13 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 807/176/17
адміністративне провадження № К/9901/52290/18, К/9901/53164/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., проводячи підготовчі дії до касаційного розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 та управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 807/176/17 за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Державної казначейської служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (Головного управління Національної поліції в Закарпатській області) на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу за період з 12 вересня 2014 року по 12 вересня 2015 року в сумі 17922,20 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 червня 2018 року управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та ухвалити нове судове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
При цьому, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 червня 2018 року позивач також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та ухвалити нове судове рішення у цій частині, яким стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (Головного управління Національної поліції в Закарпатській області) на користь ОСОБА_1 67451,79 грн в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати та 50000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду (колегія у складі суддів: В. М. Бевзенко, О. В. Білоус, Т. Г. Стрелець) від 19 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05 липня 2018 року
Ухвалою Верховного Суду (колегія у складі суддів: В. М. Бевзенко, О. В. Білоус, Т. Г. Стрелець) від 02 липня 2018 року після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18 липня 2018 року.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року № 756/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М. що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
Слід відзначити, що касаційні скарги подані у межах однієї справи № 807/176/17, а тому Суд вважає за необхідне об'єднати їх в одне провадження для спільного розгляду і вирішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що позивач у касаційній скарзі просить розглядати вказану справу за його участю або участю його представника.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Ekbatani проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги ст. 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наявність клопотання позивача про розгляд вказаної справи за його участю або участю його представника, відсутність клопотань від інших учасників справи про розгляд справи за їх участю та враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 345 КАС України, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
В порядку, встановленому ст. 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд вважає за необхідне прийняти матеріали даної справи до провадження та призначити її до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України,
Прийняти до провадження справу № 807/176/17 за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Державної казначейської служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Об'єднати в одне провадження для спільного розгляду і вирішення касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 807/176/17.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Вказану справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 19 серпня 2020 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Яковенко