Справа №579/1065/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/342/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
10 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 579/1065/20 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кролевецького районного суду Сумської області від 26.06.2020, якою до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 (зареєстрованого по АДРЕСА_2 ), раніше судимого
застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,,
В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки підозра необґрунтована.
26.06.2020 до Кролевецького районного суду Сумської області з клопотанням, погодженим із начальником Кролевецького відділу Шосткинської місцевої прокуратури, звернувся старший слідчий СВ Кролевецького ВП ГВП ГУНП в Сумській області, яке обгрунтував тим, що 24.06.2020 близько 23:00 ОСОБА_9 , знаходячись в підсобному приміщенні на території пилорами ФОП ОСОБА_11 по АДРЕСА_1 , під час сварки з ОСОБА_12 наніс останньому чисельні удари руками та ногами, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.
25.06.2020 до ЄРДР за № 12020200190000222 внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, цього ж дня ОСОБА_9 затриманий і йому вручене повідомлення про підозру.
Зважаючи на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити знаряддя вчинення злочину, незаконно впливати на свідків і потерпілого та вчинити нові злочини, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, то слідчий просив застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Кролевецького районного суду Сумської області від 26.06.2020 до ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що повідомлена підозра є обґрунтованою, існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти цим ризикам.
Вислухавши суду-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, доводи прокурора ОСОБА_8 про залишення рішення слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши клопотання, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування до ОСОБА_9 саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а не будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого у ч. 1 ст. 176 КПК, та дотримався вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, а саме наявність у органу досудового розслідування обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, на які указував слідчий у своєму клопотанні, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Зокрема, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8-ми років, існують реальні ризики того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити знаряддя вчинення злочину, незаконно впливати на свідків і потерпілого та вчинити нові злочини, і застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання визначеним в ухвалі слідчого судді ризиків.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів відповідно п. 1 ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК: протоколами допиту свідків, огляду місяці події, а будь-які докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри на цій стадії процесу у кримінальному провадженні відсутні. При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». У справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88, рішення від 28.10.1994) ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу». При цьому питання про те, що «тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою» (п. 3 рішення від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v. Italy), заява № 9627/81).
Мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_9 із-за тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків. Врахування тяжкості злочину у цьому випадку має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду та іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та інше.
Ризик вчинення підозрюваним нового злочину також є цілком виправданим, так як попередня поведінка останнього дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятися у своїх злочинних діях, про що зокрема може свідчити те, що він раніше судимий, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні злочину.
Є обгрунтованим і ризик знищення речових доказів, оскільки знаряддя вчинення злочину не визначене та не виявлене, а сам підозрюваний заперечує свою причетність до злочину, що з урахуванням усіх фактичних обставин провадження, на думку колегії суддів, і свідчить про наявність передбачених КПК підстав для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.
Колегія суддів, вирішуючи питання про ув'язнення ОСОБА_9 , враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
На підставі викладеного, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, -
Ухвалу слідчого судді Кролевецького районного суду Сумської області від 26.06.2020 відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4