13.08.2020
справа № 642/4090/20
провадження№ 1кс/1607/20
13 серпня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, з повною середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:1) 28.03.2020 засудженого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Вирок набрав законної сили 03.05.2019; 2) відносно якого 27.03.2020 року, до Фрунзенського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України для розгляду по суті, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
Слідчий ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді із клопотанням, в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з наданих органом досудового розслідування матеріалів, що у провадженні СВ Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020225510000069 від 26 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , раніше судимий за скоєння умисного злочину проти власності, судимість не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову скоїв аналогічний умисний злочин проти власності при наступних обставинах:
23.07.2020 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_4 приїхав до будинку АДРЕСА_3 для проведення ремонтних робіт, де у нього раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадене чужого майна, діючи повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, взяв з будівельного майданчик будинку АДРЕСА_3 майно потерпілого ОСОБА_6 , а саме:
?лазерний рівень марки «Dnipro-M ML-120», вартістю, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 13916 від 12.08.2020 - 1228 грн. 92 коп.;
?магнітний тримач для лазерного рівня марки «Dnipro-M MG-9», вартістю, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 13916 від 12.08.2020 - 147 грн. 00 коп.;
?набір ключів марки «Інтертул НТ-1203» з 12 ключів розмірами від 6 до 22 мм., вартістю, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 13916 від 12.08.2020 - 229 грн. 44 коп.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 разом з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 1605 гривень 36 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.
13.08.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, не одружений, з повною середньою освітою, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
1) 28.03.2020 засудженого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Вирок набрав законної сили 03.05.2019;
2) відносно якого 27.03.2020 року, до Фрунзенського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України для розгляду по суті;
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 25.07.2020 та 03.08.2020, речовими доказами - лазерним рівнем марки «Dnipro-M ML-120», магнітним тримачем для лазерного рівня марки «Dnipro-M MG-9», набором ключів марки «Інтертул НТ-1203» з 12 ключів розмірами від 6 до 22 мм., допитом потерпілого ОСОБА_6 , допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколами пред'явлення особи для впізнання, судово-товарознавчою експертизою № 13916 від 12.08.2020.
Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_4 тривалий час не має постійного місця мешкання у м. Харкові та займається бродяжництвом, не має законного джерела доходів, місця роботи. Засуджений 28.03.2019 Орджонікідзевським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Також, 11.08.2020 за №24/13/1610-20 з Золочівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області надійшла інформація про те, що ОСОБА_12 перебуває на обліку Золочівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки в ході досудового слідства встановлено, що, підозрюваний ОСОБА_4 не має постійного місця мешкання у м. Харкові та займається бродяжництвом.
Крім того, 27.03.2019 відносно ОСОБА_4 направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України до Фрунзенського районного суду м. Харкова, що свідчить про те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, та на шлях виправлення не становиться.
Також, ОСОБА_4 має можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки особисто знайомий з ними, що може перешкодити встановленню істини.
Вказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, та застосуванням до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів.
Підозрюваний ОСОБА_4 підозрівається в у вчинені не тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання. Вважала його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину. Санкція ч.2 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років .
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання.
Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про що вказує те, що останній, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та тяжкість покарання може змінити місце свого мешкання, переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, неможна виключати ризик скоєння ним нових злочинів, оскільки ОСОБА_4 тривалий час займається протиправною діяльністю, офіційно не працевлаштований, отримує дохід за рахунок протиправної діяльності в сфері злочинів проти власності. Вищезазначені обставини свідчать, про неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, встановлених КПК України.
За наведених обставин, у разі перебування підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, негативно впливати на встановлення всіх обставин злочину шляхом тиску на потерпілу та свідків, вчинити інші злочини, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення-злочину і, оцінюючи сукупність обставин, та приходить до висновку, що підозрюваний виявляє підвищену соціальну небезпеку, і вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обирає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
ОСОБА_4 засуджений 28.03.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Підозрюється у вчинені злочину вчиненого в період іспитового строку.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_4 , 27.02.1979 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, серед яких підстав для не визначення застави обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні немає.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.
Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов'язки: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою та представниками потерпілих у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 331, 370-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - з 13 серпня 2020 до 11 жовтня 2020 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 серпня 2020 р.
Визначити суму застави в розмірі - в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 грн. (сорок дві тисячі сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок: UA208201720355299002000006674 до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (у разі наявності)
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1