Номер провадження: 22-ц/813/3279/20
Номер справи місцевого суду: 522/12400/17
Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.
Доповідач Сегеда С. М.
14.08.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гірняк Л.А.,
Цюри Т.В.,
за участю секретаря Воронової Є.Р. (однофамілець сторін),
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відсутності учасників справи клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, про зупинення провадження у справі та про повернення справи на першу інстанцію у цивільній справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам,
встановив:
06 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд стягнути з відповідача на свою користь всю суму заборгованості з аліментів, починаючи з 16.04.2013 року по день винесення рішення суду з розрахунку 1/4 частини середньомісячної заробітної плати працівників у м. Одесі, а також стягнути пеню у розмірі одного відсотку від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за всі прострочені щомісячні платежі, починаючи з першого місяця прострочки квітня 2013 року по день винесення рішення суду.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по аліментам, згідно розрахунку державного виконавця Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 09.06.2017 року, яка станом на 01.06.2017 року складає 45686,20 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення Приморського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2018 року, в частині стягнення пені за прострочку сплати аліментів, та стягнути з ОСОБА_1 на її користь за прострочку сплати заборгованості з аліментів, яка утворилася станом на 01.06.2017 року, пеню у розмірі 45686,20 грн. В іншій частині рішення суду просила залишити без змін, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В свою чергу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення Приморського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2018 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вирішуючи питання про слухання справи у спрощеному позовному провадженні, у відсутності учасників справи, колегія суддів виходить із того, що учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, призначеного на 06.08.2020 року, на 16.00 год. (а.с.192), у тому числі заявник апеляційної скарги ОСОБА_2 , яка за місцем свого проживання і реєстрації відсутня (а.с.195-196), як то передбачено ч.1 ст. 131 ЦПК України.
При цьому колегія суддів враховує, що заявник апеляційної скарги ОСОБА_2 постійно належним чином повідомлялась про час і місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, однак жодного разу до суду не з'явилась (а.с. 102, 111, 130, 156, 174, 185), що свідчить про її небажання приймати участь у справі в суді апеляційної інстанції.
Також слід зазначити, що у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення, яким є ухвала суду, є 14.08.2020 року.
Крім того, до суду апеляційної інстанції від відповідача і заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 надійшли клопотання про відкладення судового засідання, про зупинення провадження у справі та про повернення справи на першу інстанцію (а.с. 197-211).
З цих підстав, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване судове рішення було ухвалене 04 грудня 2018 року, тобто більше ніж півтора року тому назад.
Однак, заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 жодного разу не звертався до суду із аналогічними клопотаннями.
Справа в суді апеляційної інстанції не розглянута у передбачений законодавством строк, оскільки заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на судове рішення з недоліками (а.с.96), які усунув лише майже через рік (а.с.151), після чого по його апеляційній скарзі було відкрито апеляційне провадження (а.с.153).
В подальшому, ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду апеляційної інстанції з проханнями відкласти розгляд справи, спочатку з мотивів неможливості ознайомитись з матеріалами справи, потім - через спалах коронавірусу в державі (а.с.159, 177, 189), у зв'язку з чим розгляд справи постійно відкладався.
При цьому, колегією суддів враховано, що починаючи з 31.07.2020 року Одеський апеляційний суд проводить розгляд цивільних справ за участю осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, що підтверджується Розпорядженням голови Одеського апеляційного суду від 14 липня 2020 року № 7, яким також вважається втратившим чинність Розпорядження голови Одеського апеляційного суду № 1 від 16 березня 2020 року (із змінами та доповненнями) (а.с.212).
З підстав викладеного, та враховуючи що справа в суді апеляційної інстанції перебуває на розгляді більше півтора року, а також те, що правових підстав для відкладення розгляду справи її матеріали не містять, колегія суддів вирішила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання і слухати справу на підставі наявних у справі доказів.
Що стосується клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, то колегія суддів також не вбачає правових підстав для цього.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, на що посилається заявник клопотання ОСОБА_1 , суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
При цьому, визначаючи наявність підстав зупинення провадження, суд повинен врахувати, що така підстава для зупинення провадження, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Виходячи зі змісту вказаної норми процесуального закону, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі, мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження в якій зупинено.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
Однак, на переконливу думку колегії суддів та обставина, що на розгляді Приморського районного суду м. Одеси з 20 січня 2020 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, а також те, що на його утриманні мається двоє малолітніх дітей та мати - інвалід 2 групи, не може свідчити про неможливість розгляду даної справи, судове рішення в якій ухвалено 04 грудня 2018 року, що виключає зупинення провадження у справі, яка на даний час розглядається судом апеляційної інстанції.
Що стосується клопотання ОСОБА_1 про повернення справи на першу інстанцію, то воно також не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, своє клопотання ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 бажає ознайомитись з протоколом судового засідання та диском із звукозаписом судового засідання від 4.12.2018 року.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що у відповідності до матеріалів справи, 04.12.2018 року сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 80).
Також в клопотанні мова йде про незгоду ОСОБА_1 з ухваленим судовим рішенням і також йде мова про те, що на його утриманні мається двоє малолітніх дітей та мати - інвалід 2 групи, 1946 року народження.
Таким чином, оскільки підстав, які передбачені ч.3 ст.365 ЦПК України для повернення цивільної справи до суду першої інстанції, матеріали справи і клопотання ОСОБА_1 не містять, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні вказаного клопотання.
З огляду на викладені обставини, в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 в задоволенні його клопотань, які заявлені безпідставно, і на думку колегії суддів направлені не на об'єктивний розгляд справи впродовж розумного строку, а на затягування розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.182, 222, 365, 381, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 провідкладення судового засідання, про зупинення провадження у справі та про повернення справи на першу інстанцію, відмовити як заявлених безпідставно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Л.А. Гірняк
Т.В. Цюра