Номер провадження: 33/813/951/20
Номер справи місцевого суду: 522/7642/20
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.
Доповідач Журавльов О. Г.
13.08.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Журавльова О.Г., за участі секретаря судового засідання Подуст Т.П., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої особи - ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2020 року відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , одружений, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та йому призначено адміністративне покарання у вигляді адміністративного арешту на строк 5 діб.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 грн. 40 коп.
Відповідно до змісту мотивувальної частини постанови суду першої інстанції, 04.05.2020 року та на протязі декількох місяців ОСОБА_1 словесно ображає, погрожує фізичною розправою своїй дружині ОСОБА_2 , здійснив психологічне насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне:
- судом першої інстанції не було перевірено законність та обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не доведено наявність складу адміністративного правопорушення;
- відповідно до медичної картки «МКЛ-11» кровотеча була внаслідок гострого нападу виразки шлунка, а не внаслідок побиття 04.05.2020 р.;
- судом проігноровано клопотання ОСОБА_1 про проведення психіатричної експертизи ОСОБА_2 .
Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
Потерпілою ОСОБА_2 подані заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в яких вона посилалась на відсутність у останнього доказів непричетності до адміністративного правопорушення, а також проведення на теперішній час судово-медичної експертизи ступеню тяжкості нанесених їй тілесних ушкоджень.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який наполягав на вимогах своєї апеляційної скарги, потерпілої ОСОБА_2 , яка заперечувала проти вимог скарги ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги та повторно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №644171 (а.с. 1);
- копією термінового забороненого припису стосовно кривдника Серії АА №064831 (а.с. 25);
- заявою та поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 2, 4);
- медичними висновками та документами, наданими у судовому засіданні ОСОБА_2 та долученими до матеріалів справи, а саме: висновком №4740 з медичної картки стаціонарного хворого КНП «МКЛ №10» (а.с. 19), протоколом обстеження лікарем рентгенологом КНП «МКЛ №10» від 19.06.2020 року (а.с. 21), висновком КНП «ООКДЦ» ОМР від 08.07.2020 року (а.с. 20), випискою з медичної картки амбулаторного хворого КНП «МКЛ №11» ОМР (а.с. 22);
- долученими до матеріалів справи фотофіксацією побоїв у кількості 3 шт. (а.с. 16-18).
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Повторне дослідження доказів, на які послався суддя суду першої інстанції у постанові, показав наступне.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували відсутність обставин, передбачених диспозицією зазначеної норми закону.
При цьому, судом першої інстанції досліджений факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , останній безпосередньо надав свої пояснення у судовому засіданні, при цьому обставини, викладені ним у своїй апеляційній скарзі досліджені і судом апеляційної інстанції.
Окрім того, потерпіла ОСОБА_2 надала пояснення по суті адміністративного правопорушення як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, які є послідовними та не суперечать одні одним, а також поясненням наданим одразу після вчинення адміністративного правопорушення.
Відтак, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції надана належна оцінка долученим ОСОБА_2 доказів у виді медичної документації, наявних у неї ушкоджень та перебування на лікуванні, при цьому в своїй апеляційній скарзі, а також у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не спростовані зазначені обставини.
Щодо доводів ОСОБА_1 з приводу незадоволення його клопотання про призначення психіатричної експертизи, апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
В свою чергу, адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є таким, що не вказує на необхідність у спеціальних знаннях, тим більш зазначені ним доводи вказують на те, що ОСОБА_1 намагається перекласти вину на свою дружину, при цьому матеріали провадження не містять обставин того, що вона будь-яким чином намагалась або вчинила дії, які могли спровокувати апелянта.
Більш того, самою потерпілою у судовому засіданні в спростування доводів апелянта долучена копія довідки КНП «Міський психіатричний диспансер» від 06.08.2020 р. відповідно до якої ОСОБА_2 за даними архіву, реєстратури та картотеки не значиться на обліку.
Враховуючи досліджені в апеляційному порядку матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, з'ясувавши всі обставини справи та дослідивши всі належні та допустимі докази, всупереч доводів апеляційної скарги, дотримався вимог статей 245 та 280 КУпАП та дійшов правильного висновку про наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Таким чином апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану - залишити без змін.
Керуючись статтями 7, 36, 38, 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2020 року про призначення адміністративного покарання ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов