Ухвала від 12.08.2020 по справі 488/2176/20

Справа № 488/2176/20

Провадження № 1-м/488/3/20 р.

УХВАЛА

12.08.2020 року Корабельний районний суд міста Миколаєв у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2020 року до Корабельного районного суду міста Миколаєва надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність до чинного законодавства України вироку Новочебоксарського міського суду Чувашської Республіки від 26.04.2018 року із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Верховного суду Чувашської Республіки від 16.08.2018 року, для подальшого відбування покарання засудженим ОСОБА_4 на території України відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Новочебоксарського міського суду Чувашської Республіки від 26.04.2018 року із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Верховного суду Чувашської Республіки від 16.08.2018 року, ОСОБА_4 засуджений за вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 210 (участь у злочинному угрупуванні (злочинній організації), пунктом «а» частини четвертої статті 228.1 (21 епізод) (незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних або інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу «Інтернет», у значному розмірі, організованою групою), пунктом «а» частини четвертої статті 174.1 (вчинення фінансових операцій та інших угод із грошовими коштами, придбаними особою в результаті вчинення ним злочину, в цілях надання правомірності володіння, користування та розпорядження цими грошовими коштами, вчинене організованою групою) Кримінального кодексу Російської Федерації. На підставі частини 3 статті 69 Кримінального кодексу Російської Федерації за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань ОСОБА_4 призначено остаточне покарання до 11 (одинадцяти) років років 4 (місяців) позбавлення волі зі штрафом у розмірі 600 000 рублів. Постановлено строк покарання ОСОБА_4 відраховувати з 26 квітня 2018 року, в строк відбування покарання зараховано тримання під вартою в період з 18 липня 2016 року по 25 квітня 2018 року.

16.08.2018 року вирок набрав законної сили та звернутий до виконання.

ОСОБА_4 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №6 УФСВП» Росії по Республіці Марій Ел»; кінець строку відбування покарання - 17.11.2027 року.

Згідно з довідкою бухгалтерії ФКУ «Виправна колонія №6 УФСВП» Росії по Республіці Марій Ел», утримання з ОСОБА_4 не проводилось.

25.02.2019 року ОСОБА_4 звернувся з заявою про переведення його в Україну для подальшого відбування покарання.

Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну ОСОБА_4 для подальшого відбування призначеного вироком суду покарання.

Заслухавши думку прокурора, який вважав, що клопотання є обґрунтованим та відповідає вимогам закону, дослідивши надані письмові матеріали, додані до клопотання, заяву засудженого ОСОБА_4 про передачу його в Україну для подальшого відбування покарання у відповідності до Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, суд вважає клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна приєдналася на підставі Закону України "Про приєднання України до Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік" встановлено, що компетентні власті держави виконання вироку: a) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; або: b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Згідно частини 1 статті 602 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення частини 3 статті 603 Кримінального процесуального кодексу України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями Кримінального процесуального кодексу України, відмічає, що чинним на території України є Закон України «Про приєднання України до Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року».

Зазначена Європейська Конвенція згідно з положеннями статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кримінального кодексу України, громадяни України, які вчинили злочини за межами України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом.

За вимогами частин 1 статті 610 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 Кримінального процесуального кодексу України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи.

Судом встановлено, що:

до клопотання Міністерства юстиції України надано всі необхідні документи згідно статті 6 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року і частини 2 статті 610 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: копія вироку Новочебоксарського міського суду Чувашської Республіки від 26.04.2018 року; копія апеляційної ухвали Верховного суду Чувашської Республіки від 16.08.2018 року; копія розпорядження про набрання вироком законної сили; копія тексту статей Кримінального кодексу Російської Федерації, згідно яких засуджено ОСОБА_4 ; письмова заява засудженого ОСОБА_4 від 25.02.2019 року про передачу в Україну для подальшого відбування покарання; довідка про тривалість відбутої частини строку покарання та не відбуту частину покарання; довідка про додаткову міру покарання; інформація про стан здоров'я і поведінку засудженого, характеристика; копія листа ДМС України від 03.12.2018 року про наявність у засудженого ОСОБА_4 громадянства України.

Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

ОСОБА_4 вироком Новочебоксарського міського суду Чувашської Республіки від 26.04.2018 року із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Верховного суду Чувашської Республіки від 16.08.2018 року, засуджений за вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 210 (участь у злочинному угрупуванні (злочинній організації), пунктом «а» частини четвертої статті 228.1 (21 епізод) (незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних або інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу «Інтернет», у значному розмірі, організованою групою) та пунктом «а» частини четвертої статті 174.1 (вчинення фінансових операцій та інших угод із грошовими коштами, придбаними особою в результаті вчинення ним злочину, в цілях надання правомірності володіння, користування та розпорядження цими грошовими коштами, вчинене організованою групою) Кримінального кодексу Російської Федерації, що є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність та відповідає частині 2 статті 255, частині 3 статті 307, частині 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

Покарання ОСОБА_4 призначено з застосуванням частини 3 статті 69 Кримінального кодексу Російської Федерації, що відповідає частині 1 статті 70 Кримінального кодексу України.

Санкція частини 4 статті 228.1 пункт «а» Кримінального кодексу Російської Федерації передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до двадцяти років з позбавленням права займати певні посади або займатись певною діяльністю на строк до двадцяти років чи без такого та зі штрафом в розмірі до одного мільйона рублів або в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до п'яти років чи без такого, санкція ч.2 ст.210 КК РФ - у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років зі штрафом у розмірі до п'ятиста тисяч рублів або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до трьох років або без такого та з обмеженням волі на строк до одного року, санкція ч.4 ст.174.1, пункт «а» КК РФ - у вигляді примусових робіт на строк до п'яти років з обмеженням волі на строк до двох років або без такого та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, або позбавленням волі на строк до семи років зі штрафом в розмірі до одного мільйона рублів або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до п'яти років або без такого, з обмеженням волі на строк до двох років або без такого, та з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або без такого.

Санкція частини 3 статті 209 Кримінального кодексу України, за якою слід кваліфікувати дії ОСОБА_4 відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, санкція частини 1 статті 255 Кримінального кодексу України (в редакції Закону, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення)- покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, санкція частини 3 статті 307 Кримінального кодексу України - покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Таким чином, керуючись статтею 9 Конституції України, статтями 9 - 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статтями 606 - 610 Кримінального процесуального кодексу України, суд визначає ОСОБА_4 покарання за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України (керуючись положеннями п.2 ч.4 ст.610 КПК України) - у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, за частиною 1 статті 255 у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 10 (десять) років. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання визначити шляхом часткового складання призначених покарань, визначивши остаточно ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років 4 (чотири) місяці.

Оскільки санкцією ч.2 статті 210, п.«а» ч. четвертої статті 228.1 та п. «а» ч.четвертої статті 174.1 КК РФ не передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна і засудженому воно не призначалось, суд не застосовує його при визначенні покарання.

Відповідно до частини 5 статті 601 Кримінального процесуального кодексу України, суд може також розглянути питання про виконання додаткового покарання, призначеного вироком суду іноземної держави. Невиконане додаткове покарання, призначене вироком суду іноземної держави, підлягає виконанню, якщо таке покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачено законом України.

Приймаючи до уваги, що діючим законодавством України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307, ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України, не передбачене додаткове покарання у вигляді штрафу, призначене ОСОБА_5 за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 210, пунктом «а» частини четвертої статті 228.1 та пунктом «а» частини четвертої статті 174.1 КК РФ - додаткове покарання у вигляді штрафу у розмірі 600 000 рублів, не підлягає виконанню.

Частина 4 пункту 1 статті 603 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що за результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково. При цьому суд визначає, яка частина покарання може бути виконана в Україні, керуючись положеннями Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв'язку з яким ухвалено вирок, та вирішує питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили.

На підставі статті 72 КК України, строк відбування покарання слід рахувати з 26 квітня 2018 року. В строк відбування покарання зарахувати термін перебування під вартою з 18 липня 2016 року по 25 квітня 2018 року включно із розрахунку один день перебування під вартою за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 609, 610 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Новочебоксарського міського суду Чувашської Республіки від 26.04.2018 року зі змінами, внесеними апеляційною ухвалою Верховного суду Чувашської Республіки від 16.08.2018 року, яким громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Саваслейка Ніжегородської області, останнє місце проживання та реєстрації в Україні: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 210, пунктом “а” частини 4 статті 228.1, пунктом “а” частини 4 статті 174.1 Кримінального кодексу Російської Федерації. На підставі ч.3 ст.69 КК РФ за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком призначено Шестовцю остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 11 (одинадцять) років 4 (чотири) місяці зі штрафом 600 000 рублів.

Визначити, що кримінальна відповідальність за вчинені ОСОБА_4 злочини передбачена частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 255 ( в редакції Закону, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення), частиною 3 статті 307 КК України.

Визначити засудженому ОСОБА_4 покарання, що підлягає відбуванню за вироком Новочебоксарського міського суду Чувашської Республіки від 26.04.2018 року зі змінами, внесеними апеляційною ухвалою Верховного суду Чувашської Республіки від 16.08.2018 року - за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України (керуючись положеннями п.2 ч.4 ст.610 КПК України) у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, за частиною 1 статті 255 у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 10 (десять) років. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання визначити шляхом часткового складання призначених покарань, визначивши остаточно ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років 4 (чотири) місяці.

Вирок Новочебоксарського міського суду Чувашської Республіки від 26.04.2018 року зі змінами, внесеними апеляційною ухвалою Верховного суду Чувашської Республіки від 16.08.2018 року за вчинення ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 210, пунктом «а» частини четвертої статті 228.1 та пунктом «а» частини четвертої статті 174.1 КК РФ в частині додаткового покарання у вигляді штрафу у розмірі 600 000 рублів - виконанню на території Україні не підлягає.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 26 квітня 2018 року. На підставі статті 72 КК України, в строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати термін перебування під вартою з 18 липня 2016 року по 25 квітня 2018 року включно із розрахунку один день перебування під вартою за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
90952041
Наступний документ
90952043
Інформація про рішення:
№ рішення: 90952042
№ справи: 488/2176/20
Дата рішення: 12.08.2020
Дата публікації: 09.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження в порядку надання міжнародної правової допомоги
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.07.2020)
Дата надходження: 22.07.2020
Розклад засідань:
12.08.2020 14:00 Корабельний районний суд м. Миколаєва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГОЛОВІНА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ГОЛОВІНА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Шестовець Олексій Миколайович