13 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/13537/17
адміністративне провадження № К/9901/52885/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017 (суддя Власенкова О.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 (колегія суддів: Безименна Н.В., Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.) у справі № 826/13537/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (далі - ТОВ, Товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс, ОВПП ДФС, податковий орган, відповідач), про: - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2017 № 0005721405, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 673 939,50 грн.;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2017 № 0005731405, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 4 255,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом із порушенням чинного законодавства України після встановленого строку застосування відповідальності та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 19.07.2017 по 20.07.2017, на підставі ПК України, Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державне регулювання обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, службовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведено фактично перевірку господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою: м. Миколаїв, Одеське шосе, 53/Б суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Восток» (на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Восток» від 25.09.2017, протоколом №25/09/17 від 26.09.2017 змінено найменування товариства та затверджено наступне найменування ТОВ «Глуско Рітейл») щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензії, виробництва та обігу підакцизних товарів, в ході якої встановлено: ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання на загальну суму 2127,63 грн., а саме за результатами перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ПММ встановлено нестачу у розмірі 2127,63 грн.; не оприбуткування суми готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №3000088720Р/1 від 09.02.2015 - 28.05.2015 у розмірі 134787,90 грн. Встановлено, що виторг за 28.05.2015 у розмірі 134787,90 грн. згідно фіскального звітного чеку від 29.05.2015 №113 фактично внесено до книги 29.05.2015 о 00:05 год.; не роздрукування фіскального звітного чеку на РРО 28.05.2015, фактично фіскальний звітний чек на РРО роздруковано 29.05.2015 о 00:05 год.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.07.2017 №0113/14/29/14/24812228, в якому зафіксовано порушення позивачем: п.п.9, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.
На підставі акту перевірки від 20.07.2017 №0113/14/29/14/24812228 ОВПП ДФС 08.08.2017 винесено податкові повідомлення-рішення форми «С»: №0005721405, в зв'язку з порушення позивачем п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та засосовано штрафні санкції на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз.3 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» та № 0005731405, яким встановлено порушення п. 12. ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За наслідками оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 13.10.2017 №23103/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Офісу 08.08.2017 №0005721405, №0005731405, а скаргу - без задоволення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 адміністративний позов - задоволено.
Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, передбачені законодавством України, що регулює спірні правовідносини, спірні податкові-повідомлення рішення не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України і порушують права позивача як суб'єкта господарювання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відповідач зазначає, що згідно вимог п. 2.6 гл. 2 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення № 637) у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використання РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Однак, перевіркою встановлено порушення вищезазначених вимог Положення №637, що призвело до не оприбуткування у книзі обліку розрахункових операцій готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень - 134787,90 грн.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ №436/95) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Записи в КОРО № 3000088720р/1 від 28.05.2015 вчинено безпідставно, так як, облік готівкових коштів у КОРО здійснюється виключно на підставі фіскальних звітних чеків РРО, або даних РК. Однак 28.05.2015 фіскальні звітні чеки на РРО з фіскальним номером 3000088720 не друкувались, РК не використовувалось, записи про ремонт чи технічне обслуговування РРО відсутні у відповідному розділі КОРО, про що перевіряючими здійснено відповідні записи у вищезазначеній КОРО.
Посилання ТОВ «Глуско Рітейл» на необхідність друкування 2-звітів не пізніше 24 годин з першої розрахункової операції є безпідставним та суперечить нормам п. 9 ст. З Закону України «про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - №265/95-ВР), оскільки даною нормою чітко визначено про щоденне друкування на РРО фіскальних звітних чеків.
Також, Офіс зазначає, що суд не надав оцінку тому, що пунктом 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від передбачено, що реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі - Порядок), у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при підключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки
З таких підстав, відповідач просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Короткий зміст заперечень позивача
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, зазначаючи про відсутність порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0005721405, прийнятого в зв'язку з порушення позивачем п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 яким застосовано штрафні санкції на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз.3 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». У подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18 (провадження № 11-1160апп19) дійшла до висновку, що шляхом прийняття Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ №436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.
Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 02.04.2013 в провадженні № 2-77а13, та зазначила про незастосовність до спірних правовідносин положень абзацу третього статті 1 Указу № 436/95, та вважає за необхідне зазначити про неможливість їх застосування у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відтак, скасування судами попередніх інстанцій податкового повідомлення-рішення №0005721405 є правильним.
Також, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що застосування штрафної санкції у сумі 4255, 26 грн. за порушення обліку товару на АЗС, оскільки відсутній факт такого порушення. Зокрема, під час перевірки встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються, а не їх надлишок, що унеможливлює реалізацію позивачем палива, як не облікованого.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Тобто, приймаючи рішення, суд першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, передбачені законодавством України, що регулює спірні правовідносини, спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України і порушують права позивача як суб'єкта господарювання.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду першої та апеляційної інстанції, а лише містять вимоги щодо переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції лише переглядає правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі № 826/13537/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник