Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6048/2020
12 серпня 2020 року місто Київ
справа № 753/5044/18
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Комаревцевої Л.В., у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, -
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року позов ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є КП виконавчого органу Київради (КМДА) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» задоволено.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року в задоволенні заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 14 лютого 2020 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 березня 2020 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Київського апеляційного суду від 06 березня 2020 року неодноразово, а саме 06 березня 2020 року та 21 квітня 2020 року направлялася відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Вказані адреси були зазначені відповідачем в апеляційній скарзі.
Однак конверти, які були направлені на адресу: АДРЕСА_2 з ухвалою повернулися на адресу суду з відміткою «не знаходиться» (а.с.119, 122).
Конверт з ухвалою, який був направлений відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 було вкладено до а/с, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.123).
Іншої адреси проживання або перебування відповідача матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.7 та п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України у разі не надання особами які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання, перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За правилами статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язанні повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, відповідно до ст.ст.128, 131 ЦПК України ухвала Київського апеляційного суду від 06 березня 2020 року вважається вручена апелянту належним чином.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» зазначив, що заявники повинні самі виявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Разом з тим, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX.
Підпунктом 3 пункту 12 розділу І вказаного Закону внесено зміни до розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, доповнивши пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу (COVID-19)» через спалах у світі коронавірусу з 12 березня до 03 квітня 2020 року в Україні було введено карантин, який продовжено до 24 квітня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, а в подальшому - до 11 травня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291 та до 22 травня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, до 22 червня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, до 31 липня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500, до 31 серпня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України та пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Вказаний 20-денний строк закінчився 06 серпня 2020 року включно.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього кодексу застосовуються положення ст.185 цього кодексу.
Так, апелянт відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 06 березня 2020 року повиненбувнадати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 2643 грн.
Разом з тим, ОСОБА_1 недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою Київського апеляційного суду від 06 березня 2020 року усунуті не були, а тому згідно з ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Крім того, як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки, недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою апеляційного суду від 06 березня 2020 року усунуті не були, тому згідно з ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Комаревцевої Л.В., у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Борисова О.В.