Ухвала
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 556/896/18
провадження № 61-8182св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
зацікавлені особи: Державна Казначейська служба України, прокуратура Рівненської області.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року у складі судді: Іванків О. В., та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В., Бондаренко Н. В., та касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В., Бондаренко Н. В.,
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 адвокат Зелінська О. С. звернулася до суду із заявою про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12 жовтня 2018 року) стягнуто з Державного бюджету України, шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України у 2018 році на користь ОСОБА_1 554 043,98 грн відшкодування втраченого заробітку (доходу) та моральну шкоду у розмірі 1 500 000,00 грн, а всього 2 054 043,98 грн. В частині інших вимог заява відхилена.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області Сидора О. І. задоволено частково, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Зелінської О. С. залишено без задоволення.
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року змінено.
Зменшено розмір відшкодування втраченого заробітку, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 з 554 043,98 грн до 26 894,71 грн.
Зменшено розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 , з 1 500 000,00 грн до 300 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
У квітні 2019 року заступник прокурора Рівненської області подав касаційну скаргу на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року, в якій просив ухвалу Володимирецького районного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26березня 2019 року по справі № 556/896/18 в частині стягнення моральної шкоди скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення яким у задоволенні заяви відмовити.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року, в якій просив оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди в розмірі 852 234,88 грн та моральної шкоди в розмірі 3 000 000,00грн.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року у задоволенні заяви заступника прокурора Рівненської області про зупинення виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року відмовлено та відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника прокурора Рівненської області.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
У касаційній скарзі заступника прокурора Рівненської області заявлене клопотання про проведення розгляду справи за участі Генеральної прокуратури України та про повідомлення учасників справи про дату та час розгляду касаційної скарги.
Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, то підстави для задоволення клопотання відсутні.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Керуючись статтями 7, 33, 34, 260, 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання заступника прокурора Рівненської області про проведення розгляду справи за участі Генеральної прокуратури України та про повідомлення учасників справи про дату та час розгляду касаційної скарги відмовити.
Справу № 556/896/18 призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков