10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"16" серпня 2007 р. Справа № 11/121"Д"
м. Житомир
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Горшкової Н.Ф.
Філіпової Т.Л.
при секретарі Щепанській Т.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Пашинський Ю.А., довіреність №2710/10 від 12.03.07р.,
від відповідачів:
- МПП "Фортуна": не з'явився;
- ТОВ "Соверен Контракт": не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, м. Коростень Житомирської області
на постанову господарського суду Житомирської області
від "22" лютого 2007 р. у справі № 11/121"Д" (суддя Маріщенко Л.О.)
за позовом Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, м. Коростень Житомирської області
до Малого приватного підприємства "Фортуна", м. Коростень Житомирської області
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Соверен Контракт", м. Київ
про визнання угоди недійсною,-
Постановою господарського суду Житомирської області від 22.02.2007 року у справі №11/121"Д" відмовлено в позові Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсною усної угоди з продажу товарів укладеної між Малим приватним підприємством "Фортуна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соверен Контракт" (а.с.113-114).
Не погоджуючись з прийнятою постановою Коростенська ОДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов Коростенської ОДПІ з підстав, викладених у скарзі (а.с.119-120).
Вказує, що відповідно до довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва остання звітність була подана ТОВ "Соверен Контракт" за серпень 2002 року, а спірна угода була укладена у вересні 2002 року. Таким чином, підприємство припинило подання податкової звітності з того звітного періоду, в якому підприємством було укладено спірну угоду, що є одним із доказів наявності умислу з боку ТОВ "Соверен Контракт" щодо ухилення від сплати податків по цій господарській операції.
Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.03.2003 року визнано недійсним установчі документи ТОВ "Компанія "Соверен Контракт" та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
Вважає, що Коростенською ОДПІ при звернені до суду було дотримано вимоги п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та було правомірно зроблено посилання на ст.49 ЦК УРСР, як на матеріально-правову підставу позовних вимог щодо визнання недійсною спірні угоди та застосування відповідних санкцій пов'язаних з таким визнанням.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Відповідачі - Мале приватне підприємство "Фортуна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Соверен Контракт" письмові заперечення на апеляційну скаргу не надіслали, своїх представників в судове засідання не направили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення першому відповідачу повістки (а.с.136). Повістка була надіслана другому відповідачу, але вручена не була у зв'язку з його відсутністю за юридичною адресою (а.с.126-127).
Відповідно до частини 1 статті 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Відповідно до ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник позивача не заперечив проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
У вересні 2002 року між Малим приватним підприємством "Фортуна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соверен Контракт" було укладено усну угоду, на виконання умов якої відповідач - 1 придбав у відповідача - 2 товари на загальну суму 93266,39 грн.
Виконання зобов'язань відповідачем-1 і відповідачем-2 підтверджується: виписаними ТОВ "Соверен Контракт" податковими накладними №214 від 02.09.02р., №218 від 03.09.02р., №221 від 04.09.02р., №227 від 05.09.02р., №75 від 07.02.03р., (а.с.31-35);
- первинними накладними №214 від 02.09.02р., №221 від 04.09.02р., №217 від 05.09.02р.;
- видатковими накладними №75 від 07.02.03р., №289 від 14.10.03 р.;
- відображенням суми вказаної угоди відповідачем-1 в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) та її занесенням до податкового кредиту декларацій по податку на додану вартість у відповідних періодах.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.03.2003р. у справі №2-1531 за позовом ДПІ м. Києва до Криштоплюк М.Є. та Марченко О.В. визнано недійсними установчі документи ТОВ "Компанія "Соверен Контракт":
- установчий договір ТОВ "Компанія "Соверен Контракт";
- статут ТОВ "Компанія "Соверен Контракт";
- свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Компанія "Соверен Контракт";
та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №37595094 ТОВ "Компанія "Соверен Контракт" (а.с.11).
При розгляді вищевказаної цивільної справи Деснянським районним судом м. Києва встановлено, що ТОВ "Соверен Контракт" було створено на підставі неправдивих даних про засновників, які наміру та можливості займатися господарською діяльністю зареєстрованого на їх імена підприємства не мали, його керівництвом не займалися, ніяких угод від його імені не укладали, документів у якості керівників не підписували та взагалі про існування підприємства нічого не знали.
Спірна угода була укладена до 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України.
Відповідно до вимог ст.49 ЦК УРСР, який втратив чинність з 01.01.2004 року, якщо угода, укладена з метою, суперечною інтересам держави й суспільства, то вона є недійсною.
При наявності умислу на укладення такої угоди в обох сторін - у разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за угодою повинне бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
В матеріалах справи містяться докази виконання спірної угоди обома відповідачами.
В обґрунтування позову позивачем зроблено посилання на протиправність умислу лише у ТОВ "Соверен Контракт".
З наявної у справі копії рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18.03.2003р., що набрало законної сили (а.с.11) вбачається, що суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Соверен Контракт" було створено фіктивно, засновник Криштоплюк М.Є. та Марченко О.В. ніякої участі в діяльності цього підприємства не брав, ніяких документів не підписував. Проте факти щодо надання ТОВ "Соверен Контракт" податкової звітності за податковий період, в якому була здійснена господарська операція на виконання оспорюваної угоди купівлі-продажу товарів, та приховування від оподаткування фінансових показників за наслідками цих операцій в зазначеному рішенні не встановлені.
Наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням місцевого суду про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладені угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.
Згідно довідки ДПІ у Печерському районі м.Києва №8629/7/19-110 від 03.08.2005 року остання податкова звітність подана до інспекції за серпень 2002 року (а.с.14).
З копії акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.06.2003 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію ТОВ "Компанія "Соверен Контракт" платником ПДВ не вбачається, що вказане товариство не подає податкову звітність (а.с.16-17).
Оскільки усна угода купівлі-продажу товару була укладена у вересні 2002 року, то твердження позивача, що ТОВ "Соверен Контракт" з серпня 2002 не звітує податковому органу про отримані доходи на час укладення оспорюваної угоди не відповідає матеріалам справи.
Отже, твердження ДПІ у м. Житомирі про наявність умислу у ТОВ "Соверен Контракт" на укладення спірної угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства спростовується матеріалами справи.
Крім того, судом враховується, що сама по собі оспорювана угода (договір) не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Об'єкти цієї угоди, тобто товар, не виключений законом з цивільного обороту, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень щодо його купівлі-продажу.
Також колегія суддів зазначає таке.
З 01.01.2004 року, згідно з п.1 та п.2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс УРСР від 18.07.1963 року втратив чинність.
Цим Кодексом скасовано відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в дохід держави доходу, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст.228 ЦК України), не є адміністративно-правова конфіскація.
За змістом ч.2 ст.5 ЦК України Кодекс має зворотню дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.
З 01 січня 2004 року публічно-правові санкції визнання недійсною угоди, укладеної з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а саме: стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою - із сфери цивільно-правового регулювання перенесені у сферу господарсько-правового регулювання. Стаття 208 Господарського кодексу України за предметом регулювання та встановленими наслідками співпадає зі ст.49 ЦК УРСР. Разом з тим її застосування судом при вирішенні спору можливе в разі посилання позивача як на матеріально-правову підставу позовних вимог в частині стягнення з відповідачів відповідних грошових сум.
Позивач - Коростенська ОДПІ у позовній заяві не послався на статтю 208 Господарського кодексу України, під час судового розгляду підстави позову не змінював.
Крім того, санкції, встановлені ч.1 ст.208 ГК України, не можуть застосовуватися як сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ч.1 ст.208 кодексу, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, податковою інспекцією не доведено, що спірна угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
З урахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у позові Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсною усної угоди з продажу товарів укладеної між Малим приватним підприємством "Фортуна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соверен Контракт".
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу спростовуються вищевказаним, матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що постанова господарського суду Житомирської області від 22.02.2007 року у справі №11/121-Д є законною і обгрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд ,-
1. Постанову господарського суду Житомирської області від 22 лютого2007 року у справі №11/121"Д" залишити без змін, а апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, м. Коростень Житомирської області - без задоволення.
2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
3. Справу №11/121"Д" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Майор Г.І.
судді:
Горшкова Н.Ф.
Філіпова Т.Л.
Віддрук. 5 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3,4 - відповідачам
5 - в наряд