36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.08.2020 Справа № 917/366/20
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБК ЮА», 03037, м. Київ, пр-т. В. Лобановського, буд. 56-Б, 56/21, код ЄДРПОУ: 38050278
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ОІЛ 2017», 38400, Полтавська обл., Решетилівський р-н, м. Решетилівка, вул. Полтавська, буд. 100а Код ЄДРПОУ: 41543254
про стягнення 109 518,68 грн.
без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБК ЮА» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ОІЛ 2017» про стягнення боргу в розмірі 109 518,68 грн, з яких: 96 066,89 грн - заборгованість за Договором поставки №ОБК19/9 від 27.06.2019; 1 026,94 грн - інфляційне збільшення; 11 306,30 грн - пеня; 1 118,55 грн - 3% річних.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не виконує зобов"язання по договору поставки №ОБК19/9 від 27.06.2019.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2020 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулася до суду з відміткою поштового відділення "Такої організації не існує".
Відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 04.03.2020р. вважається врученою відповідачу з дати проставлення поштовим відділенням відмітки про відсутність адресата за адресою, в даному випадку 13.03.20.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.
В зв'язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБК ЮА» (далі - «Постачальник», «Позивач») та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ОІЛ 2017» (далі - «Покупець», «Відповідач») укладено Договір поставки №ОБК19/9 від 27.06.2019 (далі - «Договір поставки»).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується постачати (передавати у власність) Покупцю Товар згідно переліку, затвердженого Постачальником в Асортиментному листі та/або прайс-листі, актуальних на дату замовлення, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати такий Товар.
Згідно з п. 2.5. Договору асортимент, кількість, ціна та вартість Товару (кожної партії Товару) визначаються Сторонами в оформлених на підставі та у відповідності до підтверджених Постачальником Замовлень, видаткових накладних, які підписуються уповноваженими представниками Сторін.
В п. 2.6. Договору Сторони узгодили, що загальний строк поставки Товару - 5 (п'ять) робочих днів з дня погодження Замовлення. Строк поставки може бути іншим, про що Сторони домовляються під час узгодження Замовлень.
Відповідно до п. 5.1. Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту здійснення передачі (поставки) Товару Покупцю, що засвідчуються підписанням Сторонами видаткової накладної на партію Товару.
Відповідно до п. 3.3. Договору розрахунки проводяться Покупцем в національній валюті України, - гривні, шляхом переказу коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки партії Товару Покупцю.
В силу п. 2.9. Договору Товар вважається поставленим та переданим Покупцю з моменту підписання представниками Сторін видаткової накладної на відповідну партію Товару.
Згідно п. 3.4. Договору датою виконання зобов'язань по оплаті Товару вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Як зазначено в пп. 6.1.1. Договору поставки, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором,, а у випадках, не передбачених Договором, - згідно чинного законодавства України.
Відповідно до пп. 6.1.2. Договору поставки порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
В пп. 6.3.1. Договору поставки сторони погодили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати Товару, він, на письмову вимогу Постачальника, сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені починається з дня, наступного за граничним днем виконання зобов'язання, встановленого даним Договором та припиняється з дня, наступного за днем виконання зобов'язання.
Позивач вказує, що на виконання умов Договору поставки він як Постачальник поставив Покупцю товар, а саме: оливу моторну, що підтверджується видатковими накладними: № 514004886 від 26.07.2019 на суму 20 400,01 грн, № 514004887 від 26.07.2019 на суму 36 903,61 грн, № 514004900 від 31.07.2019 на суму 6800,00 грн, № 514005064 від 05.09.2019 на суму 31 963,27 грн.
Таким чином, за твердженням позивача, за Договором поставки він передав у власність Покупцю, а Покупець прийняв Товар на загальну суму 96 066,89 грн.
Також, позивач зазначає, що Сторони підписали Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2019- 20.11.2019 за Договором поставки, відповідно до якого заборгованість на користь Постачальника складає 96 066,89 грн.
Оскільки відповідач у визначені законодавством строки не здійснив оплату товару у повному обсязі позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зокрема, стягнути борг в розмірі 109 518,68 грн, з яких: 96 066,89 грн - заборгованість за Договором поставки №ОБК19/9 від 27.06.2019; 1 026,94 грн - інфляційне збільшення; 11 306,30 грн - пеня; 1 118,55 грн - 3% річних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки поизач як Постачальник поставив Покупцю товар, а саме: оливу моторну, що підтверджується видатковими накладними: № 514004886 від 26.07.2019 на суму 20 400,01 грн, № 514004887 від 26.07.2019 на суму 36 903,61 грн, № 514004900 від 31.07.2019 на суму 6800,00 грн, № 514005064 від 05.09.2019 на суму 31 963,27 грн.
В силу п. 2.9. Договору Товар вважається поставленим та переданим Покупцю з моменту підписання представниками Сторін видаткової накладної на відповідну партію Товару.
Видаткові накладні підписані обома Сторонами, що свідчить про прийняття Товару Покупцем та відсутність претензій з його боку щодо кількості та якості Товару.
Таким чином, за Договором поставки він передав у власність Покупцю, а Покупець прийняв Товар на загальну суму 96 066,89 грн.
Відповідно до п. 3.3. Договору розрахунки проводяться Покупцем в національній валюті України, - гривні, шляхом переказу коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки партії Товару Покупцю.
Відповідно, з огляду на визначений сторонами порядок розрахунків розрахунок за отриманий товар мав бути здійснений в наступному порядку: за видатковою накладною № 514004886 від 26.07.2019 на суму 20 400,01 грн останній день оплати - 26.08.2019; за видатковою накладною № 514004887 від 26.07.2019 на суму 36 903,61 грн останній день оплати - 26.08.2019; за видатковою накладною № 514004900 від 31.07.2019 на суму 6 800,00 грн останній день оплати - 30.08.2019; за видатковою накладною № 514005064 від 05.09.2019 на суму 31 963,27 грн, останній день оплати 05.10.2019.
Відповідач не здійснив оплату за фактично здійснену поставки у визначені строки, чим порушив п. 3.3. Договору.
Таким чином, сума заборгованості за Договором складає 96 066,89 грн.
При цьому, судом враховано, що сторони підписали Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2019- 20.11.2019 за Договором поставки, відповідно до якого заборгованість на користь Постачальника складає 96 066,89 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 96 066,89 грн. є обгрунтований та такий, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначено в пп. 6.1.1. Договору поставки, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором,, а у випадках, не передбачених Договором, - згідно чинного законодавства України.
Відповідно до пп. 6.1.2. Договору поставки порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
В пп. 6.3.1. Договору поставки сторони погодили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати Товару, він, на письмову вимогу Постачальника, сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені починається з дня, наступного за граничним днем виконання зобов'язання, встановленого даним Договором та припиняється з дня, наступного за днем виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Позивачем на підставі вказаних положень нараховано відповідачу такі нарахування:
- 1 026,94 грн - інфляційне збільшення за загальний період вересень 2019 року - грудень 2019 року;
- 11 306,30 грн - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, передбачена в пп. 6.3.1. Договору поставки (пеня нарахована в наступному порядку від дати видаткових накладних: № 514004886 від 26.07.2019 на суму 20 400,01 грн, пеня нараховується з 27.08.2019; № 514004887 від 26.07.2019 на суму 36 903,61 грн, пеня нараховується з 27.08.2019; № 514004900 від 31.07.2019 на суму 6 800,00 грн, пеня нараховується з 31.08.2019; № 514005064 від 05.09.2019 на суму 31 963,27 грн, оскільки останній день оплати 05.10.2019 припадає на вихідний день, пеня нараховується з 08.10.2019; нарахування здійснені по 29.01.2020)
- 1 118,55 грн-3% річних (за аналогічні з періодом нарахування пені періоди).
Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір 3% річних та інфляційних відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, вимоги про їх стягнення є правомірними та обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", вимогам ЦК України, вимоги про їх стягнення є правомірними та обґрунтованими.
Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За даних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, зокрема, стягнути з відповідача 96 066,89 грн - заборгованість за Договором поставки №ОБК19/9 від 27.06.2019; 1 026,94 грн - інфляційне збільшення; 11 306,30 грн - пеня; 1 118,55 грн - 3% річних.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається на відповідача повністю в сумі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ ОІЛ 2017» (код ЄДРПОУ 41543254, місцезнаходження: 38400, Полтавська обл., Решетилівський р-н, м. Решетилівка, вул. Полтавська, буд. 100а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБК ЮА» (код ЄДРПОУ: 38050278, місцезнаходження: 03037, м. Київ, пр-т. В. Лобановського, буд. 56-Б, 56/21) 96 066,89 грн - основна заборгованість; 1 026,94 грн - інфляційне збільшення; 11 306,30 грн - пеня; 1 118,55 грн - 3% річних, а також суму судових витрат в розмірі 2 102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.08.2020р.
Суддя Киричук О.А.