Номер провадження: 22-ц/813/3448/20
Номер справи місцевого суду: 509/1912/17
Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.
Доповідач Сегеда С. М.
14.08.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Комлевої О.С..,
Цюри Т.В.,
за участю секретаря: Воронової Є.Р.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відсутність учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 березня 2019 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Коллект», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
встановив:
30 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Кей-Коллект», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
12.03.2019 року представник відповідача - ТОВ «Кей Колект» надав суду клопотання про залишення позову без розгляду, з посиланням на те, що позивач повторно не з'явився до суду (т.1, а.с. 228).
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. в судове засідання не з'явилась, але направила заяву про розгляд справи у її відсутність (т.1, а.с. 201).
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 березня 2019 року клопотання представника відповідача ТОВ «Кей Колект» - Юшинської І.Є. про залишення позову без розгляду - задоволено, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кей Коллект», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 березня 2019 року про залишення без розгляду позову, та постановлення нової про направлення справидля продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Вирішуючи питання про слухання справи у спрощеному позовному провадженні, у відсутності учасників справи, колегія суддів виходить із того, що учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, призначеного на 12.08.2020 року, на 15.00 год. (т.2, а.с.43-50), у тому числі Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, як то передбачено ч.11 ст. 128 ЦПК України (т.2, а.с.51-52).
Крім того, представник ТОВ «Кей-Колект» надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечував (т.2, а.с.53).
Також слід зазначити, що у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення, яким є постанова суду, є 14.08.2020 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що 22 грудня 2018 року та 12 березня 2019 року у судові засідання позивачка не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, а тому суд вважав, що вказані неявки позивачки у судові засідання були без поважних причин.
Апеляційний суд вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Умовою для застосування ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, остання за позовом ОСОБА_1 призначалась до судового розгляду неодноразово, зокрема, на 01.11.2018 року, потім - на 12.03.2019 року, потім - на 25.03.2019 року. Однак матеріали справи не мають жодних доказів про повідомлення позивачки ОСОБА_1 про час і місце судового засідання, яке призначалось на 01.11.2018 року та на 25.03.2019 року, в якому постановлювалась оскаржувана ухвала суду (т.1, а.с.221-231).
Зазначені обставини взагалі виключали можливість залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, як про те зазначив суд в оскаржуваному судовому рішенні.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №127/2871/16-ц, в якій зазначено, що в матеріалах справи повинні бути відомості щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи судом.
Отже, оскільки матеріали справи не містять належних доказів повторної неявки позивачки у судове засідання, на думку колегії суддів, суд першої інстанції залишив позовну заяву позивачки без розгляду без достатніх правових підстав на це, чим порушив право позивачки на доступ до правосуддя.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про повторну неявку позивачки до судового засідання без поважних причин, які б давали суду підстави для залишення позову без розгляду, спростовується матеріалами справи та не ґрунтується на вимогах чинного цивільно-процесуального законодавства.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що не маючи законних підстав для залишення позову без розгляду, який перебував на розгляді суду майже 2 роки, суд першої інстанції повинен був розглянути справу та ухвалити у справі судове рішення на підставі наявних у справі доказів, а не залишати позов без розгляду.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надала суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог процесуального права.
У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 березня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
О.С. Комлева
Т.В. Цюра