Номер провадження: 33/813/911/20
Номер справи місцевого суду: 521/3423/20
Головуючий у першій інстанції Маркарова С.В.
Доповідач Мандрик В. О.
24.07.2020 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Мандрик В.О., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09.04.2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 ,
притягнений до адміністративної відповідальності та підданий стягненню у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що в порушення п.2.5 «Правил дорожнього руху України» 09 квітня 2020 року, ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Mercedes Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 в по вул. Марата, на перехресті з вул. Самарською в м. Одесі, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: порушення координації рухів, різкий запах алкоголю з ротової порожнини; порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.
В клопотанні захисник Пилипчук І.Г., діюча на захист інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки районний суд розглянув справу про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 , а копію оскаржуваної постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 09.04.2019 року отримав лише 22.06.2020 року.
В апеляційній скарзі захисник Пилипчук І.Г.з постановою не погоджується, вважає її незаконною, такою, що винесена з грубим порушенням норм процесуального права, вказує, що суд постановив рішення на припущеннях, наголошує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а лише перебував у ньому, тому його незаконно притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази про вжиття районним судом всіх необхідних заходів щодо виклику ОСОБА_1 шляхом надсилання судової повістки або сповіщення іншим способом в судове засідання Малиновського районного суду м. Одеси, призначене на 09.04.2020 року, та провадження розглянуто без участі останнього, чим порушено його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, а саме: давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката. На аркуші справи 9, наявний текст оголошення про виклик ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 09.04.2020 року о 10 годині 00 хвилин, проте, інформація, де було оприлюднене дане оголошення, чи взагалі було оприлюднене в матеріалах справи відсутня, а відповідно, апеляційний суд не може вважати наявний текст повідомлення належним доказом щодо належного сповіщення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання. Також, в матеріалах справи наявна адреса проживання останнього (а.с.2,5), проте відомостей, що суд намагався сповістити ОСОБА_1 шляхом надсилання поштою повістки в матеріалах справи не міститься. Тому, апеляційний суд вважає що ОСОБА_1 не був сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим йому слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду.
Районний суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив матеріали справи, на підставі чого дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2), поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.3,4), поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 5), компакт диском з відеозаписом (а.с. 6).
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а лише пішов до автомобіля спати, спростовуються наявними в матеріалах доказами. В своїх поясненнях (а.с. 5) ОСОБА_1 зазначив, що знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, після конфлікту із дружиною ОСОБА_4 він пішов до свого автомобіля марки «Mercedes Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого він перепаркував свій автомобіль та був зупинений працівниками поліції, тобто, своїми поясненнями ОСОБА_1 підтвердив факт керуванням ним вказаним авто в стані алкогольного сп'яніння.
Також, з пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 сів до свого автомобіля марки «Mercedes Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в своїх поясненнях підтвердили відмову ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я.
Також, наявний в матеріалах справи відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля патрульних поліцейських, з якого вбачається, що автомобіль «Mercedes Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по дорозі, після чого припаркувався, де і був затриманий поліцією.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спростовуються наведеними вище доводами.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками рішення районного суду.
За наведених обставин вважаю, що підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,-
постановив:
Клопотання захисника Пилипчук І.Г., діючої на захист інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити, поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09.04.2020 року.
Апеляційну скаргу захисника Пилипчук І.Г. залишити без задоволення, а постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09.04.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду В.О. Мандрик