Справа №592/8095/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/355/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
12 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 липня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України КК України, -
Слідчий СВ Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Сумської місцевої прокуратури, звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , мотивуючи його наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, наявністю ризику того, що підозрюваний усвідомлюючи, що вчинив злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також вказує, що в ході досудового розслідування не встановлено всіх речей, відкрито викрадених підозрюваними, тому існує ризик, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити це майно, може продовжувати злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки офіційного джерела доходу він не має, з членами сім'ї сталих стосунків не підтримує. На думку слідчого, ці обставини свідчать про неможливість запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За матеріалами клопотання ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а саме в тому, що 29 червня 2020 року близько 03-15 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , перебуваючи біля будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 1, поблизу магазину «Лотос», із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи майном, належним ОСОБА_11 , а саме, барсеткою, в якій знаходилися мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi5», гаманець з банківськими картками, 25 грн., особисті документи на ім'я ОСОБА_11 , а також із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи майном, належним ОСОБА_12 , а саме, мобільним телефоном марки «Samsung A10», завдавши своїми діями матеріального збитку потерпілим.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 липня 2020 року до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Встановлено строк дії ухвали до 00-00 год. 07 вересня 2020 року включно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати. За змістом доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що суд не навів конкретних обставин, які б свідчили про ризики ОСОБА_7 продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від слідства чи суду або від виконання процесуальних обов'язків, чинити тиск на свідків і потерпілих тощо.
Апелянт вважає, що суд взагалі не мотивував своє рішення про необхідність обрання ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу та про відсутність підстав для обрання йому іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
При цьому, захисник вказує на те, що необхідно врахувати особу підозрюваного, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію, а саме те, що ОСОБА_7 є раніше не судимою особою молодого віку, в порядку ст.208 КПК України не затримувався, прибув до суду для розгляду даного клопотання добровільно, що спростовує висновки суду про негативну процесуальну поведінку підозрюваного. Підозрюваний у суді першої інстанції пояснював, що наміру впливати на свідків чи ухилятися від слідства чи суду у нього немає. Сама ж по собі тяжкість вчиненого злочину та ймовірне покарання, яке може бути призначене судом, не можуть свідчити, що ОСОБА_7 намагатиметься уникнути правосуддя, перешкоджати встановленню істини по справі, продовжувати злочинну діяльність.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора про законність ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що наведені в клопотанні обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, перевірялися слідчим суддею при розгляді клопотання.
Постановляючи ухвалу про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що клопотання слідчого та додані до нього матеріали місять достатні дані щодо існування заявлених ризиків.
Такими ризиками судом було визнано те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, що дало суду можливість дійти висновку, про те, що перебуваючи на свободі, він може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих, продовжувати злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
З цим висновком погоджується і колегія суддів.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 29 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020200440002104 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України (а.к.п.4).
08 липня 2020 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення (а.к.п. 72).
Матеріали даного кримінального провадження містять достатньо доказів, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаного злочину, зокрема, протоколи пред'явлення особи для впізнання по фотографії та особисто від 02 та 08 липня 2020 року відповідно, де потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 впізнали нападника (а.м.п.29-32, 74-76), протоколи прийняття заяв про кримінальні правопорушення (а.м.п. 12, 18), протоколи допитів потерпілих (а.м.п. 13, 19), інші матеріалами кримінального провадження.
Також слідчим суддею перевірено, що за матеріалами кримінального провадження існує певний ступінь ризиків, яким необхідно запобігти шляхом застосування запобіжного заходу, а саме, приховати, знищити або спотворити не відшукані слідством пограбовані речі, можливість вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Крім того, колегія суддів наголошує, що при обранні запобіжного заходу слід виходити й з даних, характеризуючих особу. Так, судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_7 не має родинних зв'язків та мешкає у м. Суми в орендованому житлі, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. При цьому, підозрюваним не було надано пояснень з приводу того, звідки він бере кошти на оплату житла, так як офіційно є не працевлаштованим. Зазначені обставини можуть вказувати на наявність ризиків, зазначених слідчим у клопотанні про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, взявши до уваги обставини даного кримінального провадження, а також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, дані, що характеризують особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
На думку колегії суддів, дані висновки слідчого судді узгоджуються з вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 з наведених в ухвалі слідчого судді підстав, виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні і встановлення істини, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи.
Крім того, на думку колегії суддів, необхідно взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини. Так, поняття «обґрунтована підозра» визначене у п.175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також і те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, на переконання колегії суддів, є безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчим суддею при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу не було взято до уваги, що підозрюваний є раніше не судимою особою молодого віку, у порядку ст.208 КПК України не затримувався, та дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та оцінивши сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні грабежу, оскільки додані слідчим до клопотання докази на даний час доводять можливу причетність ОСОБА_7 до пред'явленої підозри, а слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі надавати оцінку доказам та робити висновки щодо доведеності вини у пред'явленій підозрі.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає непереконливими доводи сторони захисту в частині необґрунтованості пред'явленої підозри щодо його підзахисного та недоведеності встановлених ризиків.
Разом з тим, слідчий суддя обґрунтовано, відповідно з вимогами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 було вчинено із застосування насильства.
Даних, які б унеможливлювали тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою матеріали кримінального провадження не містять.
За таких обставин, обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід, на думку колегії суддів, є співрозмірним з існуючими ризиками та відповідає обставинам даного кримінального провадження.
За таких умов колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 липня 2020 року про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4