Справа № 459/2032/20
Провадження № 2-а/459/53/2020
11 серпня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Рудакова Д.І.,
з участю секретаря судового засідання Сиванич У.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Червонограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови,
Позивач 22.07.2020 року звернувся в суд з позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕАМ № 2809175 від 11.07.2020 року відносно нього, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.9 ст.133-1 КУпАП закрити.
На обґрунтування позову послався на те, що вказаною вище постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за порушення ч.9 ст.133-1 КУпАП. Вважає вказану постанову незаконною.
23.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
07.08.2020 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як видно з копії постанови серії ЕАМ № 2809175 від 11.07.2020 року ОСОБА_1 11.07.2020 року о 13:05:19 в с. Березівка дорога М06 162 км, керував транспортним засобом, надав послуги з перевезення вантажів та не мав при собі подорожнього листа з відповідними відмітками лікаря та механіка. Відповідальність за це передбачена ч.9 ст.133-1 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Згідно з пп. "б" п. 2.3. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Частиною 9 статті 133-1 КУпАП визначено, що перевезення пасажирів чи вантажів водієм, який не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану транспортних засобів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник повинен: пункт 4 забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв.
Відповідно до п. 1. 4 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України 31.01.2013 № 65/80, щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів.
Згідно з п. 4.6 Положення результати проведеного передрейсового та післярейсового медичного огляду заносяться до Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв (далі - Журнал) за формою згідно з додатком 3 до цього Положення. Медичний працівник власноруч заповнює усі графи Журналу, а водій ставить свій підпис у графі «Підпис водія про відсутність скарг». За наявності дорожнього листа медичним працівником робиться запис у ньому про результат контролю стану здоров'я водія автотранспортного засобу.
Відповідно до п. 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою КМУ від 25 лютого 2009 року № 207, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, та для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідним, зокрема, є також дорожній лист з відмітками пропроведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортногозасобу.
Згідно з п. 12.1 вказаних Правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.п. а) п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно з п.п. г) п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил.
Відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, вантаж - всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу.
Пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580- VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Як видно з відеозапису, долученого представником відповідача до відзиву на позовну заяву, після зупинки транспортного засобу позивача інспектор представився та озвучив причину зупинку. Інспектор повідомив про початок розгляду справи, як того передбачає ст. 279 КУпАП, роз'яснив позивачу його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Жодних заяв чи клопотань від позивача на місці зупинки транспортного засобу не надходило. Позивачу також було роз'яснено положення ст. ст. 307, 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно ст.ст.287-289 КУпАП, тобто право на захист не порушено.
Твердження позивача про те, що він не отримував копію постанови не заслуговують на увагу, адже таке спростовується інформацією, зафіксованою на DVD-Rдиску відеозапису, де видно, що позивач робить підпис в отриманні копії постанови на другому примірнику, який залишився у інспектора, а собі залишив той примірник який підписаний інспектором.
У відповідності до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 133-1 ч. 9 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки Позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови відбулося у відповідності до вимог КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також, у п. 1 ст. 77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести аправомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких грунтуються його вимоги.
Відповідно до положень КАСС УКраїни пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.
Відповідачем з урахуванням принципу «раціонального сумніву» доведено правові підстави для реалізації наданих йому повноважень, аналогічно цьому в справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Позивачем не доведено порушення відповідачем будь-яких правових норм щодо розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення, не встановлено невикористання відповідачем передбачених законом засобів доказування, обов'язковість використання яких була б встановлена законом, відхилення клопотання про надання Позивачу можливості скористатись правової допомогою.
Дана позиція викладена і в постанові Верховного Суду. Так відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України «При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду».
На підставі аналізу вказаних законодавчих положень та обставин справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи про адміністративне правопорушення дії поліцейського були правомірними та такими, що не порушували права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а постанова серії ЕАМ № 2809175 від 11.07.2020 року року - обґрунтована та винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. Також суд вважає доведеним наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, протилежного позивачем не доведено.
Таким чином, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.08.2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області (ЄДРПОУ 40108646, 10031, м. Житомир, вул.. Покровська, 96)
Суддя: Д. І. Рудаков