Ухвала
10 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 648/3178/19
провадження № 61-10631ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на постанову Херсонського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - державний реєстратор Скадовської районної адміністрації Херсонської області Федчишин Віктор Степанович, про скасування рішення про реєстрацію права власності,
15 липня 2020 року АТ «Альфа-Банк», засобами поштового зв'язку, направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Херсонського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у вищевказаній справі.
В касаційній скарзі порушується питання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтоване тим, що проходження всіх стадій та погоджень по сплаті судового збору за подання касаційної скарги вимагає тривалого часу, відповідно до внутрішніх інструкцій, і може виходити за межі строку на касаційне оскарження, а тому для дотримання правил та принципів господарського процесу, а також строків розгляду справи, банк змушений просити про відстрочення сплати судового збору , але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Розглядаючи вказане клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору юридичних осіб. Крім того, заявник у справі є відповідачем.
У зв'язку з наведеним, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762,00 грн.
Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги становить 1 409,6 грн (704,80 грн ? 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з 01 січня 2020 року має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.
р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку - 207.
У графі «Призначення платежу» обов'язково необхідно вказати: *;101;22030102 (код класифікації доходів) (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний цивільний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на постанову Херсонського апеляційного суду від 16 червня 2020 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, але який не може перевищувати десять днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров