11 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 200/13037/19-а
адміністративне провадження № К/9901/18401/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Пасічник С.С., Гімон М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року у справі №200/13037/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені,
Приватне акціонерне товариство «ВЕСКО» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету України пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 20 березня 2019 року по 7 листопада 2019 року у розмірі - 46434,56 грн.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року, позов задовольнив частково: стягнув з Державного бюджету України на користь позивача пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період 20 березня 2019 року по 7 листопада 2019 року у сумі - 46113,99 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Офіс великих платників податків ДПС звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року у справі №200/13037/19-а й прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справою незначної складності є справа щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження у справі є стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 20 березня 2019 року по 7 листопада 2019 року у розмірі - 46113,99 грн.
Виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що справа, у якій подано касаційну скаргу на судове рішення, є справою незначної складності.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статями 328, 333 КАС України, колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року у справі №200/13037/19-а.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіМ.Б. Гусак С.С. Пасічник М.М. Гімон