Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/8355/2020
12 серпня 2020 року місто Київ
справа № 756/16852/17
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою позивача Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Андрейчука Т.В., у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві 15 квітня 2020 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року апеляційну скаргу позивача Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення копії ухвали для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року направлялася позивачу та була отримана останнім 21 травня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.105).
Разом з тим, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX.
Підпунктом 3 пункту 12 розділу І вказаного Закону внесено зміни до розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, доповнивши пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу (COVID-19)» через спалах у світі коронавірусу з 12 березня до 03 квітня 2020 року в Україні було введено карантин, який продовжено до 24 квітня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, а в подальшому - до 11 травня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291 та до 22 травня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, до 22 червня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, до 31 липня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500, до 31 серпня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України та пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Вказаний 20-денний строк закінчився 06 серпня 2020 року включно.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього кодексу застосовуються положення ст.185 цього кодексу.
Так, апелянт відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року повиненбувнадати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 2400,00 грн.
Разом з тим, позивачем недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року усунуті не були, а тому згідно з ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Крім того, як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки, недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою апеляційного суду від 14 травня 2020 року усунуті не були, тому згідно з ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу позивача Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Андрейчука Т.В., у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Борисова О.В.