Рішення від 14.08.2020 по справі 911/1486/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1486/20

За позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”

до Комунального підприємства Богуславської міської ради “Богуславтепловодопостачання”

про стягнення 324 077,10 грн.

Суддя Чонгова С.І.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Богуславської районної ради “Богуславтепловодопостачання” про стягнення 324 077,10 грн у т.ч.

- 203219,93грн - пені за період з 15.03.2016 по 14.09.2016; з 26.04.2016 по 25.10.2016; з 26.05.2016 по 25.11.2016;

- 26171,47грн - 3% річних за період з 15.03.2016 по 26.12.2016; з 26.04.2016 по 26.01.2017; з 26.05.2016 по 26.01.2017;

- 94685,70грн - інфляційних втрат за період з 01.04.2016 по 30.11.2016; з 01.05.2016 по 31.12.2016; з 01.06.2016 по 31.12.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2020 позовну заяву Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати докази направлення копії тексту позовної заяви датованої від 09.04.2020 за №35-28/7-16.

11.06.2020 до господарського суду надійшла заява від позивача, якою усунуто недоліки позовної заявти.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

02.07.2020 до господарського суду Київської області надійшло клопотання про зміну найменування відповідача, а саме: Комунальне підприємство Богуславської районної ради “Богуславтепловодопостачання” замінити на Комунальне підприємство Богуславської міської ради “Богуславтепловодопостачання”, на підтвердження відповідачем надано копію рішення Богуславської міської ради від 21.05.2020 №502-23-VII “Про прийняття до Комунальної власності Богуславської міської об'єднаної територіальної громади (в особі Богуславської міської ради) КП “Богуславтепловодопостачання” (майна, майнових прав); копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.05.2020; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.05.2020; копію статуту Комунального підприємства Богуславської міської ради “Богуславтепловодопостачання”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2020 замінено найменування відповідача Комунального підприємства Богуславської районної ради “Богуславтепловодопостачання” (09700, Київська область, м. Богуслав, вул. Польова, буд. 46-А) на Комунальне підприємство Богуславської міської ради “Богуславтепловодопостачання” (09700, Київська область, м. Богуслав, вул. Польова, 46-А).

01.07.2020 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 14494,71грн, у т.ч.

- 8728,89грн - пені за період з 15.03.2016 по 14.09.2016;

- 1102,10грн - 3 % річних за період з 15.03.2016 по 25.12.2016;

- 4663,72грн - інфляційні втрати за період з 01.04.2016 по 30.11.2016.

Пунктом 2 частини 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем у справі - Комунальне підприємство Богуславської міської ради «Богуславтепловодопостачання» просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на ч. 3 ст. 7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Позивачем було подано відповідь на відзив вказує, що оскільки відповідачем було не погашено всю заборгованість до набрання чинності Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, то застосування приписів Закону щодо не нарахування неустойки, інфляційних та 3% річних є неправомірним.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (постачальник) та Комунальним підприємством Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (правонаступником якого є Комунальне підприємство Богуславської міської ради «Богуславтепловодопостачання») (споживач) було укладено договір №1435/16-ТЕ-17 постачання природного газу (далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 газ обсягом до 980тис. куб. м.

Згідно з п.5.2 договору, ціна за 1000 куб м. газу за цим договором в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74грн, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ - 2%; - податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1000куб м. природного газу - 1806,15грн, крім того ПДВ - 20% - 361,23грн, всього з ПДВ - 2167,38грн.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.3.1 договору у разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, споживач в будь-якому випадку зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватись за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору.

У відповідності до п.8.2 договору передбачено, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2015, сторонами викладено зокрема п. 5.2 договору у наступній редакції: «Ціна за 1000куб м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж становить 1770,74грн, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» - 197,5грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 237,00грн. До сплати за 1000куб.м. природного газу - 1968,24грн, крім того ПДВ - 20% , всього з ПДВ 2361,89грн».

Додатковою угодою №3 від 31.03.2015 сторони внесли зміни до п.5.2 договору, а саме: «Ціна за 1000куб м. газу за цим договором в період з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2124,89грн».

Крім того, внесено зміни до п.6.1 договору, сторонами погоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Також вказаною додатковою угодою сторонами продовжено строк дії договору до 30.04.2016 (включно).

На виконання п. 2.1 договору, позивач поставив протягом січня 2016 - квітня 2016 років, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2 168 637,94грн, що підтверджується актоми приймання-передачі природного газу, копії яких долучено до матеріалів справи.

Позивачем нараховано відповідачу, з урахуванням зменшення, за порушення зобов'язання за договором щодо своєчасного розрахунку за переданий природний газ 8728,89грн пені, 1102,10грн 3 % річних, 4663,72грн інфляційні втрати.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за прострочення виконання зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки зобов'язання з оплати природного газу виконані не у встановлений договором строк відповідач є таким, що допустив порушення зобов'язання.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо необхідності у застосуванні ч. 3 ст. 7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” (далі - Закон).

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Опублікування вказаного Закону здійснено 29.11.2016 в газеті “Голос України” № 227, таким чином днем набрання чинності Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” є 30.11.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за переданий позивачем природний газ у лютому 2016 року остаточно розрахувався з позивачем - 26.12.2016, що підтверджується банківськими виписками та довідкою по операціях з 01.01.2016 по 31.12.2019.

Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування 3 ст. 7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1102,10грн за період з 15.03.2016 по 25.12.2016 та інфляційних втрат у розмірі 4663,72грн рати за період з 01.04.2016 по 30.11.2016.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 3% річних у розмірі 1102,10грн та інфляційних втрат у розмірі 4663,72грн, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги позивача у відповідних частинах такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 8728,89грн за період з 15.03.2016 по 14.09.2016;

В силу ч.1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

У відповідності до п.8.2 договору передбачено, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки пені у розмірі 8728,89грн, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги позивача у відповідній частині таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2102,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Богуславської міської ради «Богуславтепловодопостачання» (09700, Київська область, Богуславський район, м. Богуслав, вул. Польова, буд. 46-А; ідентифікаційний код 33604652) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 8728,89грн пені, 1102,10грн 3% річних, 4663,72грн інфляційних втрат, а також 2102,00грн витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 14.08.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова

Попередній документ
90961643
Наступний документ
90961645
Інформація про рішення:
№ рішення: 90961644
№ справи: 911/1486/20
Дата рішення: 14.08.2020
Дата публікації: 17.08.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Укладення договорів (правочинів); купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв