності проведення переговірної процедури закупівлі ДК 021:2015 5011000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторотранспортних засобів і супутнього обладнання з ТОВ «Інтеравто-Полтава», а тому члени тендерного комітету прийняли саме рішення про проведення переговорної процедури закупівлі є безпідставним.
Також, суд вважає необґрунтованим посилання представників відповідача на лист Управлінням внутрішнього аудиту Національної поліції України від 31.01.2020 №94/30/01-2020 як на підставу визнання необґрунтованою пропозицію позивача щодо проведення переговорної процедури закупівлі ДК 021:2015 5011000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторотранспортних засобів і супутнього обладнання з ТОВ «Інтеравто-Полтава», виходячи з наступного.
Так, аналізуючи зміст наведеного лист суд наголошує, що Управління внутрішнього аудиту Національної поліції України не робить жодного висновку щодо неправомірності проведеної процедури закупівлі, а лише інформує про ті ж обставини, що і зазначав позивач у доповідній записці від 17.01.2020 року, а саме про наявність офіційних дилерів Mitsubishi Motors в в м.Харків та м.Полтаві (а.с. 55).
Крім того, відповідачу пропонувалося скасувати рішення оформлене тендерного комітету від 24.10.2020 року №5 в частині наміру укласти договір з ТОВ «Інтеравто-Полтава», відмінити переговірну процедуру закупівлі за лотом 1 щодо закупівлі послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів Mitsubishi PEHV та оголосити конкурентну процедуру відкритих торгів щодо закупівлі цих послуг (а.с. 56).
Отже, суд приходить висновку, що саме по собі припущення позивача зроблене ним в доповідній записці стосовно можливості проведення переговорної процедури з ТОВ «Інтеравто-Полтава» з приводу закупівлі послуг з технічного обслуговування транспортних засобів в порядку ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» в жодному разі не може розцінюватись як обґрунтування необхідності здійснення закупівлі послуг в зазначеному порядку, а слід розцінювати як пропозиція керівництву ГУ НП в Сумській області здійснити закупівлю на найбільш вигідних та економічних умовах.
З вищевикладеного слідує, що 17.01.2020 року позивач під час складання доповідної записки дисциплінарного проступку, протиправних дій, які б полягали в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні посадових обов'язків, не вчиняв, що вказує на необґрунтованість висновків службового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час вирішення питання про те, чи було звільнення, як захід дисциплінарного впливу пропорційним до вчиненого порушення, суд має врахувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №816/1218/16 від 03.04.2019, судам необхідно звертати увагу на підставу звільнення і надавати оцінку саме наявності або відсутності дисциплінарного проступку в рамках проведеного службового розслідування, а також доказам на їх підтвердження.
Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність п. 1 наказу Головного управління національної поліції в Сумській області № 444 від 02.04.2020 року про застосування до заступника начальника центру забезпечення ГУНП-начальника автотранспортного відділення майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади у зв'язку з недоведеністю факту порушення позивачем службової дисципліни.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління національної поліції в Сумській області № 444 від 02.04.2020 року про застосування до заступника начальника центру забезпечення ГУНП-начальника автотранспортного відділення майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника центру забезпечення ГУНП- начальника автотранспортного відділення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 різниці в грошовому забезпеченні за час вимушеного виконання ним обов'язків інспектора взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення “Суми” ГУНП в Сумській області, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 03.04.2020 року наказом ГУ НП в Сумській області №243 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу №1 патрульної служби поліції особливого призначення «Суми» ГУ НП в Сумській області (а.с. 22).
Судом встановлено, що наведений наказ прийнято на підставі рапорту ОСОБА_1 від 03.04.2020 року.
Також, суд зазначає, що наказ від 03.04.2020 №243о/с в судовому порядку не оскаржувався та є чинним.
Отже, суд приходить висновку, що оскільки позивач сам написав рапорт на переведення на посаду інспектора взводу №1 патрульної служби поліції особливого призначення «Суми» ГУ НП в Сумській області, а тому наведені обставини унеможливлюють поновлення позивача на посаді заступника начальника центру забезпечення ГУНП- начальника автотранспортного відділення та стягнення рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 різниці в грошовому забезпеченні за час вимушеного виконання ним обов'язків інспектора взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення “Суми” ГУНП в Сумській області.
Таким чином, позовні вимоги в наведеній частині позову не підлягають задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 8 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Частиною друга статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як роз'яснено у пунктах 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позивач повинен зазначити у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під час судового розгляду справи позивачем не надано належних пояснень того, в чому полягає моральна шкода, якими доказами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров'я тощо), наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідачів та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.
Так, суд не приймає до уваги посилання позивача на лікарняний як на підставу відшкодування моральної шкоди, оскільки факт перебування на лікуванні амбулаторно не є належним та допустим підтвердженням факту завдання моральної шкоди
Сам лише факт порушення прав позивача також не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, у той час як моральна шкода має бути обов'язково підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягає до задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, поновлення на роботі, стягнення різниці в грошовому забезпеченні та моральної шкоди - задовольнити частково.
Скасувати пункт 1 наказу Головного управління національної поліції в Сумській області № 444 від 02.04.2020 року про застосування до заступника начальника центру забезпечення ГУНП-начальника автотранспортного відділення майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
В задоволенні інших позовних вимог- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2020року.
Суддя О.А. Прилипчук