Справа № 607/19378/19Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.
Провадження № 22-ц/817/658/20 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.
Категорія - 304090000
11 серпня 2020 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
за участю секретаря - Боднар Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/19378/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2020 року, ухваленого суддею Братасюком В.М., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
у серпні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 05 вересня 2011 року у розмірі 66 668 (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 21 копійку, а також судові витрати у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) гривню.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" зазначило, що 05 вересня 2011року між позивачем та відповідачем укладено договір, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 30 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, тому, просять стягнути з останнього заборгованість за кредитом в розмірі 66 668,21 грн., з яких: 18 009,19 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19 708,27 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 24 993,65грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 306,23 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 3 150,87 грн. - штраф (процентна складова).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2020 року у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2020 року та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" в повному обсязі, а також, судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на те, що воно є необґрунтоване, незаконне, прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та з порушенням норм процесуального і матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" зазначило, що відповідач, використовувавши кредитні кошти та частково погашаючи заборгованість за кредитом, підтвердив укладення кредитного договору із Банком на відповідних умовах. Відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про не укладеність договору, позаяк суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Вказують, що звернувшись до суду, банк на обґрунтування вимог позову надав суду копію заяви, Витяг Умов та Правил, Тарифи, розрахунок заборгованості за кредитним договором, додатково додав виписку про рух коштів за картрахунками, проте, судом першої інстанції проігноровано дані докази. Сума пред'явлена до стягнення у повній мірі відповідає сумі використаних відповідачем та не повернених кредитних коштів і підтверджується як розрахунком заборгованості, так і випискою по картрахунку, тому, суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні фактично отриманих відповідачем грошових коштів у повному обсязі.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву в порядку ст.360 ЦПК України.
Представник АТ КБ "Приватбанк" в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується Телефонограмою (том 2, а.с. 59).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується Оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме на сайті Судової влади (том 2, а.с. 60). Крім цього, апеляційним судом відповідачу ОСОБА_1 надіслано на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку він зазначає у всіх письмових зверненнях в суді першої інстанції, зокрема, апеляційну скаргу з додатками, супровідний лист, ухвалу про відкриття апеляційного провадження та судову повістку про виклик до суду на 11:30 годину на 11 серпня 2020 року (том 2, а.с. 97), оскільки, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на 15 липня 2020 року №4600115112840 повернулося на адресу суду, у зв'язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (том 2, а.с. 61-64), рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4600115017910 разом із апеляційною скаргою з додатками, супровідний лист, ухвалою про відкриття апеляційного провадження, також повернулося, у зв'язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (том 2, а.с. 65-92), та судова повістка про виклик до суду на 11:30 годину на 11 серпня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4600115147406, яка повернулася у зв'язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (том 2, а.с. 93-96).
Отже, Тернопільський апеляційний суд використав всі можливі способи про повідомлення ОСОБА_1 про те, що в провадженні апеляційного суду перебуває дана справа.
Згідно із ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких мотивів.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Як вбачається з матеріалів справи, що що позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому зазначає, що 05.09.2011 між ПАТ КБ "ПриватБанк" (пізніше АТ КБ "ПриватБанк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 30000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" надало копію анкети-заяви позичальника від 05 вересня 2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, яка підписана сторонами (а.с. 12).
У заяві зазначено, що клієнт ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку та згідний з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта й Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку становить між ним та банком Договір надання банківських послуг.
До кредитного договору банк додав також розрахунок заборгованості за договором № бн від 05.09.2011 станом на 15.07.2019 (том 1, а.с. 8-11), витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" (том 1, а.с. 13), витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (том 1, а.с. 14-28).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача станом на 15.07.2019 становить 66 668,21 грн., з яких: 18 009,19 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19 708,27 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 24 993,65грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 306,23 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 3 150,87 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до довідки АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 було видано кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 09.2021 (том 2, а.с. 40).
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 05.09.2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ "ПриватБанк" дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Крім цього, суд вважав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами тієї обставини, що відповідачем був отриманий кредитний ліміт на картковий рахунок у розмірі 30 000 грн.
Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції повністю погодитися не може, оскільки порушено норми матеріального права, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, наданої банком виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 12.09.2014 по 01.12.2018 останній користувався кредитними картками, неодноразово проводив розрахунки за товари, здійснював поповнення мобільного телефону, а також переводив та вносив кошти на погашення кредиту (том 2, а.с. 26-31).
Також банком долучено до матеріалів справи копію фото клієнта з карткою АТ КБ "ПриватБанк".
Отже, наявність факту існування кредитних відносин між позивачем та відповідачем обґрунтовано підтверджується обставинами справи.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника 18 009,19 грн. заборгованості за тілом кредиту, а також 19 708,27 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Достовірних та достатніх доказів того, що розмір заборгованості за тілом кредиту не відповідає дійсності стороною відповідача суду не надано.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Оскільки наведених вище обставин суд першої інстанції не врахував, тому колегія суддів вважає, що в частині відмови в позові про стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за простроченим тілом кредиту слід скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області 06 червня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) в користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299, рах. № НОМЕР_6 ) заборгованість за тілом кредиту в сумі 18 009 (вісімнадцять тисяч дев'ять) гривень 19 копійок та 19 708 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 27 копійок - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Разом з тим, банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути пеню за прострочене зобов'язання, пеню за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи у фіксованій частині та процентній складовій, які обґрунтував тим, що право вимоги в цій частині передбачене Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами обслуговування кредитних карт "Універсальна".
Однак, долучені банком до матеріалів справи Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи обслуговування кредитних карт "Універсальна" ОСОБА_1 не підписані, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ "ПриватБанк".
Анкета-заява позичальника даних про нарахування пені та штрафів за прострочення виконання зобов'язання не містить.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг зазначені умови та правила не можна вважати складовою частиною кредитного договору.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині відмови щодо задоволення позовних вимог про стягнення пені та штрафів прийшов до обґрунтованого висновку.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" слід задовольнити частково, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2020 року в частині відмови в стягненні заборгованості за тілом кредиту в сумі 18 009 (вісімнадцять тисяч дев'ять) гривень 19 копійок та заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 19 708 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 27 копійок- скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов в частині стягнення 18 009 (вісімнадцять тисяч дев'ять) гривень 19 копійок заборгованості за тілом кредиту та 19 708 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 27 копійок заборгованості за простроченим тілом кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області 06 червня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) в користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299, рах. № НОМЕР_6 ) заборгованість за тілом кредиту в сумі 18 009 (вісімнадцять тисяч дев'ять) гривень 19 копійок та 19 708 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 27 копійок заборгованість за простроченим тілом кредиту, що разом становить 37 717 (тридцять сім тисяч сімсот сімнадцять) гривень 46 копійок.
В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2020 року залишити без змін.
Згідно з ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір у сумі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок, а апеляційний суд частково задоволив апеляційну скаргу, що у відсотковому відношенню становить 57%, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області 06 червня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) в користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299, рах. № НОМЕР_6 ) сплачений ними судовий збір у розмірі 1 642 (одна тисяча шістсот сорок дві) гривні 74 копійки.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2020 року в частині відмови в стягненні заборгованості за тілом кредиту в сумі 18 009 (вісімнадцять тисяч дев'ять) гривень 19 копійок та заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 19 708 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 27 копійок- скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов в частині стягнення 18 009 (вісімнадцять тисяч дев'ять) гривень 19 копійок заборгованості за тілом кредиту та 19 708 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 27 копійок заборгованості за простроченим тілом кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області 06 червня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) в користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299, рах. № НОМЕР_6 ) заборгованість за тілом кредиту в сумі 18 009 (вісімнадцять тисяч дев'ять) гривень 19 копійок та 19 708 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 27 копійок заборгованість за простроченим тілом кредиту, що разом становить 37 717 (тридцять сім тисяч сімсот сімнадцять) гривень 46 копійок.
В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2020 року залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області 06 червня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) в користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299, рах. № НОМЕР_6 ) сплачений ними судовий збір у розмірі 1 642 (одна тисяча шістсот сорок дві) гривні 74 копійки.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 серпня 2020 року.
Головуючий
Судді