"21" серпня 2007 р.
Справа № 17/75-07-3084
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мишкіної М.А.
суддів: Сидоренко М.В.,
Таценко Н.Б.
Склад судової колегії змінений розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду Одеської області №80 від 13.08.2007р.
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -не з'явився;
від прокуратури -Клюкін К.І. -прокурор відділу прокуратури Одеської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокурора Комінтернівського району Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2007р.
по справі № 17/75-07-3084
за позовом Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезон»
про стягнення 656 553 грн.
(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
У судовому засіданні 21.08.2007р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
У березні 2007 року Прокурор Комінтернівського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Фонтанської сільради Комінтернівського району Одеської області до ТОВ «Сезон» про стягнення суми втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню внаслідок вилучення земель для діяльності, не пов'язаної з сільськогосподарським виробництвом у розмірі 656553грн., пославшись на п.3 ст.36 Закону України «Про охорону земель», ст.ст.207, 209 ч.2 Земельного кодексу України, ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.2007р., підписаним 06.07.2007р. (суддя -Зуєва Л.Є.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Судове рішення мотивоване наступним:
- посилання позивача на ч.2 ст.207, ч.2 ст.209 Земельного кодексу України безпідставні та необґрунтовані, оскільки ці норми передбачають відповідальність саме за вилучення (викуп) сільськогосподарських угідь; згідно договору оренди від 10.05.2005р., Рішення Фонтанської сільради №230-ІV від 12.05.2005р. відповідач користується земельної ділянкою на умовах оренди; земельна ділянка не вилучалась і не викупалась;
- з матеріалів справи вбачається, що відведена відповідачу на підставі договору оренди від 10.05.2005р. земельна ділянка площею 7,853га є землями рекреаційного, а не сільськогосподарського призначення; докази зворотнього позивачем не надані;
- наданий позивачем розрахунок втрат, спричинених передачею земельної ділянки, не є належним доказом по справі, оскільки з нього не вбачається, яким чином він був зроблений, не надано нормативно-правового обґрунтування суми розрахунку; прокурором не доведено наявність вищезазначених втрат; втрати від передачі земельної ділянки не підлягають відшкодуванню згідно з чинним законодавством;
- п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р. передбачено, що юридичні особи у разі надання їм вилучених сільськогосподарських та лісових угідь у тимчасове користування, у т.ч. на умовах оренди, звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва; з наданих матеріалів вбачається, що орендована земельна ділянка є землями запасу рекреаційного призначення.
Прокурор Комінтернівського району Одеської області не погодився з рішенням суду від 04.07.2007р., подав апеляційне подання, в якому просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційного подання скаржник посилається на невідповідність договору оренди від 15.06.2005р., укладеного між Першотравневою сільською радою Комінтернівського району Одеської області та ПП Безверхою А.Ф., нормам діючого законодавства: п.п.6, 7, 9 ч.1 ст.15, п.п.2-5 ч.4 ст.15 Закону України «Про оренду землі»; відповідність наданого прокурором суду першої інстанції розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва приписам законодавства, а саме, Постанові Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р. «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню». Крім того прокурор посилається на порушення судом процесуальних прав прокурора і позивача на подання доказів і заперечень, оскільки судове засідання 02.07.2007р. було перенесено на 04.07.2007р., 04.04.2007р. було ухвалено рішення, що унеможливило подання заперечень і доказів в спростування доводів відповідача у відзиві на позов.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав вимоги апеляційного подання та пояснив, що частина тексту апеляційного подання стосується іншої справи, що є наслідком технічної помилки при оформленні апеляційного подання. Прокурор вважає, що суд порушив норми матеріального права -вимоги Земельного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р., відмовивши у задоволенні позову до ТОВ «Сезон».
На підставі ст.101 ГПК України за клопотанням прокурора до матеріалів справи залучений додатковий доказ: лист начальника Комінтернівського відділу земельних ресурсів «Про надання інформації» про знаходження земельної ділянки 7,85га в користуванні ТОВ «Сезон» з витягом з форми 6-ЗЕМ річної державної статистичної звітності.
Представники позивача і відповідача про час і місце засідання суду повідомлялись належним чином, але не скористались своїми процесуальними правами згідно ст.22 ГПК України, своїх представників не направили, відзив на апеляційне подання не подали.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представника прокуратури, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційного подання і скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного провадження, що згідно з рішенням Фонтанської сільської ради № 230-ІV від 12.05.2005 року та договором оренди земельної ділянки від 10.05.2005р. Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області надає, а ТОВ «Сезон» приймає в платне користування на умовах оренди на 49 років земельну ділянку площею 7,853га для будівництва та обслуговування бази відпочинку, яка знаходиться на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Згідно п.1 рішення Фонтанської сільради Комінтернівського району Одеської області затверджено технічну документацію по передачі земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Сезон».
Рішення позивача №230-IV від 12.05.2005р., є чинним і не оскаржувалось в судовому порядку.
Договір оренди від 10.05.2005р. зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040552400006 від 02.08.2005р., в ДПІ у Комінтернівському районі за №37 від 01.09.2005р.
Відповідно до умов договору оренди (п.п.5.1. -5.3.) земельна ділянка передається під будівництво бази відпочинку ТОВ «Сезон» котеджного типу з використанням за цільовим призначенням.
Договір оренди від 10.05.2005р. в судовому порядку не оспорювався і недійсним не визнавався.
За дорученням Фонтанського сільського голови від 17.12.2004р. ВКФ «Стелхен» був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Сезон» в довгострокову оренду із земель запасу рекреаційного призначення.
З ситуаційної схеми та експлікації земельних ділянок, що є невід'ємною частиною договору оренди, вбачається, що земельна ділянка площею 7,853га відноситься до земель запасу рекреаційного призначення, код цільового використання «40». Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі земельна ділянка віднесена до земель інших видів діяльності та використання (код 40).
В пояснювальній записці до проекту землеустрою значиться про погодження цього проекту з повноважними органами, у т.ч. Комінтернівським відділом земельних ресурсів, що є умовою подання проекту на розгляд до Фонтанської сільської ради та прийняття нею рішення щодо надання земельної ділянки в оренду.
З наданого суду апеляційної інстанції листа начальника районного відділу земельних ресурсів №13-13-04/572 та витягу з річної державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ вбачається, що земельна ділянка входить до категорії земель житлової та громадської забудови, площею 7,85га, в т.ч. ріллі -7,85га, і розташована в межах населеного пункту.
Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та господарської забудови і землі рекреаційного призначення відносяться до різних за основним цільовим призначенням категоріям земель, правовий статус котрих визначається згідно з нормами гл.гл.5, 6, 9 Земельного кодексу України відповідно.
Процесуальний обов'язок особи, яка подала позов, згідно ст.33 ГПК України полягає у доведенні суду тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Зі змісту позовної заяви прокурора вбачається, що позовні вимоги ґрунтуються на твердженні про вилучення у зв'язку з передачею в оренду ТОВ «Сезон» земельної ділянки площею 7,853га сільськогосподарського призначення, що є підставою для застосування до спірних правовідносин ст.ст.207, 209 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель; відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Встановлена у Земельному кодексі України норма щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а об'єктом відповідних суспільних правовідносин є не всі землі сільськогосподарського призначення, а лише сільськогосподарські угіддя, визначені у ст.22 Земельного кодексу України, зокрема, рілля.
В матеріалах справи міститься лист заступника директора по проектній роботі ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 19.10.2004р., в якому на запит ТОВ «Сезон» повідомляється, що ґрунти за шифром агрогрупи 74е та 209е не включені до переліку особливо цінних груп ґрунтів. В розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, що покладений прокурором в обгрунтування заявленої суми відшкодування, зазначені ті ж самі шифри агрогруп грунтів (74е та 209е) як характеристика грунтів земельної ділянки.
Головною ознакою, за якою слід вважати наявними втрати сільськогосподарського виробництва, є втрачання сільськогосподарськими угіддями своєї функції головного засобу виробництва у сільському господарстві та їх вибуття з господарського обігу, причому на термін, не обмежений у часі, що і відбувається у випадку вилучення земель.
Відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва може здійснюватись лише тоді, коли відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування приймають рішення про примусове вилучення чи викуп земельної ділянки у землекористувачів чи землевласників для суспільних потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва.
Обставини справи та подані прокурором докази не містять відомостей щодо вилучення (викупу) земельної ділянки площею 7,853га на території Фонтанської сільської ради, а передача земельної ділянки в оренду не є підставою за ч.2 ст.207 Земельного кодексу України для відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
Місцевий господарський суд підставно зазначив, що прокурором не доведено факт віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, а саме сільськогосподарських угідь, що виключає правомірність вимог про відшкодування втрат на підставі ст.ст.207, 209 Земельного кодексу України.
За цих обставин суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що посилання прокурора на ст.ст.207, 209 Земельного кодексу України в обґрунтування позовних вимог є безпідставними і невідповідаючими нормам чинного земельного законодавства.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши відповідно до ст.43 ГПК України наявні у справі докази стосовно вказаного питання, включаючи залучені додаткові докази в ході апеляційного провадження, не вбачає підстав для протилежного висновку, але вважає за необхідне зазначити, що достатньою підставою для відмови у позові прокурора є безпідставність тверджень про вилучення земельної ділянки (у розумінні ст.ст.143, 147 ЗК України) внаслідок укладення договору оренди від 10.05.2005р. з ТОВ «Сезон».
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р. «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» встановлено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються юридичні та фізичні особи у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, на період будівництва об'єктів (комунікацій, ліній електропередачі, тимчасових під'їзних шляхів, майданчиків для складання ґрунту та будівельних матеріалів тощо), для здійснення розвідувальних робіт та видобування торфу за умови повернення їх у стан колишнього використання, а також під будівництво шкіл, дитячих дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, доріг державного та місцевого значення, адміністративних будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування, аеропортів (за винятком ділянок під капітальні споруди), культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під індивідуальне житлове і гаражне будівництво, при розміщенні внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських і лісогосподарських підприємств і фермерських господарств, під об'єкти і території природно-заповідного фонду.
Виходячи з наведеного, чинною Постановою Кабінету Міністрів України №1279 передбачено звільнення юридичних осіб у разі надання їм вилучених сільськогосподарських угідь у тимчасове користування, в тому числі, на умовах оренди, від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
Таким чином, покладення на відповідача обов'язку відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва згідно розрахунку розміру втрат (а.с.5) у зв'язку з передачею ТОВ «Сезон» земельної ділянки в оренду навіть у випадку, якщо у зв'язку з цим і відбулося би вилучення сільськогосподарських угідь у встановленому законодавством порядку, прямо суперечить припису п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997р.
Посилання прокурора на порушення судом норм процесуального права не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, оскільки при оголошенні перерви 02.07.2007р. до 04.07.2007р. у судовому засіданні був присутній представник прокуратури, який мав змогу і достатній час для реалізації своїх процесуальних прав, які він безпідставно вважає порушеними.
Враховуючи наведене, місцевий господарський суд прийняв обґрунтоване та законне рішення про відмову у позові прокурора Комінтернівського району Одеської області про стягнення з ТОВ «Сезон» 656553грн. як втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку з передачею відповідачу земельної ділянки в оренду за договором від 10.05.2005р.
Разом з цим, колегія суддів не погоджується з мотивами відмови у позові, викладеними у передостанньому абзаці мотивувальної часини рішення від 04.07.2007р.: адже відшкодування втрат за ст.207 Земельного кодексу України не є різновидом цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди у розумінні ст.1166 Цивільного кодексу України, що спричинена протиправною поведінкою, відсутність чи наявність вини у даному випадку не впливає на результати розгляду справи, оскільки сам факт укладення відповідачем договору оренди земельної ділянки з Фонтанською сільрадою не може вважатись протиправною поведінкою, яка є складовим елементом складу цивільного правопорушення з заподіяння шкоди.
Згідно ч.4 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Отже висновок суду про подання позову не до належного відповідача є безпідставним і підлягає виключенню з мотивувальної частини оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційне подання Прокурора Комінтернівського району Одеської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2007р. залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Мишкіна М.А.
Судді: Сидоренко М.В.
Таценко Н.Б.