Номер провадження: 11-кп/813/1192/20
Номер справи місцевого суду: 504/1928/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.08.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви суддів Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області, від 15.03.2019 року, якою засудженому ОСОБА_6 було повернуто заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
встановив:
Зазначеною ухвалою суду засудженому ОСОБА_6 було повернуто заяву про перегляд вироку Одеського обласного суду від 26.04.1999 р. та ухвали Верховного Суду України від 09.09.1999 р. за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із рішенням суду, засудженим ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду від 15.03.2019 р. та постановити нову, якою призначити новий судовий розгляд заяви в іншому складі суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.08.2020 р. визначено колегію суддів для розгляду зазначеної апеляційної скарги у складі головуючого - судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
До початку розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 суддями Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були подані заяви про самовідвід з підстав, передбачених п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України.
Перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в заявах, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Положеннями ст. 75 КПК України передбачені підстави, які виключають участь судді в судовому провадженні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас, колегія суддів в даному випадку застосовує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» вказано, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 02.03.2020 року ухвалою Одеського апеляційного суду була задоволена заява засудженого ОСОБА_7 про відвід колегії суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2019 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Одеської області.
Підставою для відводу колегії суддів за усною заявою засудженого ОСОБА_6 стала упередженість колегії суддів у розгляді інших його апеляційних скарг, у зв'язку з чим він не довіряє зазначеному складу суду.
Окрім того, 15.04.2020 року ухвалою Одеського апеляційного суду задоволено заявлений головуючим суддею ОСОБА_3 та суддями ОСОБА_10 і ОСОБА_11 самовідводи від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2019 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на рішення прокурора про відмову у задоволенні його звернення щодо відводу слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні №42016160000000181 від 14.03.2016 року за ч. 1 ст. 367 КК України.
При цьому, підставою для задоволення самовідводу стали сумніви ОСОБА_6 щодо неупередженості колегії суддів у розгляді даного кримінального провадження, його зневажлива поведінка в судовому засіданні, яку він виказував на адресу колегії суддів, а також категорична позиція стосовно недовіри діючому складу апеляційного суду.
Згідно з п. 2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення п. 4 ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 80 КПК України, з метою недопущення виникнення сумнівів в неупередженості та безсторонності суду в прийнятті рішення по даному апеляційному провадженню, виконуючи вимоги закону, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяви суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та передати матеріали провадження до апарату суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 81, 379 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Задовольнити заяви суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про самовідвід.
Відвести суддів Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області, від 15.03.2019 року, якою засудженому ОСОБА_6 було повернуто заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Передати матеріали кримінального провадження до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 35 КПК України для визначення іншого складу колегії суддів.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4