"04" травня 2007 р. Справа № 19/122
За позовом Острозьке комунальне підприємство "Теплоенергія"
до відповідача Укркоопспілка Рівненська облспоживспілка Острозьке споживче товариство
про стягнення в сумі 3 181 грн. 09 коп. основного боргу та 540 грн. 78 коп. пені
Суддя Тимошенко О.М..
Представники:
Від позивача : представник Філіп'єва З.О.
Від відповідача : представник Рудик О.А.
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 3181,09 грн.- суми заборгованості за відпущену теплову енергію згідно договору від 22.12.2002 року № 11042 та 540,78 грн. пені за невиконання зобов'язань. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.
Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що позивач не має права вимоги за даним договором, оскільки останній укладено з дочірнім підприємством "Острогкомуненергія", а не з Острозьким комунальним підприємством "Теплоенергія". Окрім того, зазначає, що позивачем пред'явлено до стягнення суми боргу по яким минув строк позовної давності. Вказує також на невірне нарахування пені. Відтак просить в позові відмовити повністю.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Суд виходив з такого.
28 грудня 2002 року між дочірнім підприємством "Острогкомуненергія" та Острозьким споживчим товариством було укладено договір № 11042 на відпуск теплової енергії за умовами якого "постачальник" зобов'язується відпустити теплову енергію для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання будівель за адресою: вул. Татарська 2а, м. Острог від котельні по вул. Л.Українки 1, а "споживач" (відповідач) прийняти її та оплатити в терміни, зазначені в цьому договорі.
Згідно до ч. 5 Договору у випадку відсутності приладів обліку, оплата за спожиту теплову енергію нараховується по існуючих тарифах за опалення загальної площі приміщення. "Споживач" здійснює оплату за теплову енергію не пізніше 1 числа місяця слідуючого за розрахунковим.
Відповідно до рішення сесії Острозької міської ради № 187 від 05.06.2003 р. засновано Острозьке комунальне підприємство "Теплоенергія", яке згідно п. 1.1 Статуту є правонаступником майнових та правових зобов'язань дочірнього підприємства "Острогкомуненергія" КТП "Комуненергія" і за розподільчим балансом станом на 01.05.2004 року прийняло право вимоги по договору № 11042 від 28.12.2002 р. в сумі 1720,34 грн.
Статтями 512, 516 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про сплату боргу за договором № 11042 від 28.12.2002 р.
Згідно наданих позивачем даних, відповідач припинив оплату послуг за відпущену теплову енергію з вересня 2004 року і станом на день подання позову заборгованість перед позивачем складає 3181 грн. 09 коп., яка включає в себе борг, що виник до 01.02.2004 року в сумі 1198,88 грн.
За умовами ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідна заява зроблена відповідачем.
Зважаючи, що згідно умов договору "споживач" мав здійснювати оплату не пізніше 1 числа місяця слідуючого за розрахунковим, "постачальник" знав про порушення свого права внаслідок неоплати послуг кожного 2 числа місяця слідуючого за розрахунковим.
Позов пред'явлено до суду 02.03.2007 року, відтак судом приймається до уваги сума заборгованості, яка нарахована позивачем у межах строків позовної давності - з 01.02.2004 року. Будь-яких причин пропущення позовної давності, які могли б бути визнані судом поважними, позивач не навів.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, з 01.02.2004 року відповідачу було надано послуг з теплопостачання в сумі 3181,09 грн. з яких останнім оплачено 1197,47 грн. Таким чином заборгованість, що виникла в межах строку позовної давності складає 1983,62 грн. (3181,09 - 1197,47 = 1983,62).
З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню згідно договору № 11042 від 28.12.2002 р. заборгованість в сумі 1983,62 грн. на підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення 540 грн. 78 коп. пені з огляду на таке.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За умовами договору, а саме п. 6.2, визначено, що за прострочення оплати "Споживач" сплачує "Постачальнику" пеню в розмірі 0,5 % від суми неоплачених коштів, за кожен день прострочки, починаючи з 1-го числа місяця слідуючого за розрахунковим, але не більше двох облікових ставок НБУ.
Всупереч умов договору та чинного законодавства позивачем розраховано суму пені за період з 28.02.2006 року по 01.03.2007 року, хоча порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг встановлено позивачем у 2004 році.
За таких обставин у вимозі про стягнення пені в сумі 540,78 грн. слід відмовити.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції задоволених позовних вимог проти заявлених становить 53,3%.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Укркоопспілка Рівненська облспоживспілка Острозьке споживче товариство (вул. Татарська, буд. 2-а,Острог,Острозький район, Рівненська область,35800, код ЄДРПОУ 31299263, розрахунковий рахунок № 260095703, банк: АППБ "Аваль" м. Рівне, МФО банку 333227) на користь Острозьке комунальне підприємство "Теплоенергія" (вул. Л.Українки 1,Острог,Острозький район, Рівненська область,35800, код ЄДРПОУ 32522899) основний борг в сумі 1983грн. 62коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 54грн. 36коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 62 грн 90 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О.М.
Повний текст рішення суддею підписано "20" липня 2007 р.