Провадження № 2-н/470/64/20
Справа № 470/509/20
12 серпня 2020 року смт. Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Орлова С.Ф., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
30 липня 2020 року ТОВ "Миколаївгаз Збут" звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період з 01.01.2017 року по 01.06.2020 рік в сумі 6597,14 грн.
Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.5 ст.165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
11 серпня 2020 року на запит судді від виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради Миколаївської області надійшла довідка з якої вбачається, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав реєстрацію за адресою АДРЕСА_1 до 17.03.2016 року.
З відповіді на запит, отриманої від Березнегуватського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) слідує, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Розглянувши надані матеріали суддя доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
За ст.46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки учасника справи (цивільну процесуальну правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. При цьому, ЦПК не містить визначення фізичної особи та моменту припинення цивільно-процесуальної правоздатності.
Натомість в нормах статей 24-25 ЦК України міститься загальна характеристика фізичної особи та момент припинення матеріальної (цивільно-правової) правоздатності, відповідно до вказаних норм фізичною особою є людина та її правоздатність припиняється в момент її смерті.
Так, згідно копії актового запису про смерть № 21 від 29 лютого 2016 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу 30 липня 2020 року, тобто подано заяву про стягнення сум заборгованості вже з померлої особи.
За таких обставин, оскільки вказана в заяві про видачу судового наказу в якості боржника фізична особа ОСОБА_1 помер до пред'явлення вказаної заяви він не може набути здатності мати процесуальні права та обов'язки божника за вказаною заявою, а питання про залучення правонаступників при розгляді справ в порядку наказного провадження не вирішується.
Згідно п.4 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
За такого вказане є підставою для відмови у видачі судового наказу за заявою ТОВ “Миколаївгаз Збут” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Також слід роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст.165, 166, 186 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала, як така, що постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. Ф. Орлова