Єдиний унікальний номер: 452/244/20
Провадження № 2/448/385/20
28.07.2020 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоуса Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська (81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9, Львівської області) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачка ОСОБА_2 ,
І. Короткий виклад обставин справи
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування даного позову зазначив, що з нього стягуються аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2 на сина ОСОБА_4 , 2007р.н., в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків від прожиткового починаючи з 03.10.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначив, що суму аліментів на утримання сина ОСОБА_4 сплачувати не має можливості, оскільки він одружився вдруге та від шлюбу в нього є двоє дітей. Дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною і жодного доходу не отримує, тому просить зменшити розмір утримуваних з нього аліментів до ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
В ході судового розгляду, позивач ОСОБА_1 , збільшив позовні вимоги, просив зменшити розмір утримуваних з нього аліментів до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
ІІ. Позиція учасників справи
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд його позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 , в судовому засіданні заперечила проти задоволення уточнених позовних вимог позивача ОСОБА_1 . Вважає, що позивач може і повинен сплачувати аліменти у розмірі, що був визначений у попередньому судовому рішенні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.01.2020 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21.02.2020 року дану цивільну справу передано для розгляду у Мостиський районний суд Львівської області.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 18.03.2020 року вказану цивільну справу прийнято до провадження.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 14.05.2020 року закрито підготовче провадження та дану справу призначено до судового розгляду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини такої, суд приходить до наступного висновку.
ІV. Обставини справи, встановлені судом, застосоване законодавство та висновки суду
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано.
Від шлюбу в сторін народилася дитина: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір'ю - відповідачкою ОСОБА_2 , яка несе витрати на її утримання.
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 28.11.2014 року ухвалено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_4 , в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03.10.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, що стосуються обов'язку батька та матері утримувати дитину, які регулюються главою 15 Сімейного кодексу України (надалі - СК України).
Як відомо із змісту ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно із роз'ясненнями, викладеними у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З наведеного вбачається, що законодавець передбачив та встановив можливість для особи, яка сплачує аліменти - що платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Звертаючись до суду із позовом про зміну розміру аліментів зменшення розміру таких, позивач ОСОБА_1 , як платник аліментів в позовній заяві, як на підставу такого зменшення відповідно до ст.192 СК України, покликався на зміну свого сімейного стану, погіршення свого майнового становища.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч.1, 5, 6 ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Таким чином, при вирішенні даного спору, суд виходить з наступних обставин, зокрема: що з моменту винесення судового рішення від 28.11.2014р., змінився сімейний стан платника аліментів - позивача ОСОБА_1 , зокрема 04.10.2011р. такий зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 ; за час подружнього життя у них народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дружина ОСОБА_8 на даний час перебуває на обліку у управлінні соціального захисту населення Турківської РДА, у зв'язку з народженням дитини, що відповідно призвело до збільшення його витрат на утримання дітей.
Наведені обставини віднайшли своє підтвердження в судовому засіданні наступними доказами: копією свідоцтва про шлюб позивача з ОСОБА_5 ; копіями свідоцтв про дітей: дочок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідкою, виданою Турківською РДА за №51 від 13.01.2020 року, тощо.
При цьому на даний час платник аліментів офіційно не є працевлаштованим, отримує нерегулярні заробітки.
Виходячи з наведеного, враховуючи зміну сімейного стану платника аліментів, а також необхідність захисту права дитини на належне утримання, з урахуванням її віку та потреб, керуючись принципом розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що слід зменшити розмір аліментів, стягуваних за рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 28.11.2014 року із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання дитини: сина ОСОБА_4 , 2007р.н., з 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - до ј частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, в певній мірі відповідатиме потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі.
У новому (зменшеному) розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність позивачем наявності обставин, визначених ст.192 СК України «Зміна розміру аліментів», які виникли після постановлення попереднього рішення про стягнення аліментів, відтак позов ОСОБА_1 , є обґрунтованим і таким, що підлягає до часткового задоволення.
V. Судові витрати
Оскільки позов ОСОБА_1 , задоволено частково, а також враховуючи думку сторін, які не заявляють вимог щодо стягнення судових витрат, виходячи з положень ст.141 ЦПК України, суд вважає, що судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за особою, яка їх понесла тобто за ОСОБА_1 ..
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за заочним рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 28.11.2014 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини від усіх видів його заробітку (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на ј частину від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.
Виконавчий лист за №448/1364/14-ц, виданий на підставі рішення Мостиського районного суду Львівської області від 28.11.2014 року, - відкликати.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Б. Білоус
Рішення набрало законної сили: «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ;
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання с.Волиця, Мостиського району Львівської області.
Повний текст судового рішення складено 08.08.2020 року.