Справа № 686/11923/19Головуючий у 1-й інстанції Салоїд Н.М.
Провадження № 22-ц/817/654/20 Доповідач - Щавурська Н.Б.
Категорія - 305010000
13 серпня 2020 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Щавурська Н.Б.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
секретаря - Сович Н.А.
розглянувши у відкритому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2020 року, постановлену суддею Салоїд Н.М. у цивільній справі № 686/11923/19 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Хмельницької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що внаслідок прийняття суддею Апеляційного суду Хмельницької області 12 березня 2018 року незаконної (скасованої в подальшому Верховним Судом) ухвали в справі № 686/25190/17, йому було завдано непоправних втрат немайнового характеру (моральної шкоди), яку він оцінює в розмірі 1 000 000 000 грн та майнову шкоду в сумі 21040 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Хмельницької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, вважаючи її незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи та та направити справу до Хмельницького міськрайонного суду для розгляду по суті позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції формально послався на норми матеріального і процесуального права, не навівши переконливих доводів для прийняття відповідного рішення.
Вважає, судом безпідставно не було враховано витрати його особистого часу, а також витрати на проїзд до суду, на надання правової допомоги, канцелярські товари та заспокійливі засоби.
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, жодна зі сторін чи їх представників у судове засідання не з'явилася, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України дає підстави для розгляду справи у їх відсутності.
Перевіривши законність оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вважав, що належними відповідачами за його вимогами є Апеляційний суд Хмельницької області та Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області.
29 грудня 2017 року апеляційний суд Хмельницької області Указом Президента України ліквідовано та наказом за № 474 від 20 вересня 2018 року Державною судовою адміністрацією України утворено ліквідаційну комісію.
13 лютого 2020 року Апеляційний суд Хмельницької області припинив свою діяльність у зв'язку із ліквідацією, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно вимог ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність юридичної особи - Апеляційного суду Хмельницької області (відповідача в справі) припинено й спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З даним висновком колегія суддів погоджується повністю, як таким, що узгоджується з наявними в справі доказами (витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та відповідає вимогам п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ч. 1 ст. 104 ЦК України.
Так, встановивши, що Апеляційний суд Хмельницької області припинено у зв'язку з ліквідацією, яка виключає правонаступництво, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що провадження у справі за вимогами ОСОБА_1 до даного відповідача підлягає закриттю.
Разом з тим, жодних обгрунтованих підстав для закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до іншого відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області оскаржувана ухвала не містить.
Як встановлено в ході апеляційного розгляду даної справи з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - Головне Управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області не перебуває в процесі припинення, у зв'язку з чим закриття провадження в справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було передчасним, таким, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону.
За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконності ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 17 квітня 2020 року в частині закриття провадження у справі за його вимогами до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заслуговують на увагу.
Згідно вимог ч. 1 п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У відповідності до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування, в тому числі, ухвали про закриття провадження у справі.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 17 квітня 2020 року в частині закриття провадження у справі за його вимогами до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Керуючись ст.ст 35 ч.ч. 1, 3; 259 ч.ч. 1, 2, 8; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ч.ч. 1, 2; 384 ч. 1; 389 ч. 1, 390 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2020 року в частині закриття провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Дата складання повного судового рішення 13 серпня 2020 року.
Головуючий Н.Б. Щавурська
Судді : О.З. Костів
М.В. Хома