621/2128/20
2-з/621/2/20
іменем України
12 серпня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
судді - Бібіка О.В.,
при секретарі - Горобець Н.М.,
розглянувши заяву представника Державного підприємства "Іскра" Доценко Наталії Валеріївни про забезпечення позову,
10.08.2020, а 12.08.2020 до суду надійшла уточнена заява представника Державного підприємства "Іскра" Доценко Н.В. про забезпечення позову.
На обгрунтування посилається на те, що 12 та 21 березня 2020 року керівником ДП "Іскра" директором Юрковим В.І. видав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довіреності, за якими уповноважило останніх представляти інтереси підприємства з питань, пов'язаних з вчиненням державними реєстраторами будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до струтктури Міністерства юстиції України, нотаріусами, як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державних реєстраторів вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо довірителя згідно поданих документів. Зазначені довіреності видані з правом передоручння третім особам та видані строком на один орік і діють відповідно до 12.03.2021 та 21.03.2021. Але з моменту передачі вищезазначених довіреностей відповідачам, останні разом з вказаними документами фактично зникли, на зв'язок не виходять. При цьому, 20 квітня 2020 року підприємство скасувало зазначені довіреності, але з вищезазначених причин не може повідомити про це відповідачів.
Крім того, як стало відомо ДП «Іскра», 28 липня 2020 року ОСОБА_1 намагався вчинити реєстраційні дії, на які він уповноважений довіреностю, що в даному випадку може перешкоджати господарській діяльності підприємства. Даний факт підтверджується листом - повідомленням керівника ТОВ «Слобожанський альянс» на ім'я директора ДП «Іскра».
Таким чином, є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 маючи на руках зазначені довіреності, та фактично незаконно утримуючи їх у себе, оскільки 20 квітня 2020 року вказані довіреності були скасовані, мають можливість вчинити дії всупереч інтересам підприємства, що може призвести до негативних та незворотніх наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 15 ст. 28 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Відповідно до ч. 4 ст. 162 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, зява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання звукозаписувальним засобом не здійснювалося.
Ознайомившись з доводами заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.
У відповідності з п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
При здійсненні судочинства суди зобов'язані застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікована Україною) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Так, стаття 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатує право будь-якої особи на безперешкодне розпорядження своїм майном. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном (у тому числі щодо права розпорядження майном) повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Таким чином, спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач); вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Відповідно до ст.1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Згідно з ч. 2 ст. 1008 ЦК України, довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.
З метою запобігти вчиненню дій зі сторони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 всупереч інтересам господарства, у даному випадку ДП "Іскра", що може призвести до негативних наслідків та утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, слід забезпечити заяву.
За наведеного, заява представника ДП "Іскра" Доценко Н.В. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Відповідно до ч. 4 ст. 162 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд,-
Заяву представника Державного підприємства "Іскра" Доценко Наталії Валеріївни про забезпечення позову забезпечення позову- задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони усім державним реєстраторам та суб'єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Державного підприємства «Іскра» (Україна, 63451, Харківська область, Зміївський район, с. Велика Гомільша, р/р НОМЕР_1 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 00852909), в тому числі, щодо внесення змін до установчих документів, а також вчиняти будь-які дії щодо змін до відомостей про Державне підприємство «Іскра» (Україна, 63451, Харківська область, Зміївський район, с. Велика Гомільша, р/р НОМЕР_1 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 00852909), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заборонити Комісії з питань, розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії по розгляду питань щодо зміни будь-яких, без виключення, відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного підприємства «Іскра» (код ЄДРПОУ 00852909).
Копію ухвали суду направити для негайного виконання відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено 12.08.2020.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Копію ухвали направити заявнику, а після її виконання - іншим особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Суддя -