Справа № 478/144/20 Провадження № 2/478/86/2020
12 серпня 2020 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого судді Томашевського О.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення з квартири,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про примусове виселення з квартири.
Ухвалою суду від 17.01.2020 року, провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 26.02.2020 року, було постановлено розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення з квартири, проводити за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою суду від 05.05.2020 року підготовче провадження було закрито, призначено справу до розгляду по суті на 27.05.2020 року.
27.05.2020 року, сторони в судове засідання не з'явились.
Позивачем було подано суду клопотання від 25.05.2020 року, про перенесення судового засідання, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.06.2020 року.
В судове засідання, призначене на 22.06.2020 року сторони не з'явилися, позивач подала суду клопотання від 22.06.2020 року про перенесення судового засідання. Судове засідання було відкладено на 07.07.2020 року.
В судове засідання, призначене на 07.07.2020 року сторони не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 28.07.2020 року.
В судове засідання, призначене на 28.07.2020 року сторони також не з'явилися. Згідно поданого клопотання від 27.07.2020 року представник позивача просив перенести судове засідання на іншу дату. Судове засідання було відкладено на 12.08.2020 року.
В судове засідання, призначене на 12.08.2020 року сторони в черговий раз не з'явилися. Представником позивача було подано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату.
Дослідивши клопотання представника позивача та оцінивши наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про відкладення судового засідання не підлягає задоволенню, а позовну заяву слід залишити без розгляду з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, у судові засідання, які були призначені на 27.05.2020 року, 22.06.2020 року, 07.07.2020 року, 27.07.2020 року та 12.08.2020 року позивач та її представник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надавали суду клопотання про відкладення судових засідань з різних причин. 07.07.2020 року не з'явились в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки. Заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої у відповідній постанові суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13, - суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом навіть поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з'являючись у судові засідання, тим самим ініціюючи відкладення розгляду справи по суті, не дає суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів. Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.
Враховуючи те, що позивач та її представник, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, послідовно, протягом п'ять раз підряд не з'являлись в судові засідання призначені з травня 2020 року по серпень 2020 року, не надали суду доказів на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надіслали, суд дійшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ч.5 ст.223, п.3 ч.1, ч.2 ст.257, ч.1 ст.260 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення з квартири - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвалу суду може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.08.2020 року.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області О.О. Томашевський