Справа №489/5981/19
Провадження №1-кп/489/477/20
іменем України
13 серпня 2020 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150040003772 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , неодружений, із неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 24 грудня 2018 року, знаходячись по вул. Вінграновського, 47 в м. Миколаєві, маючи умисел на заволодіння чужим майном, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, під приводом здійснення ремонтних робіт за вищезазначеною адресою, заволодів належним потерпілому ОСОБА_5 майном, а саме: кутовою шліфувальною машинкою марки «МАКІТА», моделі «GA 9050», вартістю 1000 гривень та будівельним міксером марки «Фіолент», моделі «МД-1-117», вартістю 300 гривень. Після чого ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись отриманим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 1300 гривень, такими своїми діями вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 29 грудня 2018 року, знаходячись по вул. Вінграновського, 47 в м. Миколаєві, маючи намір на заволодіння чужим майном, переслідуючи мету незаконного збагачення, із корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом зловживання довірою, під приводом здійснення ремонтних робіт за вищезазначеною адресою, заволодів належним потерпілому ОСОБА_5 майном, а саме: перфоратором марки «МАКІТА» моделі «HR 2020», вартістю 700 гривень. Після чого ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальний збиток на суму 700 гривень, такими своїми діями вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
Обвинувачений надавати показання відмовився, визнав усі докази, що є у справі, учасники судового розгляду не оспорюють кваліфікації дій обвинуваченого органом досудового розслідування, обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому злочині та у скоєному щиро розкаявся.
З'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту фактичних обставин кримінального провадження та відсутності їх оспорювання, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.
Винуватість обвинуваченого підтверджується як його визнанням своєї вини у вчиненні злочину, так і тими доказами, що були зібрані органом досудового розслідування і які обвинувачений визнав в судовому засіданні відповідно до положень ст.349 КПК України.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який відповідно раніше не судимий, має постійне місце проживання, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире розкаяння у вчиненому. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого, у виді штрафу.
Цивільний позов у справі не заявлений, процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:
за ч.1 ст.190 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.);
за ч.2 ст.190 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.);
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя