Справа № 466/3919/20
13 серпня 2020 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Семків Х.І.,
справа № 466/3919/20,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Микуша Д.М.,-
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 01.06.2013 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 213.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що від шлюбу у них народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Сімейне життя з відповідачем з об'єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя, безпричинними сварками не склалося та постійно погіршувалося і в результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, сім'я розпалася, сторони проживають окремо з травня 2020 року, а шлюб існує лише формально. Спільне господарство не ведеться. Просить розірвати шлюб.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою від 12.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено 02.07.2020.
Ухвалою від 02.07.2020 надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення до 13 серпня 2020 року. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою від 13.08.2020 провадження у справі поновлено.
Позивач та представник позивача адвокат Микуш Д.М. в судовому позовні вимоги підтримали, просили розірвати шлюб.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб, такий зареєстрований 01.06.2013 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 213 /арк.спр.3/.
Від шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про народження, копія якого міститься в матеріалах справи /арк.спр.5/.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні суд установив, що сімейне життя з відповідачем з об'єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя, безпричинними сварками не склалося та постійно погіршувалося і в результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, сім'я розпалася, сторони проживають окремо з травня 2020 року, а шлюб існує лише формально. Спільне господарство не ведеться. Причиною неможливості спільного проживання подружжя є різні погляди на життя та сім'ю.
Між подружжям відсутнє взаєморозуміння та довіра. Подальше примирення між сторонами не можливе.
З урахуванням наведеного суд вважає, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, відповідача, їх дитині, що мають істотне значення.
Судові витрати залишити за позивачем.
На підставі ст.110, 112, Сімейного кодексу України та керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, ЦПК України, суд,
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 01.06.2013 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 213.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище - ОСОБА_1 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати у Шевченківський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) /м.Львів, вул. Котлярська,6/ для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було.
Суддя П. С. Невойт