Провадження № 33/4820/491/20
Справа № 675/1215/20 Головуючий в 1-й інстанції Трасковський С. Л.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережний С. Д.
14 серпня 2020 року м.Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., захисника Каруна В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2020 року,-
Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2020 року
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працює викладачем в Плужненському професійно-аграрному ліцеї,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 10 200 грн., що становить шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 24 червня 2020 року о 17 годині 11 хвилин в с.Плужне Ізяславського району по вул.Бортника водій ОСОБА_1 керував автомобілем Citroen «Jumpy», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі, як видно з її змісту, ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції щодо нього скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, суд не надав належної оцінки факту порушення процедури проведення (пропозиції проведення) огляду та з надуманих підстав прийшов до переконання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказує, що відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки працівниками поліції в момент висунення пропозиції пройти огляд, не були запрошені свідки, участь яких є обов'язковою. Свідки в судовому засіданні повідомляли, що вони не підходили до автомобіля біля якого знаходився ОСОБА_1 та у їх присутності поліцейські не пропонували водію пройти огляд на стан сп'яніння. Зазначає, що зі слів свідків, які свідчили в суді першої інстанції, було сказано, що вони підписали представлені їм поліцейським протокол та пояснення не читаючи їх, без прочитання в голос поліцейським, а виключно діючи «на віру» для поліцейського. На відеозаписі свідки відсутні і відсутні факти звернення до них з боку поліцейського. Вказує, що в суду першої інстанції не було жодних правових підстав для покладення в основу доведеності його вини даних відеозапису та неприйняття як доказів його свідчень і свідчень допитаних свідків.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, письмові заяви про відкладення розгляду справи не надходили, докази поважності причин нез'явлення суду не надавались, в зв'язку з чим апеляційний суд вважає можливим здійснювати розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши пояснення захисника в підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, який 24 червня 2020 року був складений ДОП СП Ізяславського ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області, старшим лейтенантом поліції Ткачуком О.М., того ж дня, в с.Плужне Ізяславського району по вул.Бортника, ОСОБА_1 керував автомобілем Citroen «Jumpy», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол підписаний апелянтом без будь-яких зауважень та заперечень, від пояснень по суті порушення відмовився (а.с.1).
В апеляційній скарзі апелянтом не оспорюється факт керування транспортним засобом в день та час зазначений у протоколі.
Підстав вважати протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом апелянт не наводить, не встановлено таких і апеляційним судом.
За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, зокрема, в разі наявності запаху алкоголю з порожнини рота. Відтак, в поліцейських були всі підстави для того, щоб запропонувати апелянту пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та захисника в апеляційному суді, що працівниками поліції порушено вимоги вищевказаної Інструкції, оскільки в момент висунення пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, не були залучені свідки, не можуть бути враховані, позаяк не спростовуються матеріалами справи. Присутність свідків під час такої відмови підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, який засвідчений їхніми підписами у відповідних графах протоколу. Також, до матеріалів справи додані їхні письмові пояснення, в яких зазначено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі.
Твердження апелянта, що свідки не підходили до автомобіля біля якого знаходився ОСОБА_1 , а лише підписали представлені їм поліцейським протокол та пояснення, не читаючи їх змісту, на увагу не заслуговують.
Як видно з відеозапису доданого до матеріалів справи, під час відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, ОСОБА_1 протягом тривалого часу, під час неодноразових пропозицій поліцейським пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, не виказував зауважень щодо відсутності свідків. Також не виказував ОСОБА_1 заперечень, щодо відсутності свідків, і під час складання щодо нього протоколу, з яким його ознайомлював працівник поліції, де були зазначені такі свідки.
Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень в діях працівників вимог «Інструкції про порядок виявлення в водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858.
Зібрані та досліджені судом першої інстанції докази, які є належними та допустимими, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, давали суду прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі та його захисником в апеляційному суді мотивів, допущено не було.
Суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Погоджуючись з обраним видом та розміром стягнення, апеляційний суд враховує всі обставини справи та вважає, що судом обґрунтовано призначене стягнення в виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Призначене місцевим судом стягнення є достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2020 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду С.Д. Бережний