Єдиний унікальний номер судової справи: 661/1138/20
Номер провадження № 33/819/295/20
14 серпня 2020 року м. Херсон
Суддя Херсонського апеляційного суду Заіченко В.Л., розглянувши за участю правопорушника ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАПза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 18.05.2020 року, -
Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 травня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. (600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову судді від 18.05.2020 року такою, що не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, оскільки суддею в постанові не наведено жодного доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування доводів посилається на те, що працівники поліції його не зупиняли, 18.05.2020 року він (як водій) не рухався на транспортному засобі, а стояв поруч з автомобілем. На вимогу працівників поліції продув алкотестер «Драгер» не менше чотирьох разів, прилад на його дії не реагував, а тому ОСОБА_1 сам запропонував працівникам поліції поїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вказує, що працівники поліції відмовились від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я та почали складати протокол про відмову ОСОБА_1 від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків. Вимоги в апеляції ОСОБА_1 мотивує тим, що протокол про адміністративне правопорушення, наявний у матеріалах справи, відображає лише обставини події, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу, з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Разом з тим, апелянт зазначає, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не викликалися, судом не допитувалися, а тому є незаконним покладення суддею в основу обвинувачення ОСОБА_1 пояснення вказаних свідків, які не були допитані в судовому засіданні і пояснення яких мали би вирішальне значення по даній справі, тим більше, що в поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні будь які відомості про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, апелянт зазначає, що в порушення вимог ст. 268 КУпАП, в матеріалах справи відсутні докази щодо його сповіщення про день, час та місце розгляду вказаної справи, що позбавило його законного права надати пояснення по суті справи, подати належні докази для неупередженого розгляду справи, а також стало перешкодою для оскарження постанови у встановлений КУпАП строк. Оскаржувану постанову суду отримав 22.06.2020 року, а тому є необхідність в поновленні пропущеного строку для звернення до апеляційної інстанції, як такого, що пропущений з поважних причин. Просить суд поновити пропущений строк для звернення апеляційною скаргою до апеляційної інстанції, постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 18.05.2020 року скасувати, як таку що винесена з порушенням норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , суддя вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, вважаю, що воно підлягає задоволенню у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, як такий, що пропущений з поважних причин, враховуючи, що рішення суду дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією.
Перевіркою матеріалів адміністративної справи встановлено, що постанова суду від 18.05.2020 року винесена у відсутності ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримано 22.06.2020 року, апеляційна скарга подано до місцевого суду 30.06.2020 року, а тому суддя апеляційного суду вважає за можливе поновити строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суддею апеляційної інстанції встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 095999 згідно якого ОСОБА_1 , 08 березня 2020 року о 20:25 годині в м. Нова Каховка по пр.Перемоги, 126 керував транспортним засобом марки “BMW” державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність, зач. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.266 КУпАП - огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддею апеляційної інстанції встановлено, що поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі даних, що були отримані ним за допомогою спеціального технічного засобу, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами такого огляду. В матеріалах справи відсутні результати висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольнього, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного щодо ОСОБА_1 18.05.2020 року, відомості висновку лікаря закладу охорони здоров'я, не має даних про наявність акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, інших, належним та допустимих доказів факту керування 18.05.2020 року ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння - суду не надано.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП - обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що засвідчує факт вчинення правопорушення, та є одним з основних джерел доказів, тому, він повинен бути складений з дотриманням норм чинного законодавства.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
На підставі вищезазначеного, суддя апеляційного суду доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушеннясерія ДПР18 № 095999 складений відносно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не може бути визнаний належним доказам по даній справі, в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, не перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 і не викликали сумніви у суду, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості не підтверджуються доказами у справі та не можуть вважатися доведеними.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя апеляційної інстанції враховує, що розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, бере до уваги, що обов'язкова відповідність порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення та судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, які складають протокол та і особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Разом з тим, суд зважає на роз'яснення чинного законодавства, що на суд покладається обов'язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження та у відповідності до ст.17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04 - у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом; справа «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08 - за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується)).
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного … сп'яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного … сп'яніння, проведений з порушеннями вимог цієї статті, вважається недійсним.
Однак в письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні будь які відомості про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння
Таким чином суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 252 КУпАП не всебічно, не повно та не об'єктивно дослідив всі обставини справи та не дав їм належну правову оцінку.
У зв'язку з вище викладеним, суд вважає, що доводи апеляційної скарги, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, підтверджуються дослідженими в суді доказами по справі.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 не можна вважати законною, тому вона підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП - особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Таким чином, при апеляційному перегляді встановлено порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази є неперевіреними на їх допустимість, належність та достатність у відповідності до ст. 252 КУпАП,а тому вважаю, що суд першої інстанції не обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а висновок суду про доведеність вини у керуванні ОСОБА_1 транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння та відмові у проходженні медичного огляду на стан такого сп'яніння не доведено належними, допустимими та у своїй сукупності достатніми доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції не є законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 294, 295 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 18.05.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено штраф в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - скасувати.
Провадження по даній справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова Херсонського апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Л.Заіченко