13 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 822/33/18
адміністративне провадження № К/9901/17252/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №822/33/18
за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Латюка Петра Яковича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, прийняте в складі головуючого судді Шевчука О.П., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Боровицького О.А., суддів Курка О.П., Совгири Д.І.
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 11 серпня 2017 року №159 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані рішення відповідачів є необґрунтованими та такими, що не відповідають Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013 року, із змінами і доповненнями.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №159 від 11.08.2017 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідають Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013 року, та прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, адвокат Латюк Петро Якович в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачами не мотивовано встановлення позивачу саме таких балів, які зазначені у відомості, тобто оцінивши рівень знань позивача за перше, друге та четверте питання білету на "добре" та "задовільно" оцінювачі не зазначили які недоліки, визначені пунктом 15 розділу 4 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013 року, містять викладені ним відповіді. Зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно посилалися на дискреційні повноваження відповідачів. На підставі наведеного вважав, що вказаними незаконними рішеннями відповідачів було порушено його конституційне право на допуск до професії адвоката.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Відповідачі подали до суду відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 16 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Латюка Петра Яковича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року.
9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 11 серпня 2020 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 13 серпня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням №133 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області ОСОБА_1 допущений до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права па заняття адвокатською діяльністю в Україні, який призначено на 11.08.2017.
11. За результатами складення кваліфікаційного іспиту позивач набрав 61.66 балів за письмову частину іспиту в результаті виконання завдань, вказаних у білеті.
12. Вказана кількість балів є нижчою ніж визначена Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013 року, норма прохідного балу для успішного складення іспиту.
13. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №159 від 11.08.2017 відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, оскільки ОСОБА_1 не склав письмовий кваліфікаційний іспит та не набрав необхідних балів, а тому до складення усного кваліфікаційного іспиту позивача не допущено.
14. Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
15. За результатами розгляду скарги Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, рішенням №ХІ-005/2017 від 30.11.2017 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення КДКА Хмельницької області №159 від 11.08.2017 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту залишено без змін.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
16. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні є Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Стаття 9 Закону №5076-VI.
1. Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
2. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.
3. Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.
Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.
4. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.
5. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
18. Порядок проведення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту регулюються розділами 4 та 5 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року №270, із змінами, внесеними рішенням Радою адвокатів України від 13.09.2016 року № 195 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 9 розділу 4 Порядку кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
Згідно з пунктом 10 розділу 4 Порядку кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програм складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішенням КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА.
Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети для складення усного іспиту).
Положеннями п. 12 розділу 4 Порядку визначено, що на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.
Згідно з п. 13.1 розділу 4 Порядку письмовий іспит складається першим.
Відповідно до п. 13.9 розділ 4 Порядку оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12 розділу 4 Порядку).
До складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит (п. 14.1 розділу 4 Порядку).
Пунктом 14.9 розділу 4 Порядку визначено, що особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
Згідно з пунктом 14.11 розділу 4 Порядку особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.
Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.
Порядком також визначено критерії оцінювання рівня знань за 30-ти бальною шкалою, де:
- відмінний рівень (26-30) балів, підготовлене письмове завдання: - демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв'язку між ними; знання назв і змісту нормативно - правових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
- добрий рівень (21-25) балів, підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
- задовільний рівень (20) балів, підготовлене письмове завдання містить
наступні недоліки: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; у роботі багато грубих орфографічних помилок; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
- незадовільний рівень (0) балів, письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.
21. Предметом спору в цій справі є обґрунтованість оцінювання відповідей, наданих позивачем при складанні письмового іспиту.
22. Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що КДКА в Хмельницькій області у оскаржуваному рішенні надано обґрунтоване роз'яснення з приводу оцінювання позивача об'єктивну оцінку результатам кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .
23. Також позивач скористався своїм правом на оскарження такого рішення до вищестоящого органу, а саме до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка в результаті розгляду кваліфікаційної справи встановила, що КДКА Хмельницької області під час проведення письмової частини кваліфікаційного іспиту та перевірки відповідей, наданих позивачем на завдання екзаменаційного білету, дійшла обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав письмовий іспит, та у зв'язку із цим про недопущення його до складання усного іспиту.
24. Основними критеріями при винесенні оскаржуваного рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури стали дотримання КДКА Хмельницької області вимог Закону №5076-VI та Порядку, процедури проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання його результатів.
25. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку про те, що відповідна КДКА/ВКДКА при прийнятті рішення діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.
26. Так, під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов'язки владних суб'єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб'єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Ради Європи №R(80)2 від 11 березня 1980 року).
27. Отже, жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії щодо оцінювання рівня знань аплікантів.
28. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №813/2876/18 і колегії суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від неї.
29. Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 11.08.2017 року №159 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю є такими, що прийняті на підставі норм чинного законодавства України.
30. Посилання касатора на те, що оскаржуваними рішеннями порушено його конституційне право на допуск до професії адвоката є безпідставним, оскільки відповідно до приписів частини четвертої статті 9 Закону №5076-VI особа, яка не склала кваліфікаційний іспит може бути допущена до складання такого іспиту повторно.
31. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.
32. У зв'язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ІХ. Судові витрати
33. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу адвоката Латюка Петра Яковича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року в справі №822/33/18 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С.А. Уханенко