04 серпня 2020 року Справа № 915/1692/19
м.Миколаїв
За позовом: ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
адреса представника (адвокат Гуров В.Г.): 54001, м.Миколаїв, вул. Садова, 1, оф. 206),
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Федорчука Ігоря Олеговича
( АДРЕСА_2 ),
Суддя Ткаченко О.В.
Секретар судового засідання Сулейманова С.М.
Представники:
від позивача: представник не з'явився.
від відповідача: представник не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 20956,97 грн., -
05.07.2019р. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи-підприємця Федорчука Ігоря Олеговича про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 20956,97 грн. за договором оренди б/н від 01.07.2012р.
Ухвалою суду від 10.07.2019р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2019р.
12.08.2020р. відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що згідно з умовами договору оренди, в рахунок орендних платежів на перші 35 місяців оренди (з 01.07.2012р. по 01.06.2015р.) була зарахована сума ремонту внутрішніх приміщень в розмірі 70764,0 грн. За період з 01.06.2015р. по 01.04.2016р. орендна плата в сумі 20400,0 грн. була сплачена ОСОБА_2 , та за період з 01.04.2016р. по 31.11.2016р. орендну в сумі 16320,0 грн. отримав ОСОБА_2 , за період оренди з 01.02.2017р. по 01.04.2017р. кошти в сумі 6120,0 грн. а також за грудень 2016 та січень 2017 року кошти в сумі 4080,0 грн., за період з квітня по грудень 2017 року кошти в сумі 18360,0 грн. і за період з січня по червень 2018 року кошти в сумі 12240,0 грн. отримував гр. ОСОБА_3 . Відповідач зазначає, що вказані обставини підтверджуються відповідними розписками у отримання коштів, однак копії їх суду не надає, мотивуючи це тим, що вказані розписки знаходяться у спірному приміщенні та він не має до них доступу. Стосовно наявності заборгованості за комунальні послуги в сумі 2596,97 грн. відповідач також заперечує, зазначаючи, що йому в оренду здавались приміщення без водопостачання та водовідведення.
Ухвалою суду від 10.09.2020р. строк підготовчого провадження був продовжений на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 09.10.2019р.
03.10.2019р. від позивача до суду надійшла відповідь на заперечення, в якій він зазначає, що ним заявлено до стягнення заборгованість з орендних платежів за періоди: серпень-листопад 2016 року, лютий-березень 2017 року та липень-вересень 2018 року. Заборгованість за інші періоди, на сплату якої посилається відповідач не входить до предмету позову. Стосовно посилання відповідача на здійснення ним оплати орендної плати за спірні періоди громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач зазначає, що не видавав нотаріальної довіреності вказаним особам на представництво своїх інтересів у спірному договорі та не надавав дозволу і згоди на отримання ними коштів за орендну плату. Окрім цього, позивач зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі вказаним особам грошових коштів за спірним договором оренди.
Судове засідання, призначене на 09.10.2019р., не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко О.В. у відпустці, про що сторонам було направлено відповідне повідомлення.
Ухвалою суду від 25.10.2019р. учасникам справи було повідомлено, що підготовче засідання відбудеться 13.11.2019р.
Ухвалою суду від 13.11.2019р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019р.
Ухвалою суду від 10.12.2019р. судове засідання було відкладено на 26.12.2019р.
Ухвалою суду від 26.12.2019р. провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №915/1654/19, зобов'язано позивача надати суду відомості щодо результатів розгляду справи №915/1654/18 Південно-західним апеляційним господарським судом.
25.03.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з прийняттям Південно-західним апеляційним господарським судом постанови у справі №915/1654/19, яким скасовано рішення суду від 02.10.2019р. та відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 03.04.2020р. було відкладено вирішення питання щодо поновлення провадження у справі до відміни обмежувальних протиепідемічних заходів.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 року № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року №392 з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також постановлено запровадження послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.
Ухвалою суду від 25.05.2020р. судове засідання з розгляду справи по суті було призначено на 23.06.2020р.
Ухвалою суду від 23.06.2020р. розгляд справи був відкладений на 04.08.2020р.
Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.136,137).
Від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з карантином, а також у зв'язку з відсутністю у відповідача доступу до спірного приміщення, де перебувають докази сплати орендної плати.
Господарський суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання з огляду на наступне.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Миколаєві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Твердження відповідача про відсутність у нього доступу до спірних орендованих приміщень також не можуть бути підставою для відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 04.08.2020р. суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі.
Після виходу з нарадчої кімнати судом у відповідності до ст. 240 ГПК України судом було підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши присутніх в попередніх судових засіданнях представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд, -
встановив:
01.07.2012р. між фізичною особою-підприємцем Агаповим Олександром Іллічем, як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Федорчуком Ігорем Олеговичем, як орендарем, у простій письмовій формі було укладено договір оренди нежилого приміщення, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в користування нежитлове приміщення площею 68 кв.м в м. Вознесенську по вул. Кірова, 27/1 без внутрішнього оздоблення, для розміщення в ньому ділового офісу і об'єкту торгівлі меблями та промисловими товарами (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Набуття орендарем права володіння та користування майном набувається з моменту закінчення ремонтних робіт та підписання цього договору (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 2.3 договору, строк оренди 35 місяців з дня підписання договору.
Пунктом 2.4 даного договору передбачено, що орендар має першочергове право на викуп даного об'єкту після оформлення орендодавцем всіх необхідних документів.
Відповідно до умов п. 3.1 договору, орендна плата складає 30 грн. за 1 кв.м приміщення, (тобто 30*68 = 2040 грн.) на місяць.
Вартість комунальних послуг не входить до розміру орендної плати (п. 3.2 договору).
Згідно з умовами п.4.2 договору, орендар зобов'язався встановити засоби обліку електроенергії, холодної води, самостійний облік та розрахунки з іншими організаціями за надані послуги.
За умовами п.п. 7.1 та 7.5 договору, цей договір оренди укладається строком на 35 місяців з 01.07.2012р. по 01.07.2015р.. Якщо за місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не підтвердить письмово про розірвання договору або зміну його умов, він є продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були вказані в діючому договорі.
Відповідно до п. 7.6 договору, реалізація орендодавця чи зміна власника орендованого майна не може вважатися підставою для зміни умов чи розірвання цього договору.
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Нежитлові приміщення загальною площею 128,4 кв.м., розташовані в буд. АДРЕСА_3 , перебували у спільній частковій власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з розміром часток по 1/2 в кожного, про що свідчить копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.11.2007р., виданим виконавчим комітетом Вознесенської міської ради Миколаївської області на підставі згаданого рішення №177 від 19.10.2007р.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.1.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області та зареєстрованого в реєстрі за №1062, спадкоємцем майна - 1/2 частки нежитлового приміщення, загальна площа якого становить 128,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; належного спадкодавцю на праві приватної спільної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Вознесенської міської ради Миколаївської області 29.11.2007, згідно рішення №177 від 19.10.2007, ОСОБА_5 , 1954 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - ОСОБА_1 .
Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з статтею 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Отже, позивач набув цивільних прав та обов'язків на 1/2 частки нежитлового приміщення, загальною площею 128,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивач зазначає, що відповідачем не виконувались належним чином свої зобов'язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого утворився борг у загальній сумі 18360,0 грн., а саме, за період з серпня по листопад 2016 року в сумі 8160,0 грн., з лютого по березень 2017 року в сумі 4080,0 грн., та з липня по вересень 2018 року в сумі 6120,0 грн.
Відповідач у відзиві заперечує проти заявлених вимог, зазначаючи, що вся орендна плата належним чином ним сплачувалась на підтвердження чого надав копії розписок (а.с.37-39). При цьому, відповідач зазначає, що надати розписки на підтвердження факту сплати орендної плати не має можливості у зв'язку з відсутністю доступу до орендованого приміщення, де вони зберігаються.
При цьому, в матеріалах справи наявна копія протоколу зустрічі між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з питання передачі розписок, які підтверджують сплату орендних платежів, (а.с.36), з якого вбачається, що довірена особа відповідача - гр. ОСОБА_8 (бабуся відповідача) отримала зі спірному приміщенні усі документи, в т.ч. розписки.
За таких обставин, твердження відповідача щодо відсутності у нього доступу до орендованих приміщень, в яких знаходяться документи, що підтверджують сплату ним орендної плати, спростовуються матеріалами справи.
Наявні в матеріалах справи копії документів, на які відповідач посилається, як на доказ сплати орендної плати судом не приймаються з огляду на наступне.
Наданий відповідачем документ (а.с.37) містить перелік місяців 2018 року (квітень-червень) та відмітку «оплачено 07.07.2018р., отримав Кибенко», та « 5х оплачено 6120 грн. (липень, серпень, вересень) отримав ОСОБА_9 ». Будь-яких інших відомостей, які б підтверджували підставу отримання даних коштів, в т.ч. посилання на договір оренди вказаний документ не містить.
Другий наданий відповідачем документ (а.с.38) має назву «Відомість плата за оренду н/приміщення Кірова 27/1» та відомості щодо сплати коштів за період з квітня по грудень у загальній сумі 18360,0 грн., однак не зазначено рік, за який відбувалась така оплата, а також відомості про сплату коштів у сумі 6120 грн. за період січень-березень 2018 року та відмітки про отримання коштів - підписи без зазначення ПІБ платника та ПІБ отримувача таких коштів.
Третій наданий відповідачем документ (а.с.39) має назву «Розписка» та містить відомості про отримання гр. ОСОБА_10 10.02.2017р. коштів в сумі 4000 грн. за оренду нежитлового приміщення по вул. Одеській 27/1 за два місяці (грудень та січень 16-17 років) від ОСОБА_7 .
Вказані документи не можуть вважатись належними та допустимими доказами сплати позивачем орендної плати за договором оренди від 01.07.2012р., оскільки зі змісту перших двох документів неможливо встановити підставу передачі коштів та особу, яка їх отримана.
Стосовно відомостей щодо отримання орендної плати за оренду спірного приміщення гр. ОСОБА_10 слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у гр. ОСОБА_10 відповідних повноважень на отримання вказаних коштів, оскільки стороною орендодавцем за договором оренди був ОСОБА_5 та після його смерті - спадкоємиця: ОСОБА_1 (дружина).
Позивач у відповіді на заперечення зазначає, що будь-яких довіреностей від ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_10 або Агапова А.О. не видавалось.
За таких обставин, посилання відповідача на отримання коштів вказаними особами, не знайшли підтвердження належними та допустимим доказами, тому не приймаються судом до уваги.
Згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 Цивільного кодексу України).
Аналогічно, п.1 ст.283 Господарського кодексу України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу за користування приміщенням у загальній сумі 18360,0 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та визнання у повному обсязі відповідачем позову, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Окрім заборгованості з орендної плати позивач просить суд стягнути з відповідача 2596,97 грн. заборгованості за надані комунальні послуги за період з 2012 по 2018 роки в т.ч. ТОВ БОС на суму 1398,01 грн. та КП Водопостачання в сумі 1198,96 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що після продажу позивачем спірного нежитлового приміщення, новим власником - гр. ОСОБА_6 було встановлено наявність вказаної заборгованості при переоформленні особових рахунків з оплати комунальних послуг. Новий власник сплатив вказану заборгованість в повному обсязі та виставив претензію до позивача щодо відшкодування сплаченої суми (а.с.16).
Позивач сплатив вказану суму у повному обсязі, про що свідчить розписка нового власника нежитлових приміщень (а.с.17).
Відповідач заперечує проти стягнення цієї суми, зазначаючи, що він впродовж дії договору оренди не користувався послугами водопостачання та водовідведення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Умовами договору оренди (п.4.2) визначено обов'язок орендаря самостійно встановити засоби обліку електроенергії та холодної води, а також самостійно обліковувати та розраховуватись з іншими організаціями за надані послуги.
В матеріалах справи відсутні докази виконання умов п. 4.2 договору оренди, встановлення окремих засобів обліку електроенергії та холодної води, відомості щодо обсягів споживання відповідачем комунальних послуг в період дії договору оренди та розмір нарахованої відповідними комунальними підприємствами за спожиті послуги плати.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Фізичної особи-підприємця Федорчука Ігоря Олеговича (адреса місцезнаходження, зазначена у ЄДРЮОФОП: АДРЕСА_2 , адреса місцезнаходження, зазначена відповідачем: АДРЕСА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; р/р НОМЕР_3 у відділенні АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 18360,0 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення та 1682,95 грн. судового збору
3. В частині стягнення 2596,97 грн. відшкодування комунальних послуг відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 04.08.2020р., повний текст рішення складено та підписано 14.08.2020р.
Суддя О.В. Ткаченко