Справа № 442/5044/20
Провадження № 1-кс/442/946/2020
13 серпня 2020 року Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача-інспектора СД Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, -
Дізнавач-інспектор СД Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , звернулась до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на наступне майно: сапку з дерев'яною ручкою зламаною посередині, що належить ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання покликається на те, що в провадженні сектору дізнання Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020145110000010 від 02.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що орієнтовно о 10 год. 30 хв. 02.07.2020 ОСОБА_6 , знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт із своєю сусідкою ОСОБА_5 , під час якого наніс їй тілесні ушкодження. 11.08.2020 при проведенні огляду місця події на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 , вилучено сапку з дерев'яною ручкою зламаною посередині, яку добровільно видала ОСОБА_5 . 11.08.2020 дізнавачем у даному кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовим доказом сапку з дерев'яною ручкою зламаною посередині, яку добровільно видала ОСОБА_5 . Опитано ОСОБА_5 , яка повідомила, що 02.07.2020 орієнтовно о 10:30 год. вона, перебуваючи на грядці, біля свого будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , сапала грядку. На сусідній грядці порався по господарству її сусід ОСОБА_6 . Несподівано сусід ОСОБА_7 почав висловлювати претензії в її сторону з приводу того, що вона кидає траву на його земельну ділянку у відповідь остання мовчала. Однак її сусід ОСОБА_6 несподівано підійшов до неї та наніс їй удар кулаком руки в область губ. Після даного удару вона відчула запаморочення однак свідомості не втрачала. Також вона відчула, що у неї з рота почала іти кров, а також те, що її зубний, вставний місток вилетів, а зуби на якому вони трималися зламалися. У відповідь вона почала возмущатися на що її сусід ОСОБА_6 знову наблизився до неї та підняв свою сапку вверх і замахнувся на неї, на що остання підняла її сапку та зупинила його удар, внаслідок якого ручка її сапки зламалася посередині та вдарила потерпілу об плече. З травмою плеча вона зверталася до травматолога. В ході опиту свідка ОСОБА_8 , яка повідомила, що 02.07.2020 року орієнтовно 10:30 год. вона перебувала на подвір'ї будинку, що за вищевказаною адресою, де вона розвішувала одяг для сушіння. ОСОБА_5 в той час перебувала на грядці біля будинку, на сусідній грядці перебував сусід ОСОБА_6 , який сапав город. Несподівано сусід ОСОБА_7 почав висловлювати претензії в сторону ОСОБА_5 з приводу того, що вона кидає траву на його земельну ділянку у відповідь остання мовчала. Однак сусід ОСОБА_6 несподівано підійшов до неї та наніс їй удар кулаком руки в обличчя. Після даного удару у ОСОБА_5 почала іти кров, в подальшому її зубний вставний місток вилетів, а зуби на якому вони трималися зламалися. У відповідь ОСОБА_5 почала кричати на що сусід ОСОБА_6 знову наблизився до неї та підняв свою сапку вверх і замахнувся на неї, на що вона підняла свою сапку та зупинила його удар, внаслідок якого ручка її сапки зламалася посередині та вдарила ОСОБА_5 об плече. Під час допиту підозрюваного ОСОБА_6 , який повідомив, що 02.07.2020 орієнтовно о 10:00 год. перебуваючи на своєму городі він побачив як ОСОБА_5 прополену траву і сміття кидає на його грядку, на що він підійшов та зібрав це сміття та закинув назад на її грядку. На що остання напала на нього із сапкою. Ухиляючись від удару, захищаючись від протиправних дій ОСОБА_5 він вибив у неї із рук її сапку і ручка її сапки зламалася посередині. Враховуючи вищенаведене, вважа6 що зазначена вище сапка з дерев'яною ручкою зламаною посередині є знаряддям кримінального правопорушення.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явився, подали до суду заяву про розгляд клопотання у їх відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Клопотань учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не поступило, а тому фіксування клопотання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку:
встановлено, що 02.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020145110000010 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що орієнтовно о 10 год. 30 хв. 02.07.2020 ОСОБА_6 , знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт із своєю сусідкою ОСОБА_5 , під час якого наніс їй тілесні ушкодження.
Згідно протоколу огляду місця події від 11.08.2020 на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 , вилучено сапку з дерев'яною ручкою зламаною посередині, яку добровільно видала ОСОБА_5 .
Постановою про визнання речовим доказом від 11.08.2020 вищевказану сапку визнано речовим доказом.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.167 КПК України вказує на те, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що слідчим повністю доведено те, що накладення арешту на вищевказане майно буде мати вагоме значення для швидкого, повного та неупередженого розслідування вищевказаного кримінального правопорушення, оскільки такі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому, вважаю, що клопотання слід задоволити.
Накладаючи арешт на вищевказане майно, слідчим суддею враховано вимоги ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Окрім цього у відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», рішення від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задоволити.
Накласти арештна: сапку з дерев'яною ручкою зламаною посередині, що належить ОСОБА_5 .
Контроль за зберіганням вищевказаних речей покласти на дізнавача-інспектора СД Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя З.ПАВЛІВ